Киевские художники-плакатисты за всю свою жизнь создали более 500 работ [ Редагувати ]

Війна та мир, відродження та занепад, усе це сховано в алегоріях плакатів 80-річного подружжя Кудряшових. За півстоліття радянської цензури їм вдалося створити понад півтисячі робіт. Плакати видавалися величезними накладами, прикрашали кабінети високих чиновників і з ними навіть виходили на демонстрації. Наші кореспонденти зустрілись з останніми радянськими плакатистами.

У маленькій кімнаті зібране усе їхнє життя. Плакати на підлозі, плакати на стінах, плакати у закутках. Вони тут усюди. А раніше ці витвори графічного мистецтва прикрашали центральні алеї великих міст та маленьких сіл по всьому Радянському Союзі.

Євген Кудряшов, художник-плакатист:

- Сразу после войны когда народу трудно, было жить когда народ работал в сожженной стране фабрики заводы и тогда появился агитплакат весьма к месту .Мы работали созвучно времени.

Зовні нічим не примітний агітплакат приховує - таємницю. За символами та образами - замаскована метафора.

На цих плакатах Євген Кудряшов зобразив тодішніх чиновників бюрократів. Художник каже, - якби не зняли з тиражу і не спалили - вони були б актуальні й сьогодні. Дружина Євгена пані Клавдія теж усе життя малює плакати, але на відміну від чоловіка, її Образи - це жінки та діти. Ось на цьому плакаті молода дівчина у шоломі скликає усіх на суботник.

Клавдія Кудряшова, художник-плакатист:

- Было единство, были и девушки и ребята на равнее, эти субботники проводились весной, когда радость такая нежность от плаката идет отношение к любви.

Кожне обличчя - збірний образ, образ тієї епохи, у якій вони жили. А ось на цьому плакаті - сьогодення, малюнок має назву "Все продано". Порожня тарілка у синьо-жовтих кольорах й виделка з ножем. Цей плакат намалював онук радянських плакатистів.

Антон Кудряшов, художник-плакатист:

- Все распродано и что осталось, то есть плакат должен говорить сам за себя.

На роботах Євгена та Клавдії Кудряшових виросло не одне покоління, на них вони виховали своїх дітей та онуків. За ними шкодують, адже зараз молоді не має з чого вчитися. Агітплакати канули в історію.