Військові відповідають на ворожі провокації зі штатного озброєння [ Редагувати ]

Один український військовий загинув на Сході країни. По Золотому-2, що неподалік ділянки розведення сил, російські найманці вдарили зі 152-их та 122-их артилерійських систем. У штабі кажуть, окупанти цілеспрямовано застосовують важке озброєння напередодні відеоконференції міністрів закордонних справ країн Нормандського формату.

Загалом на Донбасі минулої доби зафіксували сім ворожих обстрілів. І майже всі - із застосуваннями заборонених Мінськими домовленостями калібрів.

Українські захисники на ворожі провокації відповідають зі штатного озброєння. Докладніше про ситуацію на фронті розкаже Ігор Левенок, він побував на передових позиціях на Донеччині. 

Ось так коротко про ворожі обстріли. Жодної доби не минає без провокацій, кажуть наші солдати. Вдень більш-менш тихо. А щойно сутеніє - починається.

Город засыпает и просыпается мафия. Их командиры, их менее могут контролировать и они на свое усмотрение открывают огонь.

Світлодарська дуга. Передова на околицях селища Новолуганського. Цю ділянку фронту утримують бійці Нацгвардії. Патріотичні, вмотивовані молоді хлопці. Для окупантів вони особливий подразник.

Иногда даже боятся и стреляют не понятно куда, а бывает, что четко по нам стреляют. Ну, если по нам бьют, то мы даем здачу.

Тож у "розмові" з ворогом хлопці за словом у кишеню не лізуть. Стрілецькі бої - явище повсякденне. Та буває, що перестрілками не закінчується. Часто в хід ідуть більші калібри.

"Сімба", боєць Національної гвардії України:

Как только мы даем ответ, они запрашивают что-то посильнее минометы, артиллерию.

Максим, боєць Національної гвардії України:

Если честно, то первые дни я на "измене" ходил. Вот это вот все я так смотрел. А потом старослужащие и командиры рассказали как это перебороть. Что голову не высовывать, что все - экипировочка, все - автомат, аптечка все рядышком.

Максимові 21 і це його перша ротація на передовій. Парубок родом із Києва. Там велике місто, багато можливостей, але Максим переконаний зараз його місце тут.

Максим, боєць Національної гвардії України:

Я считаю, что это мой долг. Я думаю, что каждый уважающий себя мужчина должен служить в армии и должен идти. Если по секрету, то мама не знает, а отец знает, но он партизан.

Хлопців бентежить те, що нині відбувається за їхніми спинами. Там боротьба з коронавірусом. І карантин не додає оптимізму.

Да, сейчас популярен коронавирус и все население страны вроде как забыло, что идет война, а ребята гибнут и не от коронавируса, а от пуль противника.