Сирота-інвалід віддав усі заощадження на потреби бійців в зоні АТО [ Редагувати ]

Два тижні пробув у полоні, повернувся і знову вирушив на Схід.

Історія 19-річного сироти-інваліда з Прикарпаття вразила нас усіх. Ігор Лещинський не лише збирає гуманітарку для українських солдатів, а й віддає їм власні останні заощадження.

Наші кореспонденти познайомились з хлопцем ближче.

Маленька кімнатка площею три квадратних метри колись слугувала літньою кухнею.

Тепер тут живе сирота з дитинства Ігор Лещинський.

Два роки тому хлопця, який вийшов з дитбудинку і фактично залишився безхатченком, прихистили добрі люди.

"Місця такого не було, але я все рівно його приймала, бо він, дивлюся, добра людина, а не мав де жити. А я кажу: Ігорку, ходи, на квартирі будеш в мене жити", - розповідає мешканка села Коршів Ганна Хома.

І хоч у кімнаті холодно, а стіни настільки низькі, що стати на повний зріст неможливо, Ігор не скаржиться.

Думати про це ніколи.

"Ми її трошки підробили, шпалери поклеїли, килимки, ламінат. Інакше стало. Військова форма моя, з якою їжджу в зону АТО", - розповідає Ігор Лещинський.

На Схід він їде не воювати. Інваліду 3 групи відмовили у військкоматі.

Тому вирішив, його завдання - це допомога українській армії.

Товари першої необхідності хлопець періодично возив бійцям батальйону "Айдар", з якими познайомився ще під час Майдану.

Аж допоки не потрапив у полон.

"Провідниця здала мене. Подзвонила чеченцям і все. Паспорт хапнули з рук, руки за голову, на підлогу, мішок натягнули, наручники наділи і повезли на допит. Дротики запхали на ноги такі два і током трясло, били паском і копали, катували, зуби повибивали. Коли вже війна скінчиться, тоді вже я поставлю", каже колишній полонений Ігор Лещинський.

Після обміну полонених хлопець повернувся додому. Кілька тижнів пролежав у лікарні.

Але коли рани загоїлися знову почав допомагати українським солдатам.

Свої пожертви Ігорю тепер довіряють і чужі люди. Він все старанно збирає і записує у зошит.

А нещодавно віддав і всі свої заощадження, які відкладав на власне житло.

"23 тисячі я своїх віддав на потреби для хлопців наших. Форми, берци, екіпіровку європейську, зараз замовляю", каже Ігор

Півроку з Ігорем співпрацюють і в центрі соціального захисту.

Тут йому допомогли оформити інвалідність, пенсію і всіляко відмовляли їхати на Схід.

Але згодом зрозуміли - це марно.

" Я не знаю на 100%, що в нього у голові творитися, в душі. Але знаю точно, що він любить Україну, дуже поважає Ігор тих хлопців, що воюють там. Збирає гуманітарну допомогу и возить її на Схід" – розповідає Богдан Савлюк, фахівець із соціальної роботи.

А ще в центрі займаються пошуком житла для Ігоря та його рідного брата, який теж виховується у дитячому будинку.

Гроші на це мають виділити із обласного та міського бюджетів.

Утім про це Ігор поки що не думає, а готується до небезпечної поїздки на Схід - відправити чергову партію такої необхідної допомоги.

Ольга Вихованська, Зиновій Афтанас. Новини, телеканал Інтер.  Івано-Франківська область.