На Одещині стартували жнива: чи буде Україна з хлібом [ Редагувати ]

На Одещині стартували жнива. Через особливості географічного розташування - зерно тут починають збирати на кілька тижнів раніше, ніж в інших регіонах. Тож місцеві аграрії першими можуть оцінити й обсяги врожаю, і складнощі збору. Чи буде Україна з хлібом? Матеріал Андрія Анастасова - з полів Ізмаїльського району. 

У руках агронома пристрій під назвою вологомір! Він допомагає визначити, чи достатньо сухе зерно та, чи можна розпочинати збір врожаю!

Насипається певна нарізка зерна, закручується до певного моменту. І ось показує вологість дванадцять відсотків, тобто можна спокійно збирати! 

Комбайни виходять у поле - тут колоситься озимий ячмінь. Аграрії кажуть: врожаєм задоволені, хоча передумови для дозрівання були погані: коли восени сіяли ячмінь - була страшенна посуха. Думали, що все пропаде.

Микола Жечєв, агроном фермерського господарства:

Але завдяки тому, що були квітневі та травневі опади, можна сказати, вони картину трохи виправили, а взимку був сніг, що дозволило внести більш якісні добрива. Ми плануємо вийти хоча б на тридцять центнерів з гектара - і це, в принципі, середня врожайність в цьому регіоні.

Головна проблема зараз - нестача робочих рук, кажуть фермери. Через проблеми з бронюванням працівників аграрного сектору від мобілізації - суттєво поменшало водіїв, трактористів та комбайнерів. Ще на початку весни їх мали звільнити від необхідності йти на фронт, але процес загальмувався.

Андрій Бутенко, керівник фермерського господарства:

В лютому ми подали списки на бронювання співробітників, тільки в травні ми отримали лист від Генерального штабу, що списки погоджені, на сьогодні ми маємо двадцять третє червня - і ми не маємо наказу з Мінекономіки про бронювання співробітників.

Як наслідок - з ранку до ночі - робітники, що не отримали повістки, виконують одразу кілька функцій: сьогодні - працюють на тракторі, завтра - на оприскувачі, потім - на комбайні.

Андрій Бутенко, керівник фермерського господарства:

Нам немає з ким працювати! На сьогодні наше підприємство стикнулось з такими умовами, що у нас один співробітник оброблює двісті гектарів: це неможливо! 

В Одеській обласній військовій адміністрації пообіцяли посприяти вирішенню питання щодо бронювання сільгосппрацівників.

Алла Стоянова, директорка Департаменту аграрної політики, продовольства і земельних відносин Одеської ОВА:

Ми маємо вибудувати компромісне рішення, внаслідок якого ми зможемо і наші Збройні Сили забезпечувати фахівцями, і щоб аграрний сектор не залишився без цього. Є вже проваджене рішення, завдяки якому Генштаб вже набагато швидше опрацьовує всі ці звернення.

Загалом на Одещині цьогоріч планують зібрати понад чотири мільйони тонн збіжжя - це на третину більше, ніж минулого року. Але як продати його? Вже два місяці трейдери купують зерно за цінами, які нижчі навіть за собівартість продукції!

Сергій Подалянчук, агроном фермерського господарства:

Тому стоїть задача в першу чергу розрахуватися з нашими пайовиками й зберегти зерно до моменту, коли ціни більш-менш стабілізуються, тому що кожен аграрій хоче продати дорожче, щоб закупити якісне і паливо, і добрива, і насіння на майбутній рік.

Аби зберегти зерно, потрібні сховища. А на Одещині елеватори досі зайняті залишками минулорічного врожаю. На цьому підприємстві вирішили скористатися допомогою від ООН. Міжнародні донори передали фермерам спеціальні рукави для зберігання зерна та техніку для завантаження.

Андрій Бутенко, керівник фермерського господарства:

Це нам допоможе зберегти зерно на більш ніж п'ятдесят відсотків від наших площ! Ми отримали п'ятнадцять рукавів по двісті тонн - це три тисячі тонн зерна ми можемо зберігати просто неба.

Аби забезпечити всю Україну зерном, цьогоріч фермери мають зібрати загалом близько вісімнадцяти мільйонів тонн зерна. За оцінками Української зернової асоціації, врожай буде в кілька разів більшим. Тобто з хлібом - будемо стовідсотково!