Гданськ - місто застиглої музики [ Редагувати ]

Архiтектуру називають застиглою музикою. Не дивно, що час диктує зодчим новi мотиви. Щоправда, дехто з них, як i серед справжнiх музикантiв, намагається не пiдкорятися вимогам доби i шукає натхнення у зовсiм iншому часовому вимiрi. Саме такi митцi подарували Гданську нове обличчя. Обличчя, у якому так мало вiд техногенного сучасного i так багато вiд розмаїтостi середньовiччя. Яке так подобається туристам з усього свiту.

Сьогоднi Гданьск є взiрцем бережливого ставлення до iсторii та архiтектури. Важко собi уявити, що пiвсторiччя тому на цьому мiсцi були лише руїни.

Наприкiнцi Другої свiтової бої за Гданьск тривали лише кiлька днiв. Але цього було достатньо, аби мiсто з тисячолiтньою iсторiєю втратило бiльшiсть споруд. Уже й пiсля входу радянських вiйськ Гданськ продовжували методично знищувати. 90 вiдсоткiв iсторичної частини мiста було зруйновано.

Пiсля вiйни постало питання - яким бути новому Гданьску? Однi пропонували перетворити його на багатоповерхове мiсто, а в центрi - звестИ величезний палац культури. Iншi - вiдродити його саме таким, яким вiн був перед вiйною.

Ельвіра Марчиняк, вчителька, екскурсовод: "Но решение было сделано такое. чтобы восстановить Гданьск в том стиле, котором он был тогда. когда Гданськ был самым богатым. Это означает 16- 17 век и потому большинство домов, которые вы уже видели они в бароковом и ренессансном стиле. Надо помнить, что в 17 веке Гданьск являлся самым большим портом на Балтийском море".

Архiтектори та реставратори мали розв'язати складне завдання - розшукати зображення усiх втрачених споруд. Знайшлися знавцi мало не кожної вулицi. Iнодi вдавалося вiдшукати гравюри, малюнки, сiмейнi фотографiї i навiть етикетки iз зображенням вже неiснуючих будiвель - у рiзнi епохи. У такому разi вiдроджували їх у тому виглядi, що мав найбiльшу художню та iсторiчну цiннiсть.

Сьогоднi у Гданську сусiдять споруди, якi ранiше нiколи не стояли поруч. Туристи, а бiльшiсть iз них приiжджають iз Нiмеччини, Росiї та iнших мiст Польщi - iз задоволенням подорожують з початку 20 сторiччя у глибину середньовiччя.

Зокрема тут, на березi рiчки Мотлави - вiдреставровано стародавнi ворота Журавель, якi мали не тiльки важливе оборонне значення, але й служили портовим краном - найбiльшим у середньовiчнiй Європi.

А вiдновлення готичного храму Дiви Марiї вважають останньою у свiтi масштабною реставрацiєю такого величезного склепiння, що зроблена вручну.

Унiкальнiсть Гданська, перш за все, у розмаху його реконкрукцiї. Якщо iсторичний центр Варшави, вiдроджений з пепелища, має 12 гектарiв - у Гданську вiн учетверо бiльший.

I ще важлива рiч: тут не має вiдчуття штучностi, яке часто викликають вiдновленi споруди. Польским майстрам вдалося зберегти цiльнiсть архiтектурного ансамблю Гданська. Можливо тому мiсто, яке свого часу називали "Золотою брамою Речi Посполитої" i сьогоднi вабить мандрiвникiв i вважається найважливIшим туристичним центром Балтiйського узбережжя Польщi.