Без жетонів впізнати не можуть сотні тіл українських військових [ Редагувати ]
Кілька грамів металу, які можуть врятувати життя. Лаконічне гравіювання - ім'я, рік народження і група крові.
Такі жетони на війні - необхідність. У разі поранення - це все, що потрібно знати лікарям. Якщо боєць загинув - допоможе упізнати тіло близьким.
Але навіть такими жетонами держава поки що не може забезпечити кожного бійця. Тож їх майструють самі солдати. З чого доведеться. З гільз або консервних банок.
"Я думала, він приїде, побачить які квіти гарні, троянди".
Щороку в цей день вона робить одне й те саме - зрізає троянди.
І несе свіжий букет своєму чоловікові Сергію. На день народження.
"З днем народження. Тобі 43 роки. Але тебе уже немає. І немає кому святкувати навіть.
Про те, що її чоловік на передовій, Людмила не знала. Для дружини у добровольця "Донбасу" була окрема легенда.
Поїхав на сесію. І вона вірила. Він дійсно закінчував шостий курс інституту зв'язку.
Ось у цій величезній сумці всі його конспекти. Нечасті короткі дзвінки по телефону. І постійна тривога. Щось відбувається, але що?
"Я просто іноді чула, що там грюкає щось. Я кажу, Сергій, що там чути постріли? Чи що це грюкає? А він каже: та то грім", - розповідає Людмила.
Потім - смс. Остання. Сергій Джевага загинув під Іловайськом. Свідки його загибелі є. А ось тіла - немає.
Прямо в нього влучив снаряд. Щоб знайти останки, Людмила звернулася до пошуковців.
"Ну, ось ми знайшли це місце. Дуже багато техніки набито. І людей. На жаль, тут попрацювали мародери. Не гребували навіть тим, щоб зняти одяг з трупів і перевірити кишені. Перше тіло. Це - два. Це - три".
Ці кадри зняті на полі бою на Донеччині. Пошуковці підбирають тіла загиблих українських солдатів.
"Найчастіше ми кожну техніку намагаємося оглянути. Найчастіше знаходимо останки безпосередньо в техніці".
Волонтери працюють на захопленій території. Кожна експедиція - це величезний ризик. Міни, розтяжки, бездоріжжя.
З небезпечної зони привезли сотню мішків з останками. Їх одразу ж передають представникам Міноборони.
Але пошуковці кажуть, це зовсім не 100 людей.
"Ну, от наприклад, ми знайшли УРАЛ під Іловайськом, в якому фрагментовані згорілі кісточки. На наш погляд, тобто ми - пошуковики, ми знаємо, що таке останки. Там від трьох до шести чоловік. Можливо, сім. Якби на них були жетони, ми б могли буквально відразу і сказати хто перед нами. А так, ми зібрали цю купку, практично, попелу. Ця машина стала братською могилою", - розповідає Ярослав Жилкін, керівник громадського об’єднання "Союз "Народна Пам’ять"
"Приблизно в такому вигляді воно поїде на Миколаїв до бійців. Це все робиться на безкоштовній основі. Окрім, ім’я, наносяться серійні номери, ідентифікаційні коди, наноситься "Слава Україні! Героям Слава!". Це найпопулярніші вирази. Наноситься ПТН ПНХ, особливо розвідниками", - каже Олександр Кобко, координатор проекту "Народний жетон" .
Олександр спочатку намагався достукатися до Міністерства оборони. Потім вирішив не втрачати часу. І з другом став карбувати солдатські жетони.
Крихітний підвал, примітивний верстат, нескладна комп'ютерна програма. П'ятнадцять хвилин і жетон готовий.
"Наша промисловість повинна подбати, подумати про це, щоб не волонтери збирали гроші, а бюджет може. Тим паче, що річ в кінцевому рахунку копійчана".
Ось такі цілі алеї з'явилися на цвинтарях Дніпропетровської та Запорізької областей. "Тимчасово невстановлений" - таблички замість імен. Усього їх 87.
Ідентифікацію міг би спростити загальний реєстр ДНК. На наш запит у МВС відповіли, що його поки що не існує. Це лише намір уряду.
Процедура не затверджена, дорогі препарати не закуплені. У тих, кого вже поховали, аналіз ДНК на майбутнє взяли.
Речі, знайдені разом з останками, виявилися нікому не потрібні.
"Описуємо що знайдено при тілі, де він був знайдений, які координати, фотографії. Все це ми фіксуємо. Проблема в тому, що ми не знаємо куди це передавати", - пояснює Ярослав Жилкін
"Логічно було б все це забирати і передавати до моргу також з речами, а там вже слідчі розберуться. Але якщо цього не стається, то ну життя таке. Всі помиляються всі не допрацьовують десь", - каже Василь Вовк, начальник головного слідчого управління СБУ.
Поруч із зоною АТО у вагонах-рефрижераторах залишаються нерозпізнані загиблі бійці.
А десь за сотні кілометрів їх чекають удома. Як Люда свого Сергія.
Ігор Цуркан, Олена Механік, Людмила Горбач, Вадим Свиридонов, Сергій Єрьоменко телеканал. "Інтер".