Жители села на Ривненщине остались без аптеки [ Редагувати ]

Мешканці українських сіл змушені купувати ліки про запас, адже у більшості невеликих населених пунктів просто немає аптек. Скажімо, у Корецькому районі на Рівненщині більшість фармацевтичних торгових точок закрили ще у 90-ті. Як рятуються селяни, які не подбали про поповнення домашньої аптечки вчасно - знає Інна Білецька.

Лариса Дмитрук демонструє вміст величенького кошика. Це її домашня міні-аптека. У жінки троє дітей. До того ж разом з ними живе дев'яносторічна бабуся. Ліки потрібні різні, і ними Лариса запасається щоразу, як виїздить до райцентру. До найближчої аптеки 8 кілометрів бездоріжжям.

Лариса Дмитрук, мешканка села Невірків:

- Діток тут в нас багато, зараз почнеться осінь, діти починають хворіти, треба якісь медикаменти, а де їх взяти?

Аптеку в селі закрили ще в середині дев'яностих. Через нерентабельність - пояснює голова сільради.

Василь Рокитенець, голова Невірківської сільської ради:

- Медикаменти дорожчали, а населення такого обороту не давало, якщо за тиждень часу вона могла вторгувати на сьогоднішні гроші ми рахували десь 30 гривень. Немає обороту, а утримувати людину за такі гроші дуже складно.

У крайньому випадку - люди позичають ліки у сільській амбулаторії. Щоправда, там є препарати лише для невідкладної допомоги.

Катерина Кальчук, фельдшер Невірківської амбулаторії:

- Люди звертаються, приходять, щоб щось купити, бо такі наприклад, що постарші жінки, вони не мають змоги поїхати в аптеку по стану здоров'я. Навіть щось від тиску, головні болі, погано дуже, бо приходять скаржаться, що немає.

Єдиний вихід - купувати про запас, скаржаться селяни. Хоча й розуміють, що не завжди можуть правильно зберігати медикаменти. А від цього ліки втрачають свої властивості, або ще гірше - перетворюються на отруту.

Людмила Горбач, Інна Білецька, Микола Василюк, "Новини", Телеканал "Інтер", Рівненська область.