Прикованная к коляске винничанка помогает инвалидам [ Редагувати ]

Далі про мистецтво оптимізму. Новини розпочинають серіал про людей, сильних духом і справами. На долю наших героїв випало чимало випробувань, але вони не опустили руки. Майже тридцять років вінничанка Раїса Панасюк в інвалідному візку. І це не завадило жінці здобути дві вищі освіти, займатися улюбленою справою та ще й допомагати іншим. Розповідає Галина Тимощук.

Щастя всупереч усьому. Це не девіз, а правило життя Раїси Панасюк. Переглядаючи старі фото, вона з усмішкою згадує дитинство. Хоча саме тоді хвороба почала прогресувати. Кістки ставали крихкими. В сім років дівчинка перестала ходити.

Продовжити навчання Раїса могла лише в спеціалізованому інтернаті. Найближчий виявився за сотні кілометрів від домівки - на Херсонщині. І там вона вперше сіла в інвалідний візок.

Раїса Панасюк, засновниця реабілітаційного центру для людей з обмеженими можливостями:

- Мене посадили на старенький і візок і для мене це було нове життя нові почуття я зрозуміла що я можу рухатися і сама щось робити. я зрозуміла що в візку немає нічого страшного.

Заради нового життя дівчина залишила село й переїхала до Вінниці. Спочатку жила у будинку для пристарілих, потім у друзів. А нещодавно отримала квартиру.

Олена Заєць, подруга Раїси Панасюк:

- Насправді дуже сильна бо все те робити що вона робить вона б не змогла якби не було настільки сильна і немала такого вольового характеру

Сьогодні їй тридцять вісім. У неї дві вищі освіти, друзі та улюблена робота. Раїса заснувала реабілітаційний центр. Тут жінка допомагає і вселяє надію людям, таким, як вона сама.

Галина Тимощук, Дмитро Поденко, Вінниця

Для них інвалідний візок - не завада, а діагноз - не вирок. Вони виборюють призові місця на чемпіонатах і дивують людей надзвичайною силою духу. Історію про танцюристів на інвалідних візках, їхні перемоги та поразки дивіться завтра у продовженні нашого серіалу.