Чому українці так часто помирають від інфаркту? [ Редагувати ]

Майже півмільйона смертей щороку. Ця недуга - найчастіше забирає життя українців. Ні, йдеться не про рак, СНІД чи туберкульоз - про які чуємо найчастіше. Понад 60 відсотків всіх смертей в Україні спричинені хворобами серцево-судинної системи. І кількість пацієнтів, у яких щороку виявляють такі захворювання, - зростає, а все через спосіб життя українців. Як врятуватись від інфарктів та інсультів? - Матеріал Андрія Сайчука:

Цій сповненій енергії та грації фізкультурниці - 79 років! Колись вона страждала від гіпертонії і мусила вимірювати тиск кілька разів на день. А тепер:

Тетяна:

Я закинула этот прибор и даже не меряю. Сейчас у меня нормальное давление 140 на 90, 130 на 80 я уверена в этом.

Але такі, як Тетяна - це радше, виняток. За даними Міністерства охорони здоров'я, 25 мільйонів українців слабують на серцево-судинні хвороби. Найчастіше саме ці захворювання стають причиною передчасної смерті.

Микола Ждан, пацієнт відділу ендоваскулярної хірургії Інституту кардіології ім. М. Д. Стражеско переніс інфаркт міокарда:

Ночью где-то около 2 часов проснулся от резкой боли. Сначала думал, как все мы думаем: "а, пройдет". Проходт 20 минут, а оно не проходит. Ничего не оставалось как вызвать "скорую" и, как выяснилось, слава Богу, что приехала опытная бригада.

Щодня в Києві стається 10 інфарктів. Микола Ждан, який на двадцять років молодший за Тетяну, переніс широкий інфаркт міокарда місяць тому. Йому пощастило - він вижив.

Коли йдеться про серцево-судинниі патології, питання чи житиме пацієнт - це питання буквально лічених хвилин, все залежитиме від того, як швидко він отримає лікарську допомогу. і наскільки ця допомога буде кваліфікованою.

Ми на виїзді в машині невідкладної допомоги однієї з приватних клінік. Кожен другий виклик - скарги на біль у ділянці серця.

Павло Стефанов, лікар невідкладної допомоги:

Сейчас мы тоже едем на острые боли в серце с повышеним артериальним давлением:

Фельдшер перевіряє апаратуру. Тут є все для того, аби пацієнт протримався до лікарні, - навіть апарат штучного дихання із запасом кисню на дві доби. Але дозволити собі викликати цю бригаду може не кожен - це коштує 900 гривень. Пацієнт, до якого ми їхали, зніматись відмовився. На щастя, ситуація з його здоров'ям поки що не критична, але дуже типова.

Павло Стефанов, лікар невідкладної допомоги:

Человек не занимается ни физическими... ни спортом, ничего. То есть, только машина: пришел, сел, поехал на работу, потом приехал с работы - опять сел на машину. То есть, надо заниматься какими-то физическими упражнениями. Ну, не следят за собой. Это так сказано, мягко.

Стефанов - сам кардіолог. Він переконує, що якби кожен бодай раз на рік робив електрокардіограму - смертність від серцево-судинних хвороб не була би такою високою. Адже патологію, як правило, можна помітити на ранніх стадіях. При цьому з'ясовується, що наш оператор Сергій Килимник не робив ЕКГ уже 10 років. Зазвичай Сергій лишається за кадром. Але цього разу він піддається на вмовляння лікаря і передає камеру мені.

Павло Стефанов, лікар невідкладної допомоги:

У нашего пациента ритм синусовый правильный, частота сердечных сокращений - 84, вертикальное положение сердца, острой коронарной паталогии нет, с чем вас и поздравляю.

50 тисяч інфарктів на рік, 120 тисяч інсультів в Україні. Ці цифри вражають, але насправді, така сама статистика існує у всіх розвинутих країнах світу. Гіподинамія, ожиріння - це типові ознаки нашої цивілізації. Але якщо для Євросоюзу добрим показником вважають, коли від інфаркту вмирає один із десятьох пацієнтів, то в нас - коли виживають четверо. Причому двоє з них стануть інвалідами і втратять працездатність.

Юрій Соколов, керівник відділу ендоваскулярної хірургії Інституту кардіології ім. Стражеско:

Почему в Европе дольше живут? Потому что вовремя лечат. Дорого - но лечат. В Амереке долго живут, потому что изначально правильно лечат. Есть строгие нормы. У нас они тоже есть. Но они не виполняются, как и Конституция, как и все законы, какие у нас есть. 

Професор Соколов врятував життя не одному українському міністрові й сотням інших людей. Він перший в Україні 17 років тому запровадив ангіопластику серця. Ось як це працює - крізь стегнову артерію лікар вводить зонд у серце пацієнта. Ви бачите тромб на моделі навчального манекена - це причина інфаркту. Зонд пробиває тромб - серце знову працює. Але робити таку операцію можуть лише в кількох клініках країни. Немає фахівців, обладнання, коштів. Утім, сам Соколов переконаний, що бракує насмаперед волі.

Юрій Соколов, керівник відділу ендоваскулярної хірургії Інституту кардіології ім. Стражеско:

В государстве у нас такая же система: вместо того чтобы этим заниматься - все знают что надо - и никто нє занимається. И потом это, наверное, национальная особенность. От мы говорим - надо делать. Мне отвечают: надо. Инічего не делают.

Проблема не лише в державі, а й у самих громадянах, вважає головний спеціаліст із кардіології Міністерства охорони здроров'я Володимир Коваленко. Він перелічує правила, які мають бути обов'язкові для кожної людини після 35 років: контроль артеріального тиску, холестерину, правильне харчування і фізичні навантаження не менше 30 хвилин на добу. Але як змусити людей дотримуватися цих правил?

Володимир Коваленко, головний терапевт МОЗ 

Незалежно, де працює людина - на приватному підприємстві, в державному секторі - вона повинна піклуватися про своє здоров'я, і повинен бути зворотній зв'язок від пацієнта до роботодавця і лікаря відносно збереження здоров'я нації.

Цей зворотний зв'язок, про який згадує спеціаліст МОЗ, давно існує в країнах ЄС у вигляді страхової медицини. Страхування дає право безкоштовно обстежуватись у державних клініках. А за тим, щоб пацієнт цим правом користувався, стежить сам роботодавець, якому хворі працівники ні до чого.

Лорейн О'Коннор-Берд,  менеджер діагностичного центру Medicentre:

Компанії рекоменднують своїм працівникам віком до 40 років проходити повне обстеження раз на 2-3 роки. Від 40 до 50 - раз на 1-2 роки. За 50 - щороку.

Медичне страхування в Британії коштує 60-80 фунтів на місяць. Це невелика сума для лондонця. Але для пенсіонерок з київського валеоцентру це дуже недешево. Заняття на березі Дніпра обходяться їм лише у символічних 10 гривень на місяць - тобто менше одного фунта. І вони вважають, що це непогана альтернатива.

Андрій Сайчук, Світлана Трунова, Сергій Килимник, Олександр Понамарьов, "Подробиці тижня", телеканал "Інтер".