У Київській області за загадкових обставин знайдені мертвими троє членів сім'ї [ Редагувати ]

За одною з версій непорозуміння у сім'ї стали причиною ще однієї трагедії. Цього разу на Київщині. У місті Сквира вбитими знайшли відразу трьох членів сімейства. Чоловіка, дружини та їхнього вісімнадцятирічного сина. Всі вони були зі слідами вогнепальних поранень. На думку правоохоронців, стріляв глава сім'ї. У дружину та сина, а згодом і у себе. Однак за словами стражів правопорядку у Сквирській історії запитань поки що більше ніж відповідей.

Одного з вечорів січня у містечку Сквира лунали феєрверки та петарди. У галасі та радісному запалі ніхто не звернув уваги на чотири постріли, що пролунали зовсім неподалік.

Сусідка загиблих: "Світла не було, а я там собі лежу, чую. Думала - петарди один за другим як гепне!  Чую, що у двір сюди як трахне!"

На перший погляд - це звичайна купка піску. Втім, якщо придивитися ближче, на ній все ще можна розгледіти залишки крові.

Кілька днів тому тут знайшли тіло Валерія, господаря подвір'я. Втім, це сталося вже після того, як стало відомо про загибель його вісімнадцятирічного сина та дружини.

Свідок: "Я побачив хлопця, що лежить на дорозі. Ми позвонили в міліцію, я присвітив телефоном до обличчя  подивися, що багато крові під головою".

Свідок: "Я сидів у хаті. Щось бахнуло. Потом іще раз щось бахнуло, бо не було світла. А потом жінка зібралась на роботу, я хотів її вивести відкриваю гараж - міліція стоїть".

Спочатку припущення свідків та міліціонерів збігалися: сталося ДТП, адже тіло знаходилося на дорозі.

Володимир Телега, начальник Сквирського РВ МВС У в Київській області: "Перша наша думка була, щo якщо на проїзній частині,  то ДТП".

Втім, коли слідчі прибули на місце, всі попередні висновки були спростовані. Парубок загинув у наслідок вогнепального поранення в серце.  Майже відразу службовий пес взяв слід.

Володимир Телега, начальник Сквирського РВ МВС У в Київській області: "Собака находить біля калитки будинку номер 170 жінку теж з вогнепальним пораненням".

Це була мати хлопця, якого знайшли на дорозі. Її вбили двома пострілами в груди. До того ж,  один з них, вочевидь, був контрольним. Впритул.

Володимир Телега, начальник Сквирського РВ МВС У в Київській області: "Десь на відстані метрів 35 від будинку ми знаходимо ще один труп з вогнепальним пораненням".
...Труп хазяїна будинку, Валерія. Загиблий разом із дружиною та сином ділив подвір'я з Ганною Петрівною. Вона була першою, в чию хату того вечора постукали міліціонери.

Ганна Петрівна: "Я - хто такий? Вихожу. Міліція, відкривайте. Кажу - яка міліція? Вони кажуть - "у вас на подвір'ї три трупи, а ви нічого не знаєте, відчиняйте!" Я вихожу сюди, мене ведуть, отут лежить сусідка моя, я не можу говорити (плаче)"

Поруч з тілом хазяїна будинку, яке виявили останнім, знайшли обріз мисливської рушниці, та гільзи.

Володимир Телега, начальник Сквирського РВ МВС У в Київській області: "У нього вогнепальне поранення, в упор стріляв він собі в голову".

Такий висновок міліціонери зробили, враховуючи розташування трупа загиблого та відбитків його пальців на рушниці. Також на вбитому був надітий мисливський патронташ. Попередня версія, що чоловік убив свою родину, після чого наклав на себе руки здавалася абсурдною, втім за таких обставин найбільш вірогідною.

Незрозумілим залишався мотив такого вчинку.

Володимир Телега, начальник Сквирського РВ МВС У в Київській області: "Ми не можемо сказати мотив цього страшного злочину".

Загадкою для міліції залишається і те, звідки в чоловіка опинилася рушниця.

Володимир Телега, начальник Сквирського РВ МВС У в Київській області: "Дозвола не було і вона була не зареєтрована. І де він її дістав на сьогодні знає, мабуть, тільки він".

На думку правоохоронців, очевидного мотиву для вбивства сина та дружини Валерій не мав. Родина вважалася цілком благополучною. Версію про пияцтво чоловіка відкинули, адже патологоанатом, який робив розтин, засвідчив: самогубець не зловживав алкоголем.

Юрій Кальченко, старший дільничий інспектор Сквирського РВ УМВС У в Київській області: "Ни на каком учете не состоял, ни в больнице, ни в райотделе семья была тихая. Никогда никаких конфликтов".

Втім, були й цікавіші версії. Про них ми дізналися, коли проаналізували спосіб життя родини.

Жінка Валентина п'ятнадцять років працювала швачкою. Тепер її робоче місце стоїть порожнім. На згадку про загиблу працівницю.

Колега загиблої: "Така тиха, лагідна, чуйна,  неконфліктна. Завжди ми шиємо, треба залишитись - вона завжди залишалася, ніколи не суперечила".

Того ж вечора, коли Валі судилося загинути вона також залишилася після роботи.

Юрій Кальченко, старший дільничий інспектор Сквирського РВ УМВС У в Київській області: "Пришла мать с сыном домой. Тело находилось сына там,  ее тело находилось вот там".

Повертатися з роботи додому жінка того вечора не поспішала. Як ми дізналися від її подруги, там на Валентину чекали тільки неприємності.

Подруга загиблої: "Він казав - я їх все рівно повбиваю, бо там колись була бійка між ними, то син заступився за маму".

Щодо хлопця, який загинув від руки власного батька, то він навчався в технікумі, та був опорою для матері. Сусіди твердять, що Руслан не те що не палив, а навіть пива в свої 18 років не вживав.  Стосунки з батьком були нейтральні. А час від часу навіть....

Сусідка загиблих: "Конфлікт. І він хоче вдарить, малий захищає, і він малого зненавидів. Він, бувало, вже малий як підріс, він йому уже давав! І тут пішла ненависть.."

Нам вдалося зустрітися з братом чоловіка, який вбив сина та дружину. Родич був небалакучим, втім, виправдовувати вбивцю не збирався.

Брат підозрюваного: "Он спокойный по характеру, как и я, чуть по- агресивне. Плохое отношение было между ними, он пил немножко".

Причиною того, що жінка тихо переносила сварки і побиття та не подавала заяви про розлучення була материнська любов до сина. Який батько для дитини не є, а все ж таки краще ніж ніякого. За таким, суто жіночим, принципом і жила сім'я біля двадцяти років. Поки не сталося те, що все одно мало статись. Адже якщо у сценарії з'являється рушниця, то вона обов'язково вистрілить. Сквирська трагедія - ще один привід замислитись над тим, що горе легше попередити, чим пережити його наслідки.