Україна вшановує пам'ять жертв голодоморів [ Редагувати ]

Запали свічку пам'яті! Україна сьогодні вшановує жертв трьох голодоморів. По всій країні до Меморіалів несуть квіти та запалюють лампадки. А у Дніпрі влаштували флешмоб - готували наїдки, якими рятувалися українці в голодні роки.

День, коли українці сповнені емоціями, і спустошені водночас... Остання субота листопада... в цей день ми вшановуємо мільйони наших загиблих предків і молимося за душі мільйонів померлих українців. Це День пам'яті жертв голодоморів.

Президент, Перша леді, чиновники, священники та кількасот киян долучилися до всеукраїнської акції "Запали свічку пам'яті". Замордованих голодом людей вшановують на території Національного музею Голодомору-геноциду.

Володимир Зеленський, Президент України:

Питання, яке досі залишається без відповідей - яка точна кількість загиблих українців? Чи зможемо ми її колись встановити.? Якої правди ми досі не знаємо? Чи зможемо ми колись про неї дізнатись? Як могла влада тоді з цим усім жити? І десятиліттями, роками приховувати злочини? Чи зможемо ми коли про них забути? Відповідь на це питання ми знаємо - ні! Замордовані, але не забуті. Вічний спокій їхнім душам. Вічна пам'ять їм усім.

А щоб спогади збереглися - у Дніпрі на площі поставили столи. Перехожих частують стравами, які рятували від голодної смерті.

-Це банально суп, як бачите, з качанчиків кукурудзяних. То шо залишилося, обдерті чи не обдерті, трошки з рештками зерна соломи та макухи.

І ця перша страва у голодні роки була на вагу золота. Як і відварений буряк, оладки з кропиви, хліб з макухи, сіна та зерна, і чай з гілок вишні. Усі ці наїдки приготували пластуни за рецептами, які переповідали їм рідні.

Олександра Полянчикова, керівниця Громадської організації "Станиця Дніпро Пласту - Національної скаутської організації України":

Щоб наочно показати наскільки в жахливих умовах перебували українські селяни в 32-33 роках. Наскільки їм доводилося виживати, шукати поживу при тому, що ніяких врожаїв не було, а все нажите і все їстівне було відібране радянською владою.

Дідусь Тараса також пережив голод. Йому на той час було усього 6 років.

Тарас Микитчук, учасник акції:

Він мені розповідав, що він дуже мало їв, і дуже хотів їсти.

Жертв голодоморів вшановували і в Харкові. Увечері кілька десятків активістів зібралися навпроти будівлі обладміністрації та запалили "Свічку пам'яті". Згадали всіх заморених хвилиною мовчання. А потім виклали лампадки у формі хреста.