Кримінальна історія дня. АУМ [ Редагувати ]

Тридцяти п'ятирічний мешканець Керчі скоїв подвійне вбивство. Чоловік із вищою освітою, християнин, убив своїх батьків - мати 1951 року народження та батька, який народився у 47-му. За цими сухими протокольними фразами - три людські долі - сина та батьків. Про деталі розслідування цього моторошного злочину дивіться у кримінальній історії дня, після реклами.

Сьогодні в Україні шляхи до Бога пропонують 6000 сект. Що несуть вони людям можна лише здогадуватись. Проте долю одного з сектантів ми з Вами можемо простежити.

Відомості про нього, м'яко кажучи, обмежені, з причини паталогічної замкненості цієї людини. За словами сусідів, він майже ніколи не виходив зі своєї квартири на п'ятому, останньому поверсі керченської "хрущовки". Жив у кімнаті із завжди зачиненими вікнами. Сусіди й бачили його лише два чи три рази. Тиха, непомітна людина. Зазвичай такі викликають жалість, та нікому навіть в голову не прийде, що це -потенційний вбивця.

27-го жовтня 2006 року тридцятип'ятирічний мешканець Керчі скоїв подвійне вбивство. Чоловік з вищою освітою, християнин, убив своїх батьків - мати 1951 року народження та батька, який народився у 47-му. За цими сухими протокольними фразами - три людські долі - сина та батьків.

Вбивство завжди вважалось і вважається тяжким злочином, однак вбивство родичів, в даному випадку - найближчих: батька та матері, шокує своїм цинізмом. Син, якому батьки дали життя, зростили, якого навчили та вважали своєю надією, позбавляє їх життя численними ножовими ударами: 13 - матері та 23 - батькові.

Самый такой для меня страшный момент был, когда он рассказывал, как он уговаривал своего отца открыть дверь, мотивируя тем, что он убьет его быстро без всяких мучений. И отец, его состояние, открыл дверь и спокойно принял смерть.

- Отец в это время поднялся, прикрыл дверь и прижал ее носком ноги, чтобы я не мог открыть, но в открытую щель я его видел. Он спрашивал, зачем я это сделал, и сказал, что он от меня этого не ожидал. Я сказал, что не могу жить дальше, что мне нужно их убить, а потом покончить жизнь самоубивством. Я уговорил его буквально через 10 секунд, сказал, что быстро его добью, и он не будет мучиться.

На допиті чолов'яга заявив, що після скоєння злочину він намагався перерізати собі сосуди у ванній, та ця спроба виявилась невдалою. Майже дві доби вбивця чекав на власну смерть, але врешті-решт вона його обминула, і він викликав наряд міліції, сповістивши правоохоронців про свій жахливий вчинок. Можна лише здогадуватись, як провів ці дві доби скривавлений син поруч із трупами батька та матері.

- Я набрал ванну воды, горячей воды, и, наточив еще один кухонный нож, залез в ванну с водой, оставил записку и перерезал себе вены на обеих руках. Записка состояла в следующем: я написал - "Мне пора". Пролежав два часа в ванной, попеременно то теряя сознание, то приходя в него, я почувствовал, что мне жарко лежать в горячей воде. Я спустил воду и лежал в пустой ванне еще два часа. После чего, около полуночи 27 октября я перебрался в свою комнату, где я лег в свою постель, чтобы умереть там. Кровь из меня продолжала вытекать. Через сутки, пролежав там, в своей постеле, я, 28 октября, примерно в 11 часов вечера или около полуночи, принял решение заявить о содеянном убийстве, т.к. понял, что мне умереть не удастся. 

Зверніть увагу - в бесіді зі слідчим підозрюваний монотонним голосом підкреслює: "Багато років я чув голос, який примушував мене вбити батьків". Виходить, всі ці роки чоловік стримував себе, щось не давало йому змоги зробити свій страшний вчинок. Проте якось одним сірим осіннім днем він узяв в руки ножа.

- Я уже много лет, несколько лет, слышу голоса, и они общаются со мной. В этот раз они уже несколько раз пытались сподвигнуть меня на убивство родителей и чтобы я умер, покончил жизнь самоубивством. Раньше мне удавалось сдерживаться, но в этот раз, 27 октября, мне это не удалось. И с 15 до 16 часов дня я почувствовал накапливавшийся во мне приступ злобы, в следствии котрого я совершил данное преступление.

Що ж це був за голос? Чому ця людина підкорилась наказу? Одразу ж виникає думка, що злочин скоєний психічно неврівноваженою людиною. Та адвокат вбивці вважає, що той зовсім не схожий на психа, а, навпаки, поводиться спокійно, розмовляє досить холодно, без емоцій. І адвокат, і слідчий, і прокурор погоджуються: вони мають справу зі складною та досить неординарною особистістю.

Адвокат: Я в прошлом сам следователь прокуратуры, проработал достаточно много времени, встречался с разными людьми и, в общем-то, с различными ситуациями. Но вот в данном случае меня поразило его совершенно спокойное отношение к совершенному. Он достаточно грамотный, образованный человек. Он абсолютно спокойно рассказывал о том, что он слышал голоса, и раньше слышал голоса, которые призывали убить родителей и в этот день он не выдержал и эти голоса взяли над ним верх.

А так, общаясь с ним, отвлеченно от того что он совершил, наверно бы трудно было бы заподозрить, что человек страдает психическими заболеваниями.

За плечима тридцятип'ятирічного керчанина - московський вищий навчальний заклад Міністерства оборони СРСР, де він отримав спеціальність військового перекладача із знанням англійської, французської та навіть ефіопської. В такі заклади приймали або дітей високих партійних, військових або державних чиновників, або високообдарованих юнаків. До цього треба додати пристрасть до читання. Затриманий зізнався, що читає багато, до того ж найрізноманітнішу літературу, дивиться телевізор, цікавиться усім, що відбувається у світі. Одним словом, такий собі інтелектуал. Що ж підштовхнуло його на скоєння злочину? Чому його ерудиція, здібності, досвід не завадили наказу вбити? І яка природа голосу, що віддав йому моторошний наказ?

Прокурор: Он в 89 году окончил здесь школу в Керчи, после этого длительное время готовился с репетиторами, должен сказать, что военный институт Министерства Обороны - это элитный вуз, он был единственный в бывшем СССР. Значит, он прошел медицинскую комиссию, он был признан полностью здоровым, годным к военной службе, а в эту секту он попал уже, когда перешел на вольное слушанье, просто по любопытству, его однокашники, их там по-моему было три или четыре, они узнали как раз, что такая секта есть, а как раз тогда это начало перестройки, рассвет демократии и вот они из любопытства стали посещать эту секту, и посещали ее месяц. Потом произошло известное событие: атака газовая этой секции в японском метро. Большой шум, эту секту запретили, и в той же самой Москве, и они сами добровольно ушли оттуда, потому что понимали, что участие в такой секте курсантам этого учебного заведения ничего кроме плохих рекомендаций по службе не даст.

Є в біографії затриманого один цікавий момент. Ще під час навчання в Москві курсант разом із своїми товаришами відвідав збіговисько секти "Аум Сінрике". Це трапилось у 1993 році і тривало лише один місяць. Однак те, що він побачив, почув і засвоїв, напевно, залишило свій відбиток у його душі. Ми не будемо стверджувати, що саме завдяки знайомству із "Аум Сінрике" цей чоловік познайомився зі своїм другим, внутрішнім "Я", та погодьтесь, забагато людей, що відвідували цю секту, або загинули, або зламались, або пішли на скоєння злочину.

Прокурор: В настоящее время мы поместили его на обследование в психиатрическую лечебницу, там, где комиссия врачей сделает вывод о том, о его психическом состоянии здоровья. И, в зависимости от того, какой будет результат, мы уже будем принимать решение по делу. Т.е. если он будет признан все-таки здоровым, то он будет отвечать по закону, если он будет признан больным, то к нему будут применены предварительные меры медицинского характера.

Час мине, і ми обов'язково дізнаємось, в чому ж полягає дійсна причина того, що сталося. Триває слідство, буде проведена медична експертиза, потім - суд і, найвірогідніше, покарання. Але жодний, навіть найсуворіший вирок не зможе повернути батьків. Можливо, комусь ці слова здаватимуться дивними, але батьковбивця з Керчі є водночас і злочинцем, і жертвою, адже жоден вирок не може бути еквівалентним його власному суду - суду розуму та серця. Ми впевнені, що цей підозрюваний має душу, та це душа, що впала в глибоку чорну прірву. Син, що вбив мати та батька - жахливий сюжет в дусі Шекспіра, та, на відміну від книжкових героїв, такі персонажі, на жаль, можуть жити поряд з нами.