Саміт лідерів ЄС у Брюсселі: що говорили про Україну [ Редагувати ]

Іспанія від сьогодні очолює Раду Європейського Союзу. До кінця року ця країна буде організовувати роботу Ради та стежитиме за виконанням завдань. 

Напередодні підсумки свого піврічного головування Іспанія підбивала на саміті лідерів ЄС у Брюсселі. Однією з основних тем цієї зустрічі була Україна. Про подальшу підтримку, гарантії безпеки та відбудову російським коштом - далі у сюжеті.

Війна в Україні стала ключовою темою першого дня саміту. Лідери заявили ро готовність максимально задіяти контакти для підтримки української формули миру в світі. І ще надавати військову підтримку - скільки буде потрібно, зокрема через Місію військової допомоги ЄС та Європейського фонду миру. Проте конкретики щодо безпекових гарантій та членства України в НАТО, якої так чекає Київ, у Євросоюзу досі немає.

Марк Рютте, прем'єр-міністр Нідерландів:

Зараз ми працюємо над тим, щоб укласти загальні угоди для України щодо гарантій безпеки, де кожна з країн зазначить, що вона може надати. Нідерланди та деякі інші держави розглядають, як ми можемо допомогти щодо передачі винищувачів F16. Інша група країн шукає, як допомогти з установками протиповітряної оборони Patriot. Крім того, важливо, щоб Європейський Союз також допомагав, наприклад, координуючи оборонну промисловість або розгортанням Європейського фонду миру.

Переймається Європа і власною безпекою, особливо після спроби групи "Вагнера" дійти до Москви. Нестабільність росії становить небезпеку для Євросоюзу, а особливо - для східних регіонів, вважають учасники саміту.

Кая Каллас, прем'єр-міністерка Естонії:

Ще одна важлива тема стосується саме нашої безпеки. Мусимо вкладати в неї більше. Якщо глянути на статистику з 99 року по 2021, то внесок ЄС у безпеку зріс на менш як 19 відсотків. За той самий період у США - понад 65, Росія - 292 відсотки, Китай - 595. Очевидно, ми робимо замало. І поки ми надаємо Україні військову допомогу, треба думати, як заповнити власні прогалини. І не лише з політичної точки зору, а й розвивати власну воєнну промисловість.

З вдячністю за надану допомогу до лідерів звернувся Президент України Володимир Зеленський. Він закликав Євросоюз і далі тиснути на росію санкціями та почати переговори про членство України в ЄС.

Володимир Зеленський, президент України:

Це історичний час, щоб почати переговори про членство України у Євросоюзі. Європа цінностей, вільна й сильна Європа, Європа миру немислима без України. Ми готові до початку переговорів про членство, і наш прогрес у виконанні рекомендацій Єврокомісії варто зафіксувати. Україна налаштована якнайшвидше підготуватися до початку перегорів про членство, і ми це зробимо.

Найбільше оптимізму щодо початку переговорів про вступ України до ЄС випромінює президентка Європейського параменту Роберта Мацола. Вона наполягає, щоб процес почався ще цього року, адже Україна успішно виконує умови, з огляду на війну. Ще одна важлива тема стосовно України - відбудова. І то російським коштом. Євросоюз зараз працює над механізмом, як передати заморожені російські активи на відновлення України.

Олаф Шольц, канцлер Німеччини:

Це надзвичайно складне питання, і наразі ніхто не знає, що можна вдіяти. Тому ми доручили Єврокомісії подумати над цим. Коли в них буде рішення, ми повідомимо.

Урсула фон дер Ляєн, голова Єврокомісії:

Під час засідання ми обговорювали тему заморожених російських активів. Ми, Єврокомісія, виступимо з пропозицією, і вона стосуватиметься надприбутках від заморожених активів російського Центрального банку.

Окрім українського питання, лідери ЄС говорили про торгівлю з Китаєм. Брюссель вважає, що треба переглянути торговельні відносини з Пекіном. Не розірвати, але змінити баланс.

Олаф Шольц, канцлер Німеччини:

Звісно, є також питання, на які Китай і Європейський Союз мають різні погляди. Ось чому важливо, щоб ми не оминали цих тем у наших переговорах, наприклад, коли йдеться про права людини. Або, наприклад, щоб ми постійно давали зрозуміти у наших переговорах, що не погоджуємося зі збройною підтримкою росії у війні проти України.

Ламали списи учасники саміту над міграційними реформами. Вони передбачають зміни в розподілі мігрантів на Європейському континенті. Кожна країна повинна або прийняти певну кількість шукачів притулку, або робити внески у фонд ЄС. Узгодити цю реформу так і не вдалося через позицію Польщі та Угорщини.