Південна Осетія. Війна між сусідами [ Редагувати ]

Переїхавши Рокським Тоннелем на пiвденний бiк Кавказького Хребта, можна почути вiд грузинiв: "А чи знаєш ти, де знаходишся?" Вiдповiдь "У Пiвденнiй Осетiї" є невдалою. Грузини вважають, що одного дня повернуть цi територiї, на яких триває вiйна у замороженому станi.

Олександр Ронделі, президент Грузинського фонду стратегiчних та мiжнародних дослiджень: "Название "замороженный конфликт" считается неправильным сегодня, потому что они не замороженные, холодильник, или пульт управления этого холодильника, находится в Москве. Но это все-таки не заморозки, там процесс идет отторжжения Южной Осетии и Абхазии, идет экономическая интеграция, инкорпорация этих территорий в российскую экономику. Это делается нахально и бесцеремонно".

Можливо, грузинський аналiтик правий. Але мiсцеве населення Пiвденної Осетiї зовсiм не проти такого процесу. I з грузинськими пропозицiями iнтеграцiї не погоджується. Влiтку двi тисячi четвертого Тбiлiсi спробував iнкорпорувати цi територiї у власну економiку, але силовим шляхом. i повернути лiтеру "i" до назви єдиного пiвденноосетинського мiста "Цхiнвал".

З висоти над грузинським селом Тамарашенi добре видно, наскiльки близько розташованi вiд мiста грузинськi позицiї. I можна навiть побачити дороги, що були дуже швидко прокладенi в горах, якими грузинська армiя змогла провести у анклав солдатiв i технiку. Але, незважаючи на це, висота залишилась за осетинами".

Восени 2004 року виповнилося п'ятнадцять рокiв вiд початку громадянської вiйни поза кавказьким хребтом. За цей час Пiвденна Осетiя оголосила себе незалежною державою з населенням дев'яносто тисяч осiб i столицею в мiстi Цхiнвал. Грузинське закiнчення "i" з назви мiста зникло.

Напередоднi сумної рiчницi в зонi конфлiкту почастiшали випадки перестрiлок, сторони звинувачували одна одну, i, зрештою, Тбiлiсi ввiв до регiону велике вiйськове угруповання - не менше трьох з половиною тисяч солдатiв, разом з американськими iнструкторами. Так стверджує пiвденноосетинське вiйськове вiдомство.

За пiвтора десятка рокiв осетинам вдалося створити не численне, але боєздатне вiйсько, на озброєннi якого є навiть танки Т-55. Командир одного з них, за номером 954, вiдмовився називати своє прiзвище, але розповiв коротку iсторiю придбання броньованого мастодонта.

Алан, командир бойової машини: "Он был в грузинской армии, его подбили, его зацепили и притащили сюда. И он будет работать во благо и для блага Южной Осетии. Дай Бог, чтобы это не понадобилось, но если это понадобится, он будет защищать нашу страну".

Тбiлiсi дратує, коли Пiвденну Осетiю називають країною. Шида Картлi - це лише район Грузiї, кажуть тут, пропонуючи осетинам широку автономiю, але без армiї, митницi та власних правоохоронцiв.

Цхiнвальськiй уряд у вiдповiдь вивiшує пiвденноосетинський прапор поряд з росiйським. Мовляв, вiд усього вiдмовимося, але якщо увiйдемо до складу Росiї.

Якщо це станеться, Тбiлiсi назавжди втратить шанс встановити контроль над Квайсинським свинцево-цинковим рудником та цхiнвальськими пiдприємствами, в якi вкладають грощi росiяни. До речi, дев'яносто вiсiм вiдсоткiв пiвденних осетин, так званих кударцiв, тримають у кишенях росiйськi паспорти. Без Шида Картлi над Грузiєю вiсить дамоклiв меч територiального розпаду. Позбавитися цiєї загрози можна, лише повернувши будь-якою цiною Осетiю.

Слава Нанiєв, рушенець: "Ну, грузины ее забирать все-таки не заберут. Ты будешь жить с грузинами?"

Лев Пухаєв, начальник штабу батальйону рушенцiв: "Я даже не представляю себе. Это исключено".

Слава Нанiєв, рушенець: "Нет, наверное, с грузинами нет".

Пiсля лiта 2004 року така перспектива стала бiльш туманною, нiж будь-коли. Якщо вважати бойовi дiї навколо пiвденноосетинської столицi вiйною, то грузини програли цю вiйну. Мiнiстр оборони Пiвденної Осетiї стверждує, що був у змозi до 19 серпня повнiстю знищити грузинське угруповання. Вiн попередив про це противника, i той вiдвiв своїх солдатiв, зберiгши їхнє життя.

Анатолiй Баранкевич, мiнiстр оборони Пiвденної Осетiї: "Когда я ездил на переговоры с Барамидзе, министром обороны Грузии, и, вот, его охрана стоит, мой водитель, и мой водитель спрашивает спецназовца, который непосредственно охранял Барамидзе, - а все это было еще до пика перестрелок, до пика этих событий восемнадцатого-девятнадцатого августа: "Ну, что, пойдете еще воевать против нас?" А спецназовец, то есть, это элита, отвечает: "Зачем нам эта война нужна? Пусть Саакашвили сам воюет!" То есть, настрой грузинской армии видно, поэтому они потерпели здесь поражение. Я считаю, что они попытались наскоком захватить нас, решить свои проблемы, но у них ничего не получилось".

Але грузинська версiя подiй 19 серпня дещо iнша. П'ятсот солдатiв i тридцять одиниць технiки взяли пiд контроль позицiї над мiстом, обстрiляли його i вiдступили з миром, продемонструвавши, що у осетинiв немає шансiв на вiйськову перемогу.

Анатолiй Баранкевич натомiсть розповiдає, що особисто зателефонував начальнику грузинського генштабу Гiвi Iукурiдзе i запропонував йому альтернативу: або через три хвилини технiка вiдступить, або вiн знищить колону. Цiкаво, що пiсля цього Iукурiдзе запропонували альтернативу вже в Тбiлiсi - або йти на дипломатичну роботу, або звiльнятися.

Осетини кажуть, що на грузинських позицiях бачили iноземних радникiв у формi i зi зброєю.

Олег Ванiев, рушенець: "Негров точно видел. И этих, как его, арабы, они точно на грузинов не похожи".

Андрій Цаплієнко:"Как это было?"

Олег Ванiев: "Как мы их видели. Ну, близко, короче, подошли к окопу. Сначала через бинокль наблюдали, потом ближе подобрались к ним, тайком, и слышали, что говорят они не на грузинском языке. Грузинский мы с детства знаем, короче, соседи, как-никак. Ну, не чеченский был, точно".

У зонi конфлiкту мають право перебувати лише пiвтори тисячi миротворцiв - по пiвтисячi вiд конфлiктуючих сторiн та решта з Росiї. Звичайна щоденна робота: спостерiгачi намагаються з'ясувати - хто ж зранку обстрiляв їхнiй блок-пост, в даному випадку в селi Прiсi. I з якої саме зброї.

Фанiз Сiдiков, вiйськовий спостерiгач миротворчих сил: "Пять сорок пять, то, что я говорил. АКС, не АКМовский. По звуку АКС и АКМ отличаются хорошо, вот эти трассеры".

Андрій Цаплієнко: "То есть, они отсюда откуда-то "лупили", да?"

Фанiз Сiдiков: "Ну, точно я вам пока не скажу, просто говорю, что это трассеры пять сорок пять. Это подтверждает мою догадку".

Коробка вiд патронiв знайдена, але де ж позицiя. Її знайшов майор Роман Новицький - як раз навпроти об'єднаного пункту спостереження, росiйською скорочено ОНП. Якщо хотiли б влучити, то влучили б. Отже, це була провокацiя.

"Так откуда обстреляли ОНП?"

Роман Новицький, вiйськовий спостерiгач миротворчих сил: "В ОНП стреляли отсюда, вон там есть ячейка для стрелка, сзади оператора, вот из нее, скорее всего, и стреляли. Там есть окошко, расположенное как раз напротив поста, там пригорок виден. Ствол ставили под наклоном, и поэтому пули летели поверх пригорка. То есть, они поднимали ствол выше, и поэтому пули пролеталти над постом".

"Это была грузинская или осетинская позиция?"

"Это тяжело сказать. Дело в том, что, насколько я знаю, это была осетинская позиция, то есть, ее отрывали осетинские войска, осетинское ополчение. Ну, а потом она переходила из рук в руки. Сейчас, официально, она ничейная, то есть, никого уже здесь нету. Кто ее может занять в любое время, неизвестно".

Свої послуги невизнанiй республiцi пропонували чеченцi. Лояльний до Москви Рамзан Кадиров заявив, що готовий вiдправити до Пiвденної Осетiї п'ять тисяч добровольцiв з Чечнi. Так, принаймнi, стверджує командування осетинських рушенцiв. Але Баранкевич вiдмовився вiд їхнiх послуг, мовляв, захист Пiвденної Осетiї це справа її мешканцiв. Факт звернення, напевно, дав пiдстави грузинському МЗС звинуватити Росiю в тому, що з її боку в Цхiнвальський район прямують сотнi найманцiв iз важкою зброєю. А Москва пiдтримує їхнi акцiї принаймнi пропагандою.

Генадiй Дзюба, речник росiйського контингенту: "На каждое заявление грузинской стороны мы, естественно, требовали "Покажите, если есть случай, где зафиксирован наемник, или как угодно можно этого человека назвать, представьте, покажите его журналистам и дайте комиссии официально это дело зафиксировать." Здесь же, помимо россиян, присутствуют представители ОБСЕ со всего мира. Сегодня мы видели и венгра, и соотечественник был, с Украины, и чех был в составе этой группы, здесь и эстонцы есть, в общем, разные страны представлены, болгары, и так далее, и так далее, и так далее, но ни одного случая подтверждения этой информации не было, и я вам официально говорю, что таких случаев не было".

Вiйна - це ненормальний стан iснування. Зрештою, людськi iстоти народжуються, щоб жити разом, а не вбивати одне одного. Вiйна закiнчилася, i з'ясувалося, що люди живуть не за правилами та звичаями вiйни, а за законами ринку. У даному випадку, цхiнвальського.

Лев Пухаєв, начальник штабу батальйону рушенцiв: "А там посмотришь, на рынок идите к нам, и вы увидите, что грузины без нашего рынка не могут. Каждое утро со своих грузинских сопредельных территорий приносят они моцони, молоко там, сыр, яблоки, по дворам разносят. Без нас им некуда деваться. Это мелкие такие. А предприниматель средней руки живет за счет России, то есть, через нас. Им это выгодно".

Дешеве паливо, якiснi товари, свiжi продукти. Все це потрапляє до цхiнвальського ринку через блок-пости миротворцiв, а не митний контроль. Оскiльки Республiка є невизнаною, тож i власної митницi на неiснуючому кордонi не має. Отже, будь-який завезений сюди товар Грузiя вважає контрабандою. Але саме цiй контрабандi вiддають перевагу грузинськi дiдусi та бабусi в зонi конфлiкту. Через мiзерну пенсiю в десять доларiв. Доки, поки грузинська пенсiя не зрiвняється з росiйською, тобто, осетинською - у Саакашвiлi немає шансiв на перемогу.

Грузинка: "Двадцать лари. Двадцать два, двадцать четыре, двадцать шесть двадцать восемь, тридцать, сорок лари".

"Это на двоих или на одного?"

"Два человека. Двадцать мои тут и двадцать его".

"То есть, десять долларов ваши, десять долларов ваши?"

"Да".

Інший діалог.

"Как вы с осетинами сейчас?"

Автандiл, мешканець села Тамарашенi: "Ми с осетинами ранiше були як брати. Ну, були невиличкi негаразди".

"Ну, а сейчас как?"

"Вони непоганi люди. Ми були як брати. Разом".

І ще дві думки.

"Возможно ли какое-либо сосуществование с грузинами, какая-либо кооперация, и, вообще, какие Вы чувства к ним испытываете - не как политик, или как командир, а как человек?"

Роберт Бетєєв, голова Спiлки економiчного вiдродження Пiвденної Осетiї: "Ну, такой ненависти, конечно, мы никогда к грузинам не испытывали. Мы будем жить добрососедски только. Наши отношения могут быть только добрососедскими".

Анатолiй Баранкевич, мiнiстр оборони Пiвденної Осетiї: "Люди стремятся к тому, чтобы любой ценой отстоять независимость Южной Осетии, поэтому победа окончательная будет за нами".

Перемога для них означає визнання. Хоча б з боку Росiї. До будь-якого вирiшення пiвденноосетинської проблеми добрi сусiди дивитимуться один на одного з позицiї володiння стратегiчними висотами.