Транспортники Києва хочуть займатись благодійністю за рахунок пасажирів? [ Редагувати ]

Вчаться вiдстоювати свої права та iнтереси, як виявилося, не лише уряди та потужнi корпорацiї, а й пересiчнi громадяни. Минулого тижня в Києвi вирували пристрастi довкола заяв мера про пiдвищення тарифiв на проїзд у метро та наземному транспортi. Пiкантностi ситуацiї додало повiдомлення Антимонопольного комiтету, який не знайшов для цього жодних пiдстав.

Наради в столичнiй мерiї проходять щотижня. На них навiть запрошують журналiстiв. Але, коли радяться про грошi, представникам мас-медiа в мiськiй адмiнiстрацiї немає чого робити. Тим бiльше, коли мова йде про мiльйони гривень, якi чиновники планують витягти з кишень пересiчних громадян.

Василь Яструбiнський, начальник Головного управлiння з цiноутворення КДМА: "Міський бюджет сам по собі витягнути таку суму не зможе. Інакше прийдеться скорочувати кошти на медицину, навчання, дитсадки і таке інше".

Але, як з'ясувалося, рахувати вмiють не тiльки фахiвцi Головного управлiння цiноутворення. В Антимонопольному комiтетi України, який, до речi, з цього року отримав право контролювати вартiсть послуг для населення, також знайшлись люди, знайомi з основами математики, i, що найголовнiше, iз законодавством.

Олексiй Костусєв, голова Антимонопольного комiтету України: "Туда собираются включать многие расходы, которые ну никак не связаны с оказанием этих транспортных услуг. Мы не можем согласиться с тем, чтобы тариф включал представительские расходы, штрафы, которые наложили на эти предприятия не по нашей с вами вине, пеня. Вызывает возмущение включение таких позиций, как, скажем, спонсорская помощь. Вы знаете, благотворительность за чужой счёт, в данном случае, за счёт простых людей, это очень сомнительное занятие".

В мерiї ж вважають, що голова Антимонопольного комiтету, м'яко кажучи, втручається не в свої справи. А киянам пропонують замислитися. "Якщо ми не підвищимо вартiсть проїзду сьогоднi, завтра вам же не буде на чому пересуватися. А ми? Нас це питання обходить".

До речi, точно такi ж аргументи мiськi чиновники наводили кiлька рокiв тому. Коли проїзд у метро подорожчав з 30 копiйок до п'ятдесяти. Звичайно, з'ясовувати, куди пiшли грошi, справа ревiзорiв та прокурорiв. Але чомусь дуже не хочеться двічі наступати на тi ж самi граблi. Тому не завадило б пiдрахувати, якi збитки несуть перевiзники.

Вiзьмемо за приклад пiдземку. Згiдно з офiцiйними даними, за добу столичним метрополiтеном користуються 1 мільйон 700 тисяч громадян. Навiть, якщо припустити, що 700 тисяч з них мають пiльги, залишається мільйон пасажирiв. Кожен, зазвичай, сплачує проїзд в обидва кiнцi. Мiльйон в день. 30 мiльйонiв за мiсяць. 360 мiльйонiв в рiк. I це ще не все. Адже iснує й ще одна стаття доходiв - реклама.

Василь Яструбiнський, начальник Головного управлiння з цiноутворення КДМА: "Ці кошти, які отримуються підприємствами від реклами, направляються на здешевлення своїх витрат. Планові витрати "Київпастранса" на цей рік становлять 354 мільйона. І якщо "Київпастранс" отримає 4, 5 чи 10 мільйонів - ви ж прикиньте відразу, яка це доля, - то це суттєво на розмір тарифу не впливає".

Як бачимо, для Василя Яструбинського великої рiзницi мiж п'ятьма та десятьма мiльйонами немає. Мабуть, начальник Головного управлiння з цiноутворення не бачить i рiзницi мiж тим, хто конкретно отримує кошти. Адже, не дивлячись на розпорядження мерії, згiдно з яким 1 квадратний метр реклами повинен коштувати 21 гривню в мiсяць, право на використання двигуна прогресу чомусь вiддано кiльком приватним фiрмам. А там розцiнки дещо iншi.

Вiд 10 до 90 тисяч гривень в мiсяць за прокат однiєї рекламної листiвки в одному вагонi. Якщо почати множення - можна заплутатися в нулях. А по завершенні розрахункiв знову почути: перевезення пасажирів - це дуже збиткова справа. Дуже.