У Чернiвецькiй областi завершують реконструкцiю унiкальної Козьмодем'янiвської церкви старообрядникiв [ Редагувати ]

У Чернiвецькiй областi завершують реконструкцiю одного з унiкальних храмiв - Козьмодем'янiвської церкви старообрядникiв. Ще 6 мiльйонiв гривень мають надiйти з державної скарбницi наступного року на вiдновлення Успенського собору - точної копiї московського храму Василя Блаженного. Обидвi пам'ятки розташовано в селi Бiлiй Криницi.

Туман ховає все: три самотнi вулицi, сiренький магазин, розкидане листя. Невеличке село на краю України, далi - кордон. Буковинська осiнь у Бiлiй Криницi, де яснiшає лише у полудень. Де живе купка старих людей, i серед звичайних хат стоїть фантастичної краси церква. Успенський собор - копiя московського храму Василя Блаженного. 300-лiтнiй свiдок iсторiї старообрядництва.

Перед кожним ударом дзвона молитва. Колись на церковний дзвiн збиралося все село. Сьогоднi у святкову недiлю - всього тридцять. Щось люди назавжди втратили, каже отець Сергiй. Старообрядники, якi три столiття трималися лише завдяки вiрi, зараз рiдко ходять до храму. А колись, лише сто рокiв тому, ця земля була справжньою меккою для липован. Саме у Бiлiй Криницi iснувала перша митрополiя старообрядцiв в у всьому свiтi. Єдиною для всiх вона залишалася 2 столiття поспiль.

Отець Сергiй: "Она пробыла, не утеряв значения, и до сегодня. Митрополит Леонтий, который находится в Браиле, носит звание митрополит Белокриницкий. Но из-за войны, когда вошли советские войска, митрополия бежала в Румынию. Титул есть".

Великий монастир, єпископат, постiйнi паломники - це у минулому. Зараз по липованському Ватикану ходять кози. Вони - найпопулярнiша живнiсть Бiлої Криницi. Євген Васильович вигулює їх цiлими днями. Колишнiй вчитель iсторiї, - єдиний свiдомий атеїст села. Каже, Бога нема. Сумує за часами, коли школа гула вiд дитячих голосiв. Сьогоднi в нiй - 4 учнi. 3 з яких - рiднi брати.

Наталя Шведун, учителька початкової школи: "Раньше было много людей, потом все поразъезжались, не хотели оставаться, каждый год по два, по одному ученику прибывает, но не больше".

Викладають у Бiлiй Криницi росiйською. Бiльшiсть старовiрiв зберегли i мову, i традицiї. Чуже оточення тiльки сприяло змiцненню свого стилю життя. Купка липован не асимiлювалася з мiсцевим населенням - впертi й дружнi, свою вiру вони зберегли до сьогоднi. Тетяна Єремєєва, потомствена старовiрка, найбiльше шкодує, що її сини виїхали до Чернiвцiв. Каже, липовани мають жити разом. Як усi її предки, що похованi на буковинськiй землi.

Тетяна Єремеєва: "А молодежь хочет работать? Она хочет абы такие руки были? Они хочут абы кольца на всех! Де ж такие хочут? А мы в колхозе проработали, и молодежь вся поубегала, и у меня два сына уехали, одни старики. Мы по липовански, не по русски и не по украински. Мы - липованы, староверы, а те и другие, кажут, хахлы на них кажут. Просто так - мы ж не ученые".

Гуцул Iлля російську так i не вивчив. Хоча i добровiльно прийняв старообрядництво. Пiсля хрещення кинув пити, палити й голитися. Вiдростив бороду, не таку розкiшну, як у сусiда, але досить пристойну. Каже, кожен старовiр мусить мати подобу Божу.

Бороди - символ Бiлої Криницi. Атрибути нового життя - мiцний замок на дверях церкви, сигналiзацiя i постiйна пильнiсть мiсцевих жителiв. За останнiй час село втратило надто багато. Унiкальна Острозька бiблiя, орiєнтовна вартiсть якої мiльйон доларiв, була викрадена 5 рокiв тому. За деякий час її знайшли, тепер зберiгають у архiвах обласного СБУ - так надiйнiше. Зухвале пограбування самого храму досi не розкрито - 30 унiкальних iкон 17 сторiччя поки що не знайденi.

Отець Сергiй: "Во сколько вы оценили бы ущерб, если бы украли сына или дочь? Иконы, люди молились - это святое. И вот оценивать - так для нас не имеет значения, сколько стоит. Была похищена святыня - взята очень древняя смоленская икона Пресвятой богородицы. Пока икона не найдена, она невосполнима".

Вартiсть у грошовому вимiрi все таки iснує - старовiри втратили близько ста тисяч гривень. Такої суми уявити не може жоден бiлокриничанин. Навiть якщо продати усi хати у селi - стiльки не назбирається. Слiдство триває досi. Отець Сергiй жалiється - без особливих зрушень.

Але в Бiлiй Криницi вiрять, що iкони повернуться до храму - рано чи пiзно їх знайдуть, впевнений отець Сергiй. Вiн не сумнiвається, що в селi з'являться прочани, що оживе монастир, i до церкви пiдуть люди. Навiть густi тумани розходяться над селом. Треба тiльки дочекатися.