Як борються із автомобільними заторами у В’єтнамі [ Редагувати ]

Від 120 до 150-ти дорожньо-транспортних пригод трапляється за добу в Україні. "Подробиці тижня" за останні півроку присвятили не один матеріал цій темі. Ми розповідали про купівлю прав, про погані дороги, безвідповідальність даїшників і, в першу чергу, самих водіїв. Однак, віз і нині там. Статистика - головний показник. І вона, на жаль, не міняється. Як і водії, які нехтують елементарними правилами безпеки на дорогах.

Страшно подумати, що було б, якби в Україні транспортний потік нагадував дороги В’єтнаму. Шляхами цієї південноазійської країни їздять цілих 22 мільйони скутерів, моторолерів, мотоциклів і мопедів. Світлофорів у країні практично немає, а більшість із тих, що є, зосереджені у двох головних містах - Ханої і Хо Ши Міні.

Як перейти ханойську вулицю, нашого кореспондента Кирила Лукеренка навчали співробітники української дипломатичної місії у В'єтнамі.

Ласкаво просимо на вулиці і дороги Соціалістичної республіки В’єтнам, у царство двоколісних пересувних засобів. Машин тут майже у двадцятеро менше, ніж мопедів, мотоциклів і моторолерів. І саме на двох колесах пересувається чверть усіх в'єтнамців.

А то й більше, бо один скутер може без проблем прийняти на себе і двох, і трьох пасажирів. Довкола моторних друзів будується ціле життя - від самого малку і до пенсії.

Це раніше в'єтнамці їздили на велосипедах. Тепер економічний бум дозволив їм вільно купувати більш дорогі пересувні засоби. В принципі, мешканці великих міст можуть дозволити собі й власні машини. Але влада категорично не заохочує купівлю автомобілів, тому машину може купити лише той в’єтнамець, котрий надасть довідку, що у нього є гараж або місце для паркування.

Утім проти таких драконівських обмежень ніхто особливо і не протестує, бо якщо в’єтнамці пересядуть з мопедів на автомобілі, рух у країні просто зупиниться.

Юрій Підгорний, консул України у В'єтнамі:

- Треба віддати належне в’єтнамській владі в тому, що вони ще зберігають ще якийсь спокій в усій цій ситуації. Бо щоб, скажімо, зупинити порушника мотобайка - це треба кинутися на той мотобайк, як тореадор на бика, і схопити його за рога. Якщо ти не схопив, то уже вибачай - обід пішов, як то кажуть.

Український консул розповів навіть про особливі сили дорожньої поліції, котрі гасають вулицями Ханоя на таких самих скутерах і бамбуковими палицями б’ють по спинах порушників дорожнього руху. Але на власні очі наша знімальна група таких не побачила.

Іще одне нововведення з техніки безпеки - шоломи. Від минулого року вони обов’язкові для усіх, хто сідає на мопед чи мотоцикл. Шоломи перетворюються на важливий елемент місцевої моди - кожен може підібрати один на свій смак. Окрім шоломів, наїзниці носять маски і рукавички. Але ховаються не від бруду і кіптяви, а від сонця. Засмага в цій спекотній країні - зовсім не в моді.

Мопеди - це стиль життя. На них у В’єтнамі навчились навіть спати. А ще в’єтнамці вміють переходити вулицю, незважаючи на те, що жоден транспортний засіб навіть не пригальмовує, коли бачить пішохода.

Наталія Жинкіна, співробітниця посольства України у В’єтнамі:

 - До цього звикнути можна, але треба стати самому учасником цього руху. Можна почати з байку, тобто з велосипеда. Починаєте, сідаєте на байк і рухаєтеся. Ви побачите, що цей рух своїм життям так живе, і ви можете в ньому вільно плавати.

В'єтнамські дороги і вулиці - надзвичайно небезпечні. Щодня на них гине три десятки людей. Як вижити? Дехто навіть виводить свої теорії. Коли переходиш вулицю, не панікуй. Коли їдеш, треба бути передбачуваним.

Юрій Підгорний, консул України у В'єтнамі:

 -  Найголовніше - це впевненість. Їдь впевнено, без ривків, без потуг. Тобто якщо ти починаєш виїжджати з цього порядку, тобто порядку поточного хаосу, то ти потрапляєш звичайно у дорожньо-транспортну пригоду, бо кожний учасник дорожнього руху - він впевнений, що ти їдеш повільно, їдеш впевнено, що ти покажеш куди ти заходиш - це стосується зокрема машин. От, і відтак по тобі можна орієнтуватися, куди ти поїдеш.

Нарешті, за два дні вуличних досліджень я наважуюся ризикнути життям і спробувати перейти вулицю у Ханої. Вислухавши знавців, підходжу до краєчку проїжджої частини і роблю крок, що цілком може стати останнім.

Кирило Лукеренко, кореспондент:

 - Правило переходу дороги в Ханої таке: ви маєте переходити вулицю повільно і впевнено, щоби всі учасники дорожнього руху вас бачили і могли об’їхати.

У Ханої вечір. Вуличний потік зменшується. Але завтра місто знов заповнять мільйони мопедів. Багато ханойців кажуть, що єдиний порятунок від заторів і ДТП - подорожчання бензину. Саме через це лише за останні три місці продаж мотоциклів і скутерів у В’єтнамі впав на третину.