Львов святкує 750-річчя [ Редагувати ]

Львову - 750. 50 рокiв тому дата була круглiша. Проте, все, що лишилося з тих часiв - вулиця, названа на честь свята "700-рiччя Львова". Але й ту нещодавно переiменували на проспект В'ячеслава Чорновола. Час вносить свої корективи. Мiсто постарiшало. I попри пластичнi операцiї, якi робили два роки, урочистостi вийшли декамеронiвськi.

Свято триває з небувалим розмахом. Гуляння на честь ювiлею зiбрали у центрi мiста бiльше мiльйона людей. З 2 десяткiв сцен лунають голоси зiрок свiтової i вiтчизняної естради. Цей день ви запам'ятаєте надовго, стверджують мiськi чиновники. "Точно не забудемо" - запевняють галичани.

Пiдготовка до свята тривала роки. За всiма ознаками це мали бути ремонтнi роботи i прибирання старовинного мiста. Так би було в Європi. В Украiнi - по-iншому. Тут переферiйнi мiста з доброго дива нiхто не миє i не наводить блиску на брукiвцi. Лише за три днi до приїзду президентiв у Львовi "розстеляли" газони, садiвники запевняють: трава пiдвищеної пухнастостi тiшитиме око i пiсля вiд'їзду дорогих гостей. Висадили туї i барбариси.

Лише у розпал святкування на вулицях з'явилися довгоочiкуванi смітники. Польськi туристи зiтхнули з полегшенням - на вiдмiну вiд легкодухих спiввiтчизникiв, iноземцi своє смiття викидати будь-де вперто вiдмовлялися.

Посеред натовпу чути мови з усiх куточкiв свiту. Чиновники стверджують, що цi святкування - ще один шанс для мiста розвинути внутрiшнiй туризм. Бiльшiсть патрiархiв туристичного бiзнесу ще на початках своєї кар'єри намагалися возити iноземцiв до Львова. Але простiшим i вигiднiшим виявилося вiдправляти львiв'ян на Мальдiви.

Не тiльки вiдсутнiсть води i стан дорiг стає на перешкодi свiтлому туристичному майбутньому. Головне, аби пiсля закiнчення святкувань було що показати туристу.

Будинок на Площi Ринок 7 - пам'ятка архiтектури 16-го сторiччя i бiда мешканцiв 21-го. Пан Орест бiльше 10 рокiв марно намагається продати чи обмiняти своє помешкання в самому центрi мiста. Численi гостi i не підозрюють, що приховують пiдмальванi радiсними кольорами фасади. Неофiцiйно такi будинки називають "критичними", що навiть не пiдлягають аварiйному ремонту. Водовiдводи зруйнованi ще за часiв другої свiтової вiйни. Час i дощова львiвська погода, зробили свою справу - стiни просiли, утворивши величезнi трiщини.

Народнi обранцi проявили соломонову мудрiсть i вирiшили. Якщо сусiдка бачить крiзь дiри в стiнах сусiда - треба замазати дiри.

Проте, маленькi домашнi неприємностi - не привiд псувати святковий настрiй.

Щоб краще вiдчули дух свята, гостей забезпечили i пивом, i видовищами. Бiля пам'ятнику Мiцкевича шанувальники Запорожцiв з галицькою наполегливiстю намагалися побити власний рекорд. Перевiряли, скiльки в мiру вгодованих пiдлiткiв влiзе в горбатий. Вмiстилося 24. Непiдкупнi байкери в гуцульских строях рахували особисто.

Українських скаутiв рахувати просто. Набагато складнiше з iншими розрахунками, бюджетом, який було видiлено на святкування. Подейкують, нiби пристойна частка бюджетних коштiв, видiлених на реконструкцiю i благоустрiй міста, осiла в кишенях чиновникiв. Лише за 2-а роки крiсло мера Львова встигли примiряти 3 людини зi своїми командами. Піди, знайди крайнього.

Проте, всi проблеми i з коштами, i з ремонтами тьмяніють перед розкішшю святкування. Його справдi влаштували, але не з державного кошту, а зусиллями меценатiв. Рiзноманiтнi заходи, виступи зiрок i фестивалi - аби "мiсто вповнi спiвало i гуляло". Дехто з фундаторiв вiдверто тiшиться своїм внеском. Проте бiльшiсть залишилися iнкогнiто. Досi невiдомо, хто розщедрився на 500 тисяч євро, - саме ця суму запросив майстер по свiтлу Герт Гофф за свою "Оперну мiстерiю". Мiськiй владi лишилося тiльки прозвiтувати про гарно органiзоване дiйство.

Свято тiшить погляд i, вперше пiсля саммiту президентiв- 1999, виводять Львiв iз забуття. Це мiсто - наша Європа в мiнiатюрi. Злi язики стверджують: незважаючи на пiдмальованi фасади i новi лiхтарики ми його втрачаємо. Добрi заперечують, кажуть у Львова все ще попереду.