Історія змови: Іван Мазепа - зрадник [ Редагувати ]
Парадокс, але церковне прокляття наклали на людину, яка будувала храми, освітні центри та фінансувала друкування книг.
Думаєте: "це було давно"? Тоді ж не було ні телебачення, ні технологій. Які міфи?
Ольга Ковалевська, доктор історичних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України:
Інформаційні війни були видумані не у 21 столітті, вони існують давно.
І він - одна з перших постатей цієї війни.
Ольга Ковалевська, доктор історичних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України:
Мазепа - зрадник. Мазепа - кривоприсяжник. Мазепа - ворог.
Олександр Алфьоров, історик:
Ця позиція - це виключно позиція московитів.
Це їх методи. Міфи, ярлики й навіть церковні прокляття.
Олександр Алфьоров, історик:
І ось цей от міф, що весь народ хороший, а там в Києві сидить хунта, як вони говорять і як говорили про Мазепу.
Розбираймось: хто і кого зрадив.
Іван Мазепа - український військовий, політичний та державний діяч, гетьман Війська Запорозького, голова Козацької держави.
З 1662 року - стає королівським пажем Яна Другого Казимира.
В 1669 - вступає на службу до гетьмана Павла Дорошенка.
З 1674 генеральний писар Мазепа потрапляє в полон до козаків Лівобережжя та залишається там в ролі дипломата. Очолює дипломатичні місії до Москви.
В 1687 році - Гетьман Лівобережної України.
Жовтень 1708 року - укладає угоду зі Шведським королем Карлом ХІІ та виступає в Північній Війні на стороні Королівства Швеції проти Московського царства.
Олександр Алфьоров, історик, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України НАН України:
Саме за часів Мазепи ми бачимо чіткий кордон митний між Московським царством та Україною. Дію законів на території Московського царства своїх, на території Гетьманщини своїх. Тобто, ми були повноцінною державою, яка знаходилась під протекторатом московських царів. Але, починаючи з часу правління Петра Першого почались утиски, саме в правовій точці зору. І це спричинило те, що Мазепа зрозумів, що ця держава, з якою в нього є спільна унія про протекцію, насправді використовує території суто для своїх інтересів і нехтує правами та вольностями української держави під назвою Військо Запорозьке.
Хоча юридично, воно було автономією у складі Московського царства. Все було документально завірено. 1687 рік. З одного боку - Гетьман Іван Мазепа і козацька старшина, з іншого - московські царі Іван, Петро та цариця Софія підписують Коломацькі статті.
Коломацькі статті передбачали:
- Підтвердження прав і привілеїв гетьмана і старшини, 30-тисячного реєстру козаків;
- Заборона гетьману змінювати козацьку старшину на посадах без дозволу царя;
- Заборона гетьману дипломатичних відносин з іншими державами, обов'язок дотримуватися «Вічного миру» з Польщею;
- Гетьман мав виставляти козацькі війська проти Криму і Туреччини за наказом царя;
- У містах Ніжин, Київ, Чернігів, Ніжин та Остер, як і раніше, розміщено російські воєводи з залогами, а в Батурині - стрілецький полк;
- Проголошення Гетьманщини складовою єдиної держави Московського царя.
Володимир Панченко, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник музею гетьманства:
Петро Перший більше разів порушив умови практично усіх угод між Гетьманщиною і Московським царством. Постає дуже гостре питання: "Хто кого насамперед зрадив?" Це і використання козаків на будівництві Північних Фортець. І реквізиції боєприпасів, фуражу, коней, зброї на ці воєнні потреби. І нарешті чи основним переломним моментом стало потрапляння у шведський полон у 1705 році цілого переяславського полку. На чолі з полковником Мировичем, для повернення якого з полону царський уряд фактично не зробив нічого.
І це "нічого" було далеко не першим. 1702 рік. На Правобережній Україні антипольське повстання Палія. Козаки виступили проти рішення сейму Речі Посполитої ліквідувати козацтво. Москва - мовчить. Тоді Мазепа, всупереч наказу Петра Першого, рятує Самуся і Палія з прибічниками. В цей час, в Ладижині польске військо знищило десять тисяч повстанців. А сімдесятьом тисячам селян, відрізають ліве вухо. Як покарання. Так, а Москва що? Знову мовчить.
Москва - це він. Тобто Петро Перший. Намагається витягнути Москву з боярського середньовіччя. Та на територію України це бажання не розповсюджувалось. Козаки брали участь в Кримських походах, здобули Азов, потім і Галичину. В Росії тим часом - реформи. Господарська, освітня, військова й урядово-адміністративна. Остання - проблема і для Мазепи, і для Війська Запорозького. Його мали ліквідувати.
Олександр Алфьоров, історик, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України НАН України:
Мазепа не міг нікого зрадити, окрім як зрадити свою Батьківщину. І якби він і далі знаходився б під Петром і дозволив створити губернію Київську, то от тоді б це була зрада. Зрада національних інтересів. Бо Мазепа був представником українських еліт.
Велика Північна Війна. Коаліції Швеції з одного боку та Московії з іншого борються за панування у Північній, Центральній та Східній Європі. Здебільшого, билися за Балтійське море. Петро Перший прагнув морського коридору на Північ. Здавалося б: де ми, а де Балтія? Але, козацтво активно брало участь у війні. А територія сучасної України в будь-який момент могла стати театром бойових дій. І стала. Вже в 1708 році.
Роком раніше, Петро Перший приїжджає в Жовкву. Там у нього ставка. На зустріч прибуває Мазепа.
Ольга Ковалевська, доктор історичних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України:
Ця нарада відома тим, що Петро Перший оголосив ідею випаленої землі. Якщо будуть рухатися шведи, ми маємо повністю спалити перед його проходом територію, тобто зганяти населення, палити села, знищувати посіви, не давати можливості їм отримувати фураж і таке подібне. На тій самій нараді Мазепа спитав у Петра, чи може він надати йому хоча б 10 тисяч. При чому, тут не йшлося про 10 тисяч Московського війська. Йшлося хоча б повернути ті українські полки, які Мазепа відправив у складі російської армії воювати проти шведів. Петро йому відповідає, що я тобі не дам навіть десять людей. І як ви думаєте, як це має виглядати? Тобто, Мазепа повертається і починає радитися з членами генерального уряду, а що робити в цій ситуації?
Радитися. З усіма: старшинами, членами генерального уряду... Тобто, ключове рішення: чи переходити на сторону Шведів? Чи шукати зв'язку з королем Швеції - Карлом XII? Усе це вирішували колегіально. З "мазепинцями".
Згодом, цей термін росіяни почнуть використовувати як синонім "зрадників". Але ж хто такі, справжні "мазепинці"?
Ольга Ковалевська, доктор історичних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України:
Це були люди, представники козацької старшини, які були найближчими до Гетьмана. Тобто, це були члени генерального уряду. Це були люди, які пройшли багато чого з Мазепою. Це і реформи, які тоді робили, це і складні ситуації, які були в межах Північної війни. Це були ті самі люди, які саме його підштовхували до прийняття радикального рішення.
Це - єдиний шанс для України - стати не об'єктом торгівлі територією, а повноцінним гравцем на військовій мапі. У 1707-му козацька старшина вимагає від Гетьмана союзу зі Швецією.
З рукопису Пилипа Орлика "Вивід прав України". Договір між Мазепою та Карлом ХІІ:
- Карл ХІІ зобов'язується обороняти Україну і прилучені до країни козаків землі й негайно вислати туди задля цього помічні війська;
- Все, що завоюється з бувшої території Московщини, належатиме на підставі воєнного права тому, хто цим заволодіє, але все те, що, як виявиться, належало колись українському народові, передається й задержиться при українськім князівстві;
- Іван Мазепа, законний князь України, жодним способом не може бути нарушений у володінні цим князівством;
- Нічого не зміниться в тому, що досі зазначено, щодо герба й титулу князя України. Карл ХІІ не могтиме ніколи присвоїти цей титул і герб.
Олександр Алфьоров, історик, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України НАН України:
Мазепа, в той час, діяв як достатньо мудрий політик, дипломат. І, безперечно, єдина ставка на кого він робив - це на шведського короля Карла XII. Він розумів, що після виграшу Швеції, безперечно не буде такого кордону прямо як стик в стик по межових стовпцях і це дозволить йому відійти від союзника на рівень дійсно доброзичливих сусідів. З певними військовими союзами.
Екссоюзник Мазепи, Петро Перший - образився. І такий крок розцінив як зраду. Особисту. Хоча, самі московити в листах визнавали, що діяв гетьман Мазепа виключно в інтересах країни.
З листа генералісимуса, фаворита царя - Олександра Меншикова, Петру Першому:
Коли він це вже вчинив, то керувався він не через свою постать, а й заради всієї України.
Ольга Ковалевська, доктор історичних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України:
Ось ці слова Меньшикова, вони нам підтверджують той факт, що навіть росіяни, московити на той час, не могли не знати, що власне робить Мазепа. І для чого він це робить. Ну не хотів він їх сюди пускати. Він чітко розумів, де які кордони проходять.
Олександр Алфьоров, історик, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України НАН України:
Питання зради для нас українців не може бути порушене взагалі. Абсолютно значна частка старшини підтримала Мазепу. Ми не враховуємо навіть того факту, що була заарештована вся Полтавська старшина. Для того, щоб вони не підтримали Мазепу. Тобто, діяльність Петра - це звичайна окупаційна влада, яка через терор та репресії створювала ось цю платформу, де не кожен міг підняти голову.
Це - реакція московитів на рішення Мазепи. Петро Перший відправляє Меншикова, того що писав у листі про Україну, знищити Батурин - столицю Війська Запорозького. За різними підрахунками, загинуло тоді від 15 до 20 тисяч українців.
Французський історик Жан-Бенуа Шерер, "Історія козаків-запорожців":
Місто було взято і віддано на розграбування. Те, що солдати не могли взяти з собою, стало здобиччю вогню, який пожер навіть частину міста. Фортифікації було знищено вщент, а жителі міста загинули, піддані найжорстокішим тортурам: одних посадив на палі, інших повісили або четвертували.
Та цього мало. Потрібно дискредитувати Мазепу. Придумати характеристику, клеймо, технологію. І вона має працювати. Але, як розповсюдити інформацію на початку 18-го століття?
Олександр Алфьоров, історик, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України НАН України:
Це був ефект засобів масової інформації, бо не було інтернету або соцмереж, коли про цю анафему мали доповісти в кожній церкві на території підконтрольній московській державі. Петро Перший наполіг на тому, щоб анафему створили над Мазепою. Вона була політичною, бо анафему могли накласти суто за відхід від канонів православної церкви.
Ольга Ковалевська, доктор історичних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України:
Це виключно якийсь такий світський акт, фарс, який мав бути розіграний і в Москві, і в Глухові на той момент. Виключно з метою залякування населення враховуючи навіть той момент: як вони вдягнуті були: чорний одяг, чорні свічки, страшенні очі, використання портрета, в який там жезлом вдаряли й таке подібне. Вони мали емоційно вплинути на паству і переконати їх, всіх віруючих, що Мазепа таки злочинець і він вартий такого прокляття.
Парадокс, але церковне прокляття наклали на людину, яка будувала храми, освітні центри та фінансувала друкування книг. Книг, які стали нашим символом.
Ольга Ковалевська, доктор історичних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України:
Це пересопницьке Євангеліє. Книга на якій складають присягу наші президенти. Це Євангеліє, яка стала вкладом Мазепи до щойно побудованої кафедри в Переяславі.
Володимир Панченко, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник музею гетьманства:
Іван Мазепа тільки на потреби Києво-Печерської лаври жертвує понад мільйон золотих дукатів. На нинішній день це в доларовому еквіваленті мультимільярдна сума. На свою альма-матер Києво-Могилянську академію та її розвиток жертвує понад 200 тисяч золотих дукатів. За аналогією до Києво-Могилянської академії, створює колегію у Чернігові. Фінансує ще цілу низку церков. Тільки в Києві за його кошти будується собор святого Миколи на Печерську. Низка храмів Києво-Печерської лаври, зокрема надбрамна економічна церква.
Копію аркуша із Євангеліє виданого арабською мовою 1708 року для християнської громади сирійського міста Алеппо. Крім видання алеппського Євангелія ще один важливий меценатський вчинок - це виготовлення звичайно срібного антимінса для храму гробу Господнього в Єрусалимі.
Олександр Алфьоров, історик, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України НАН України:
Анафема над Мазепою до цього дня в Московській православній церкві продовжується. Ми її можемо не чути, бо анафема за іменем, і коли промовляють в списках анафеми, раз на рік, то проговорюють про певного "Івашку", під яким зрозуміло, що йде мова про Івана Мазепу.
Цього року його знову згадали в Лаврі. Щоправда, мова вже йшла не про "Івашка". Був молебен за гетьмана Івана Мазепу. Гетьмана, який збудував понад 200 церков, заклав фундамент державності. А на книзі, яку він профінансував, присягу складають президенти держави про яку він мріяв.
