Украинские школьники все чаще заказывают домашнее задание в интернете [ Редагувати ]

Навіщо шукати розв'язання задачі, якщо його можна купити? Українські вчителі занепокоїлися - школярі дедалі більше витрачають грошей в інтернеті, щоб дістати вже виконані домашні завдання. Самі ж учні пояснюють: найдорожчий нині час. І вони готові його купувати. Про бізнес на знаннях - Валерія Мікульська.

Валерія Мікульська, кореспондент:

- Шкільні булочки. Їх запах на довго лишається в пам'яті багатьох випускників. Та якщо кілька років тому за ними доводилося вистояти чергу, то тепер вони стигнуть на самоті. Не тому, що учні розучилися їсти, а тому, що всі їхні гроші з'їдає домашня робота.

Вірніше, можливість її не виконувати. Усі кінці виводять в інтернет. Мережа просто переповнена пропозиціями типу "зроблю домашку за гроші", або "легко розв'яжу задачі усіх класів". Більшість клієнтів - учні старшої школи. Таким регулярно користуються друзі Максима .

- І контрольні, і задачі - все можна купити, в нас ринкові відносини.

Послуги цілком доступні, кажуть школярі. В середньому виходить 8-10 гривень за одну шкільну задачу, або приклад.

Максим, школяр, 11 клас:

- Деяким просто дають гроші батьки, навіть не питають, на що. Тому це не проблема зараз. Електронні кошельки, тобто електронні гроші, все зараз йде через інтернет.

Утім, віддавши гроші інтернету, учні від стресу не рятуються. Адже ніхто не дає гарантії, що твір не використаний, а відповідь в задачі вірна. Та й по ту сторону монітора може бути звичайний аферист, а не кваліфікований педагог. Одному з виконавців домашки дзвонимо напряму.

- Як я можу бути впевнена, що я не отримаю погану оцінку?

- Только на доверии. Работаю не первый год, претензий особо нету. На сайте есть электронная почта, я оценю и скажу, что и куда и сколько.

Хоч колишні відмінники, та й навіть якщо академіки, зроблять, все одно помітно, запевняє учитель. Математик з 20-річним стажем, вона вже не раз ловила учнів на гарячому, є безліч способів перевірити знання.

Вікторія Мартиш, викладач математики ЗОШ № 225 м. Київ:

- Можна за цим завданням дати учню можливість розказати, як він розв'язував, дати можливість пояснити повністю. Я знаю так, як я їм викладаю, я знаю, як я пояснюю, і діти відповідають майже тими же фразами.

Утім, найприкріше, зітхають вчителі, - навіть не втрачені гроші, і не обман школяра, а те, що вивчена тема не запам'ятається. Бо ж домашнє завдання дають не для того, аби просто зайняти дитячий час, а щоби закріпити пройдене. Тож нині вже мізкують над новою системою освіти. Можливо зовсім скоро щоденники зникнуть з українських портфелів.

Валерія Мікульська, Володимир Самченко, Павло Лисенко, Новини, телеканал "Інтер"