Кошачья гвардия охраняет экспонаты Эрмитажа [ Редагувати ]

Вони безкоштовно пильнують національні скарби в обмін на турботу, піклування та їжу. У підвалах Ермітажу світові шедеври від гризунів захищає справжня вусата варта. Як проходить котяча служба бачила Інна Жмуд.

Це лише на перший погляд кішка звичайна - насправді таких у світі лише близько сотні. Порода рідкісна - ермітажна.

Марія Халтунен, помічник директора Ермітажу:

- Елизавета Петровна - дочь Петра , отдала приказ прислать из Казани специально, как там сформулировано, удобных для ловли мышей котов, это были крупные бойцовские животные , они были все кастрированы.

Та, схоже, мишей звідси відвадили ще пращури цих хвостатих. Гризуни через котячий запах навіть не потикаються сюди. Коти здебільшого - просто символ музею. Їх так цінують, що навіть ось такі знаки встановили, щоб машина не збила. Для них тут усі умови. І хоча в Ермітажі не передбачено для них грошей, їжу мурчикам несуть пакетами. За ними тут, як за малими дітьми.

Коти всі стерилізовані. Хоча з поповненням проблем нема. Майже щодня під музей підкидають тварин, пітерці знають про знамениті котячі підвали. А потім відвідувачі питають: чи не можна взяти котика додому? Вусань з Ермітажу - то дуже престижно. Волонтери й не проти віддати, але лише у добрі руки.

Ірина Ільченко, волонтер:

- Пользуются счас в основном спросом рыжие коты - они лечебные, целебные - они снимают негативную энергию.

Як треба, котам навіть паспорт видадуть. До речі, не просто з призвіськом, а з ім'ям класичного персонажу - ось це, наприклад, П'єр Безухов. Та навіть таке пафосне ім'я не стане перепусткою у зали Ермітажу - там котам можна бути лише на картинах.

Інна Жмуд, Вадим Свиридонов, Новини, телеканал "Інтер"