Ти був у Керчі? [ Редагувати ]

Курортний сезон у Керчі на межі зриву. Через екологічну катастрофу, що сталася півроку тому. Тоді з затонулих суден у море вилився мазут. Частина його опустилася на дно. Елементарний хімічний дослід доводить: влітку мазут підніметься на поверхню. У цій колбі морська вода зимової температури - всього кілька градусів вище нуля. А це - склянка справжнього мазуту. Виливаємо одне в інше. Мазут опускається на дно колби. Але якщо таку воду розігріти - він підніметься на поверхню.

- Рыбы нет. Такого у нас еще не было.

Він - рибалка, і цим заробляє собі на життя. Для нього риба - це гроші. Але цього року сіті все частіше порожні.

Микола Муравленко, приватний підприємець: "Дело в том, что рыба питается планктоном и зоопланктоном. Я думаю, что тот мазут, который попал у нас в воду, он как-то взаимодействует с водой и, возможно, что даже влияет на этот планктон. В связи, с чем и нет".

Її бізнес - відпочинок туристів. Та цьогорічний сезон - на межі  зриву.
 
Оксана, адміністратор туристичного комплексу: "Естественно, мы обеспокоены, потому что наш бизнес рассчитан на массовость отдыхающих, и в случае чего, не дай бог, даже не знаем, кто будет нам возмещать эти убытки". 

Катерина Мініна, директор туристичного агентства: "То что произошло, повлияло и повлияет на курортные сезоны именно нашего города. К сожалению, именно интересующиеся из Украины реагировали на то, что море загрязнено, пролив связан с мазутом, и отдыхающие к нам. Убедить отдыхающих приехать к нам на отдых будет сложно".

У листопаді 2007 тут був сильний шторм. У Керченській протоці перебували кілька десятків суден. Під час негоди 15 з них пошкодило, ще чотири - затонули. А у морe, за даними екологів, потрапили понад тисячу тон мазуту. Це приблизно потяг з 25-ти цистерн. Частину мазуту викинуло на острів Тузла, східне узбережжя Криму та Тамані, частина опустилася на дно протоки.

Віктор Тарасенко, професор, президент Кримської академії наук: "В Керчь я теперь уже не поеду. Потому что я знаю, что лежит на дне пролива".

Академік-еколог боїться відпочивати у Керчі. Він попереджає: тільки-но вода прогріється, мазут підніметься з дна.

Віктор Тарасенко, професор, президент Кримської академії наук: "Сотни тысяч тонн находиться на дне пролива. Первое потепление, которое было 5 февраля, показало, что эти тревожные предположения экологов и ученых о том, что с потеплением фракции мазута начнут всплывать - это сбылось".

Ось усе, що лишилося від судна, яке опинилося в зоні шторму у листопаді. Воно перевозило трактори в Румунію. Екіпаж урятували. Піднімати суховантаж поки ніхто не збирається.
 
Паливо з суховантажа "Вєра Волошина" було відкачане відразу після тієї жахливої катастрофи. Зараз морю поблизу Судака нічого не загрожує.

Віктор Попов, еколог: "Прошло уже полгода после катастрофы в Керченском проливе в ноябре прошлого года. Но море все выбрасывает и выбрасывает нефтепродукты. Они опустились на дно. Они смешались с морской травой. А теперь в штормовую погоду, после каждого шторма, мы имеем возможность видеть это.

Керченський еколог показує "Агентам впливу" місце, куди викинуло нафтопродукти. Це - морська трава у мазуті. Вода вкрита тонкою плівкою. Скрізь - мертві чайки та баклани.

А це те, що зібрали на узбережжі відразу після катастрофи. Мішанину з піску, мертвих птахів та нафтопродуктів "Агентам впливу" показує її тимчасовий господар  - директор керченського порту.

Олександр Косовський, директор Керченського порту: "Сейчас он находиться в нашем порту - приблизительно 3 700 тонн. Известно, что это мазут марки М-100. И он российского происхождения. В данный момент каких-либо действий со стороны Российской Федерации по утилизации этих нефтепродуктов не происходит".

10 мільйонів гривень потрібно, щоби прибрати цю купу сміття. І це лише 5-та частина того, що витратили на ліквідацію наслідків екологічної катастрофи. За переробку зібраного відповідає Дмитро Гурський, заступник міністра.

Чиновник запросив "Агентів впливу" у свій кабінет - але мусив піти на термінову нараду. На його столі - карти місця забруднення, зняті з супутника. На них чітко видно, де затонули судна, і як саме мазут поширився протокою. Жовтою лінією позначено забруднену територію. Побачивши, що "Агенти впливу" фіксують усе на камеру, чиновник - нервує.

- Мужики, ну ви чо? Ви б ще отакі подивилися карти. Нафто-газові. Ще отакі подивилися карти. Корисних копалин України всіх видів. У, шустрі.

Дмитро Гурський говорить, що гроші на утилізацію бруду візьмуть із державного бюджету. А Україні їх через суд потім поверне Росія.

Дмитро Гурський, заступник міністра охорони навколишнього  природного середовища України: "Все це буде в позовах відображено. До суб'єктів господарювання Російської Федерації, які утворили цю катастрофу. Відомо, що російська федерація подала позов на своїх суб’єктів в суди. Ми оформляємо точно такі ж позови."

Але вже зараз зрозуміло - компенсації українська стороні чекатиме довго. Після катастрофи російських суден українські правоохоронці порушили кримінальну справу. За фактом забруднення. Її розслідує ця жінка. Зізнається - з такого роду злочинами досі не зустрічалася.

Ірина Халюкова, слідчий МВС в АР Крим: "Вот я даже учебник "Морское право" купила, чтобы почитать и изучать хоть предмет".

Основні фігуранти справи - капітани російських кораблів та судновласники. На допити в Україну вони не приїздять. Утім, і протоколів від російських міліціонерів досі жодного.

Ірина Халюкова, слідчий МВС в АР Крим: "Ну мы готовили международное поручение в Россию, где поставили ряд вопросов, которые нам необходимо выяснить по владельцам судов, по капитанам судов, вот этих затонувших, потерпевших аварии."

Окрім цього, Росія досі не надала офіційної інформації про те, чого і скільки було на бортах суховантажів.

Сьогодні у порту Керчі будують установку для утилізації мазуту. За українські гроші.

Дмитро Гурський, заступник міністра охорони навколишнього  природного середовища України: "Є чіткий, погодинно розписаний план, вона має бути повністю утилізована, та, що лежить на березі…"

Ліквідувати вже зібраний мазут планують до 20 травня. У міністерстві охорони навколишнього середовища підрахували: екологічна катастрофа завдала збитків на суму півтора мільярда доларів. Це - річний бюджет будівництва доріг по всій країні.

Росія і Україна досі не можуть домовитися, де прокласти кордон у Керченській протоці. Ці води вважаються спільними. А тому претензії обох країн вирішуватимуть міжнародні суди.