У Вільнюсі завершився саміт НАТО: яким він був для України [ Редагувати ]
З Вільнюса українська делегація везе і нові пакети військової допомоги.
Без офіційного запрошення, але зі зброєю та гарантіями безпеки. У Вільнюсі завершився саміт НАТО, на який так чекали в Україні.
Яким він був для нашої держави - успішним чи не дуже? Що пообіцяли Києву лідери країн-членів Альянсу? І коли Україна зможе приєднатися до блоку? Тетяна Логунова два дні слідкувала за перебігом саміту і розкаже про все в деталях.
Навіть якщо б лідери країн-членів НАТО раптом забули, навіщо вони приїхали на саміт, то їм би про це одразу нагадали вулиці Вільнюса. Столиця Литви зустрічала високих гостей морем українських прапорів. І це не перебільшення. Напередодні саміту Вільнюс прикрасили синьо-жовтими стягами. 33 тисячі прапорів - як заклик до лідерів Альянсу - Україна повинна стати 33-им членом блоку.
Ми, литовці, відчуваємо, що ця війна дуже близька до нас, хоча у нас і немає спільного кордону з Україною. Нам пощастило більше, бо ми в НАТО та ЄС. Інакше, ми теж би могли опинитися у такій ситуації.
У нас схожа історія, ми теж були під радянською окупацією. Ми підтримуємо Україну і сподіваємося, що і вона підтримає нас у разі біди.
Ще один - найсимволічніший прапор - у Вільнюсі підняли вже під час саміту. Бойовий стяг 10 окремої гірсько-штурмової бригади "Едельвейс". З українського Бахмута до литовського Вільнюса його доставили бігуни і урочисто передали стяг президентам України та Литви.
Володимир Зеленський, Президент України:
Дякую за вашу допомогу нашій обороні, за вашу чітку і чесну, і що важливо, сміливу позицію щодо запрошення України в НАТО. Українські прапори на литовських вулицях однозначно доводять - ми вже союзники і Україна захистить і свою і вашу свободу.
Слова президента оплесками зустріли тисячі жителів Вільнюса, які прийшли на акцію підтримки України та її членства в НАТО.
Забути цю атмосферу солідарності та підтримки було просто неможливо. Навіть коли ми, журналісти, переїжджали з центру Вільнюса сюди, в конгрес-центр литовської столиці, де проходила зустріч лідерів Альянсу. Здавалося, що ось-ось буде прорив і Україну офіційно запросять в НАТО або скажуть, коли вона зможе приєднатися до Альянсу. Утім, цього не сталося. Запрошення немає, є перспектива отримати його в майбутньому.
Дуже часто рішення, які оголошують на самітах такого рівня, готують заздалегідь. Цього разу заяву щодо перспектив членства України в Альянсі ухвалювали безпосередньо під час зустрічі у Вільнюсі. Робочим групам не вдалося знайти компроміс і вони передали напрацювання лідерам Альянсу.
Дискусії були гарячими. Запрошення України до блоку - з приміткою "коли дозволить безпекова ситуація" - підтримувала більшість країн НАТО. Проти такого варіанту виступали два важковаговики - Сполучені Штати та Німеччина. В результаті, зійшлися на формулюванні "запросимо, але не зараз".
Єнс Столтенберг, генеральний секретар НАТО:
Ми надамо Україні запрошення приєднатися до НАТО, коли союзники погодяться і будуть виконані умови. Це потужний пакет для України. І чіткий шлях до її членства в НАТО.
Жодних часових рамок - лідери НАТО не узгодили. Натомість, звільнили Україну від необхідності виконання "Плану дій щодо членства" - його замінили на річну національну програму реформ. А ще створили Раду "Україна-НАТО" - її перше засідання відбулося у Вільнюсі. Це орган, який офіційний Київ зможе скликати у разі потреби і не боятися, що якась із держав, наприклад, Угорщина, заблокує проведення консультацій.
Єнс Столтенберг, генеральний секретар НАТО:
Ми погодилися скасувати вимогу щодо виконання Україною плану дій щодо членства в НАТО. Це змінює шлях України - з двоетапного процесу він стане одноетапним.
Результати гарні, а могли бути ідеальними - так прокоментував рішення Альянсу президент України.
Володимир Зеленський, Президент України:
Що стосується запрошення. Я розумію, що це технічний сигнал. Але якщо ми займаємося не тільки технікою та бюрократією, а подивимося на це, як на серйозний фактор мотивації українського суспільства, то для мене, як для президента, це був дуже важливий момент. Я порівнюю цей факт з кандидатством у Європейському Союзі. Кандидатство в ЄС це так само був сигнал. В кандидатстві немає членства в ЄС, але є впевненість і потужна мобілізація для України и потужний сигнал росії, що Україна не член якогось іншого союзу, а буде членом ЄС і незалежною державою.
А ще додав - після переговорів у Вільнюсі немає жодних сумнівів - Україна буде в Альянсі. І цей статус не стане предметом політичних торгів з росією.
Володимир Зеленський, президент України:
Я впевнений, що зрадницької позиції не буде від Байдена і Шольца, але при цьому я повинен сказати, що ми ніколи не обміняємо будь-який статус на будь-які наші території. Навіть якщо це буде одне село, в якому живе один дід. Ми не віддамо наших територій і ніколи не будемо міняти на заморожений конфлікт. Цього ніколи не буде. Мою позицію чітко знають наші партнери.
Презентували на саміті й обіцяну декларацію про гарантії безпеки для України. Країни "Великої Сімки" взяли на себе зобов'язання надавати Києву усю необхідну військову допомогу. В пріоритеті - протиповітряна оборона, далекобійна артилерія, бронетехніка та бойова авіація. А ще – "група семи" тренуватиме наших військових і обмінюватиметься з Україною розвідданими. Відповідні безпекові угоди будуть підписані незабаром - з кожною країною "Сімки" окремо.
Джо Байден, президент США:
Стартує процес, за допомогою якого кожна з наших держав і будь-яка інша, яка захоче приєднатися, буде вести переговори про довгострокові двосторонні безпекові зобов'язання з Україною та перед Україною. Ми збираємося допомогти Україні побудувати потужну, боєздатну оборону на суші, в повітрі та на морі. Вона буде силою стабільності в регіоні та стримуватиме будь-які загрози.
Володимир Зеленський, президент України:
Що дуже важливо - в гарантіях безпеки, в цій декларації ми зберегли дуже важливий один момент - в декларації написано, що це гарантії безпеки на шляху України в НАТО. Це дуже важливий момент.
З Вільнюса українська делегація везе і нові пакети військової допомоги. Франція - дає далекобійні ракети - аналог британських Storm Shadow. Німеччина - системи "Петріот", танки "Леопард" та бойові машини піхоти "Мардер". Велика Британія - тисячі снарядів для танків "Челенджер". А Норвегія - тисячу розвідувальних дронів та пакет підтримки зенітно-ракетного комплексу NASAMS. Є домовленість і про створення коаліції для навчання українських пілотів.
