Невідомий Чорнобиль [ Редагувати ]

Якою б не була нова коалiцiї, саме вона разом з урядом повинна нарештi вирiшити, що робити з Чорнобилем. Час на роздуми мав закiнчитися вже давно. Але навiть до 20-ї рiчницi традицiйно органiзовували круглi столи, форуми та фотовиставки, вiтали та нагороджували лiквiдаторiв, якi - не менш традицiйно - виходили на вулицi, аби вкотре заявити про свої проблеми.

Влада знову говорила про будiвництво нового саркофагу, а закордон обiцяв допомогу. Бiльше того - у суботу Президент заявив, що укриття над четвертим енергоблоком почнуть зводити вже за кiлька мiсяцiв. А забрудненi землi взагалi повернуть до життя.

За усiм тим, здається, нiхто не згадав про щонайменше двi важливi речi. За розмовами досi нiхто не з'ясував, яку реальну небезпеку становить територiя четвертого енергоблоку, i що робити з двома iншими блоками ЧАЕС.

Станцiю закрили, а вони, виявляється, працюють i досi. Детальнiше про це - Вiталiй Ковач.

Водолазнiй справi Юрiй Новiков вчився задля власного iнтересу. Вабила пiдводна романтика. А коли сталася Чорнобильська аварiя, до редакцiї "Вечiрнього Києва", де Юрiй працював журналiстом, подзвонили i покликали  на лiквiдацiю. Не вистачало одного спецiалiста.

Юрiй Новиков, водолаз, лiквiдатор аварiї на ЧАЕС:

 - Я потiм, пiзнiше, через кiлька мiсяцiв пiсля станцiї, може, з пiвроку я дізнався, що Анатолiй Трофимович Бабенко злукавив. Був у них водолаз, який мав вiдповiдний допуск i оформленi документи, але він категорично вiдмовився поїхати.

Водолази загону пiдводно-технiчних робiт шукали на днi ставка-охолоджувача уламки, проводили обстеження i ремонт гiдротехнiчних споруд. Спускатися  у середовище, забруднене радiацiєю, не дозволялося, було заборонено. Але водолазам доводилось робити все, що заборонено на паперi. Пiд водою вони були по кiлька годин. З групи, що їздила на вахту, живими лишилося лише двоє.

Юрiй Новиков, водолаз, лiквiдатор аварiї на ЧАЕС:

 - Ми були навiть в таких мiсцях, де радiацiя вiдчувалася, вiдчувалася на зубах на губах, це такий металевий неприємний присмак. Це була вiрна ознака, тому що тут високий рiвень радiацiї.

Пiсля перших обстежень i впродовж 20 рокiв навколо станцiї щось будували. Але завершеним об'єктом можна назвати лише один - саркофаг над зруйнованим реактором. Його проектування йшло паралельно з будiвництвом. У листопадi 86-го саркофаг урочисто здали державнiй комiсiї.

На спорудження об'єкту "Укриття" за офiцiйними матерiалами пiшло 1 640 тисяч кубометрiв пiску, щебню та бетону. Якби все, що записано, вклали - то висота саркофагу дорiвнювала б висотi вентиляцiйної башти. А так у ньому вiд фундаменту до даху 69 метрiв. Висота вентиляцiйної труби - 150.

Куди подiлися виписанi на паперi матерiали, а вiдтак - грошi, загадка. Та й не актуально, за будь-яких обставин "Укриття" має ще прослужити 10 рокiв. Про новий проект "Арки" говорять вже 8 рокiв. Це наступне грандiозне будiвництво, яке мали закiнчити 2007 року, а воно нiяк не розпочнеться. Все триває пiдготовча i паперова робота, на яку вже витрачено бiльше 300 мiльйонiв доларiв.

Вiдомий дослiдник саркофагу Констянтин Чечеров вважає, що цi грошi проїли i проїздили.

Костянтин Чечеров, дослiдник саркофагу:

 - Никто на самом деле всерьез не воспринимает опасность от того, что что-то с саркофагом произойдет. Если бы эта опасность воспринималась остро, то, действительно, кто-то пинками подгонял, чтобы дело делалось. Вообще-то это страшно, это ужасное место, поэтому деньги нужны. Вот как только речь о деньгах, то страх нагнетается, а как только надо что-то делать - все спокойны.

Тепер на паперi з'являються новi плани. Згiдно з ними, спорудження першої черги нового конфайменту має закiнчитися 2010 року. Навколо саркофага потрiбно вибрати i вивезти десятки тисяч кубометрiв радiоактивної землi. Вiдходи збираються складати на спецiальному майданчику. Там вони й чекатимуть, коли ж нарештi буде збудовано підприємство з переробки твердих ядерних вiдходiв i новi сховища. Але схоже, що й на самiй станцiї розуміють: навiть пiдготовку, не кажучи вже за саме будiвництво, провести за три неповних роки складно.

Володимир Каштанов, заступник технiчного директора - головного iнженера об'єкту "Укриття":

 - Менее уникальные строятся у нас очень долго, с задержками, с переносами сроков, с удорожанием строительства, есть определенные сомнения. Но по условиям тендерной документации, по требованиям тендерной документации підрядчик, претендент был обязан продемонстрировать, что он способен это сделать.

Пiдрядчиками всiх багатомiльйонних контрактiв є iноземнi фiрми та компанiї. Схема проста. Країни-донори видiляють грошi. Тендери виграють їхнi ж компанiї. А далi вони наймають субпiдрядниками українськi. Вся бiла i чиста робота, так званий iнжинiрiнг, дiстається європейцям та американцям. Вся брудна - чернiгiвським та київським дядькам. Таким, як цi.

Ось реактор, що так i не запрацював, призначався для 5 енергоблоку ЧАЕС. Цей так i не запрацював. Точно такий же вибухнув 26 квiтня. На жаргонi робітників - "каструля" - вже розрiзана на третину, а пiд хрестом - стоїть токарний станок.

Цибатий:

 - Ну вот это вот - крест. Это - основа реактора, Леонид - это активная зона, а сверху Елена - крышка биологической защиты реактора.

Окрiм будiвництва саркофагу, про що говорять найчастiше, на ЧАЕС ще одна, не менша проблема. Точно такi ж реактори стоять на першому i другому енергоблоках. Вони й досi заповненi ядерним паливом. Дiвати його нікуди. Тому станцiя не працює тiльки де-юре. Де-факто вона не виробляє електроенергiї, але продовжує бути дiючою.