Террористы бросают тела погиших соратников напроизвол [ Редагувати ]

На кордоні Харківської та Донецької областей, де щільним кордоном стоять наші війська, розвідники регулярно знаходять тіла бойовиків. До речі загиблих кидають свої ж. Про нелегку службу на лінії фронту неоголошеної війни - репортаж Лідії Калініної.

Самохідки і БМП - на огляд блокпостів виїжджають звідси кожного дня. Раніше тут була птахоферма, тепер - табір механізованої частини. Де-юре він у безпеці - на околиці Харківської області. Де-факто - ліси на горизонті - вже донецькі - звідти можуть стріляти в будь-який момент.

Щойно командир отримав повідомлення - у районі Добропілля почали зводити новий блокпост. Хто - наші чи терористи, треба з'ясувати. Розвідники йдуть звідси в донецькі ліси щодня. Вони очі й вуха батальйону. Начальству доповідають про ліжники снайперів і саморобні розтяжки. А іноді знаходять тіла вбитих бойовиків.

Олександр Ярош, боєць механізованої частини:

- Присыпанные землей, чтобы не воняли, чтобы не разлагались.  Они свое дело, допустим, сделали и все - и прикопан как пес - все.

Але найстрашніші знахідки - не ці.

Олександр Ярош, боєць механізованої частини:

- Броники разорванные, рожки поломанные - это от наших ребят что осталось.

- Підрозділ дев'ятої роти другий взвод поставлену задачу виконав, постраждалих немає!

"Постраждалих немає" - ці слова тут найбажаніші. Але чути їх доводиться не завжди. Двох солдатів убив снайпер на блокпосту. Трьох - поранив. Ще троє підірвалися на саморобній розтяжці. Такі втрати бригади, яка ніби і не воює. На питання, чого не вистачає, вони не просять ковдр або ліків.

Максим Рулевський, боєць механізованої частини:

- Гуманитарная помощь это тоже. Приборов ночного видения не хватает, бронежилетов на всех хватает, рации. Перебои, да, со связью, ну, есть, просто их нет, а есть перебои.

У їхніх раціях постійно лунають тривожні повідомлення.

- Пусть в Карповку дует - уточни, проезжали через них или не проезжали? - Понял, хорошо!

Але говорити про війну їм не хочеться. Часто згадують про головне - про дім. І тоді нерви не витримують.

- 10 дней военкомат сказал. 45 дней, есть сельское хозяйство, я вообще-то с Полтавской области, снимайте, мамка 76 лет, мне уже 45, нам же к женам!

Коли зможуть побачити дружин і матерів - ніхто не відповідає. Десь нібито є ці нові мобілізовані, які повинні їх тут змінити. От тільки не бачив їх ніхто. Багато солдатів, всупереч всім розпорядженням, уже втратили роботу. Але близьким про таке не кажуть. Для них - тільки посмішки.

- Детям передаю привет! И жене...

Оксана Шнайдер, Лідія Калініна, Олександр Яновський, телеканал "Інтер", Харківська область