Священик носить Prada? [ Редагувати ]

А тепер про тих, хто мав би допомагати таким як Андрій Лазарев - герой попередього матеріалу. "Шлях до істини", "Віра в ділах", "Благовість 21" - благодійних фондів та релігійних громад в Україні тисячі. Якщо бути точним, то понад 11 тисяч.

Держава хоча б на законодавчому рівні підтримує такі організації. Вони не сплачують податки і мають пільги при ввезенні в країну товарів.

Як вдалось з’ясувати журналістам "Подробиць тижня", під зворушливими назвами ховаються контрабандисти дорогих товарів. Часто-густо під виглядом гуманітарної допомоги в Україну завозять дорогі меблі, коштовності, брендовий одяг і багато іншого. Нещодавно митники затримали дві вантажівки із "гуманітарною" для багатіїв. Розслідування Дмитра Драбика.

 - "Вів’єн ветфурд", "Прада", сумки "Фабріцео покер". Сумка "Версачі", ні "Гучі" - натуральна шкіра. Ну, от взуття, паломників. Багато "Діор", на кожну пару взуття є паспорт.

Усе це - звичайний секонд-хенд для знедолених. Принаймні за документами, каже Віталій Конєв. На цьому складі інспектор митної служби із колегами вже два тижні намагається знайти гуманітарну допомогу, але в коробках лише модний одяг найвідоміших світових брендів, біжутерія, білизна, швейцарські ножі і запчастини до автомобілів.

Віталій Конєв, старший інспектор київської регіональної митниці:

 - Взагалі, ця гумонітарна допомога призначалась для церкви.

24 тонни гуманітарної допомоги від невідомого благодійника мала отримати релігійна громада Української автокефальної православної церкви парафії святого Різдва Христового в Оболонському районі міста Києва. Вона ж мала розподілити вантаж.

Навіть план відповідний затвердила. Ось цей документ. Серед отримувачів - благодійні фонди: "Велика сім’я", "Віра в ділах", "Сестринство Святого Євангеліста Луки" , християнські місії "Вознесіння" і "Спасіння". Але на самих коробках чомусь указані реквізити бутиків Києва, Одеси, Донецька, Харкова, Львова і Запоріжжя. Подекуди - просто імена і телефони. Як ось на цих ящиках із взуттям. Контактна особа - Олег Гєрдов.

 - Добрий день. Підкажіть, шукаємо пана Олега Гердова.
 - Его сейчас нет.
 - А можете дати нам телефончик його?
 - Ні.
 - А може хтось з заступників є?
 - Ні.

На коробках із білизною - адреса цього київського магазину.

 - На ваше ім’я прийшов товар, який затримали, от ми з цього приводу й звертаємось.

Світлана Лубинець, директор магазину:

 - Нє, по-преше, не чекали. Якщо ти чогось чекаєш, то це зрозуміло, а якщо ні, то які питання.

Пакунки зі швейцарськими ножами підписані іменем іншого підприємця.

 - Як можна пояснити те, що на коробках, які прийшли з Польщі, написані ваше ім’я, офіс і таке інше.

Ігор Іванченко, підприємець:

 - Не знаю.
- А раніше було таке?
 - Ні разу.
 - А чим займаєтесь?
 - Сувенірною продукцією.

Щомісяця в Україну надходить приблизно 500 тонн гуманітарної допомоги. За законом, мито за такі вантажі не сплачується. Це і є неабиякою спокусою для підприємців-благодійників, каже головний митник країни. І додає, дослідити кожен такий вантаж служба не може, бо ані технічних, ані людських ресурсів митниці не вистачає, тому перевіряють "гуманітарну" вибірково.

Валерій Хорошковський, голова Державної митної служби України:

 - Ми були свідками, коли замість столових для бідних поставлялись найпрестижніші марки кухонь за сотні тисяч доларів. Везуть все, що завгодно, починаючи від медичного обладнання, від різних меблів… Столові меблі і таке інше, товари широкого вжитку - взуття, одежа і таке інше.

Дозвіл на ввезення гуманітарної допомоги в Україну дає спеціальна комісія при Кабінеті Міністрів. Ось витяг з протоколу, яким київській релігійній громаді УАПЦ Святого Різдва Христового дозволили отримати одяг, взуття і сумки для паломників. Про дорогий брендовий одяг, біжутерію, автомобільні деталі - жодного слова. Документ підписав перший заступник голови комісії Орест Чебеняк. Поспілкуватись із нами він не зміг, оскільки ліг у лікарню.

Не захотів говорити цього тижня про благодійну допомогу і голова комісії віце-прем’єр Іван Васюник. Вчора у Відні він звітував перед УЄФА щодо підготовки України до Євро-2012. Про футбол із нашим журналістом спілкуватись погодився, а от про роботу комісії з питань гуманітарної допомоги - відмовився.

Відтак нам нічого не залишалось, як шукати отримувача "гуманітарки" владику Андрія. В миру Володимир Трегуб мешкає ось в цьому будинку в Києві. Тут же зареєстрована і його парафія.

 - Яка квартира? А їх немає, вони тільки шоу йшли. А там нікого більше немає, чоловік і жінка живуть. Це батюшка вам нужен.

Застати вдома батюшку так і не вдалось, але він відповів на наші запитання телефоном: 

 - Мав прийти інший вантаж, одяг, взуття та сумки великі для паломників. Але ж прийшло щось, якихось там марок світових, речі. Ми написали в митницю, що це вантаж не наш і ми його не чекали, розумієте?

Попри те, що цього вантажу парафія владики Андрія нібито не чекала, вона направила до митниці свого представника, аби наглядав за інспекторами. Цікаво, що релігійну громаду чоловік називає фірмою-отримувачем.

 - У мене є довіреність від фірми-отримувача.
 - А фірма-отримувач хто?
 - Ви це прекрасно знаєте.
 - Можете назвати?
 - Ви ж знаєте, навіщо?

 - Тобто вас підставили, наскільки я зрозумів?
 - Так, ось так і вийшло.

Довести протилежне митникам буде вкрай важко. Проводити слідство вони права не мають. Тому товар преміум-класу ідентифікують, складуть протокол і віддадуть справу на розслідування  прокуратурі чи СБУ.

Якби гуманітарну допомогу з колекції 2008 року від Гуччі, Діор, Версачі чи Прада не затримали митники, швидше за все, цей одяг опинився б у найдорожчих магазинах країни. А у машини замість нього, у кращому випадку, завантажили б справжній секонд-хенд і передали благодійникам. у гіршому - просто відрапортували перед контролюючими органами про те, скільки бідних і знедолених стали жити краще.

Валерій Хорошковський, голова Державної митної служби України:

 - Після того, як проходить розподіл цієї допомоги, має бути звіт. Але насправді це все робиться суто формально. Ніхто нічого не перевіряє, інакше таких випадків бути б не могло.

Дорогі брендові речі офіційно в Україну майже не завозять. Навіщо платити більше, коли в державі зареєстровано понад 11 тисяч благодійних організацій та фондів? Вивіска і статус в обмін на гроші - справа взаємовигідна і для підприємців і для псевдоблагодійників. Перші не сплачують мито і отримують надприбутки, другі, як кажуть, - 10% відкату від вартості елітної "гуманітарки".