"Газпром": історія найдорожчої іграшки путіна [ Редагувати ]
Мечты сбываются. "Газпром".
Компанія, з якою ототожнюють... усю росію!
Це особиста найдорожча іграшка Путіна. Від якої залежить енергетична безпека... всієї Європи.
Вплив на міжнародному рівні - він однозначно є. І буде.
Який він - цей вплив? Чи можна його зменшити, або - звести нанівець? Ми згадали газові війни...
Україна і росія пережили у свій час дві газові війни.
Чим вони закінчилися? Як росія використовує право "вентиля"? І чи справді "Газпром" втілює Абсолютно всі мрії... путіна?
Богдан Вербицький, кореспондент:
Уявімо, що ці конфорки - подача газу в Європу. Усі різні за розміром та потужністю. І головний принцип: щоб газ ними йшов увесь час. Але, вентиль - у моїх руках. Тому я сам вирішую: скільки подавати, як і коли. А можу й взагалі закрити подачу. І для "Газпрому" такі методи абсолютна норма.
Свіжий приклад - вимога для європейців оплачувати російський газ у рублях. Путін висунув ультиматум ще у березні. У відповідь - на блокування російських активів за кордоном.
володимир путін, президент рф:
Реализовать комплекс мер по переводу оплаты, начнем с этого, перевода оплаты нашего природного газа поставляемого в так называемые "недружественные страны" за российские рубли.
Уже відключають! Напередодні росія зупинила постачання газу для Фінляндії. Головна причина - небажання фінів платити за газ у рублях. Але як вийшло, що вся Європа (включно з Україною) так довго сиділа на газовій голці росіян?
Юрій Корольчук, експерт у сфері енергетики:
Вплив на міжнародному рівні - він однозначно є. І буде. За ними закріпили тільки трубопровідний напрямок. Але він є найбільший, найцікавіший. Дає найзручнішу ціну. Ну скажімо для споживачів. Тому в будь-якому випадку, "Газпром" - це монополіст. Він монополіст також у частині видобутку газу.
Який приносить немалі кошти! "Газпром" - не найбільший "наповнювач" російського бюджету (поступається нафті), але заробляє монополіст солідно.
Юрій Корольчук, експерт у сфері енергетики:
Там два трильйони рублів. На хвилинку: це два трильйони рублів, при нинішньому курсі, нехай навіть зробити поправку, що він там міняється, але це майже 30 мільярдів доларів.
І це тільки за минулий рік! Але є ще один дивіденд для Кремля від "Газпрому": політичний.
Микола Давидюк, політичний експерт:
В стратегії "Газпрому" є такий рядок: "для досягнення цілей, державних цілей". А в Росії ж цілі виключно військові, політичні. І Росія ніколи не шукала супер прибутку. Так, вони шукали супер корупцію, супер впливи.
І цей вплив - ще на початку нульових почали доволі широко поширювати в Європі.
Микола Давидюк, політичний експерт:
Газпром надзвичайно глибоко, в корінні європейського політичного класу. Якщо ми бачимо сьогодні Шрьодера - найбільшого лобіста "Газпрому" і путіна в Європі. При чому, вплив настільки великий, що він навіть на Шольца розповсюджується. На його колишнього помічника.
А мы постоянно слышим о какой-то чрезмерной зависимомости от Росии. О том, что надо бы ограничить доступ российских энергоресурсов на европейский рынок. Но вы нас то поймите тоже. Встаньне на нашу позицию. Что мы то должны делать, когда мы каждый день слышим одно и тоже. Мы начинаем искать другие рынки.
2006 рік. Економічний Форум у Томську. На зустрічі президент росії та канцлер Німеччини Меркель. Підписують договір про співпрацю в енергетичній сфері. До речі, головний німецький лобіст "Газпрому" - Шрьодер, теж присутній.
У тому ж 2006 році відбулась перша українсько-російська війна. Газова. Яка закінчилася новими контрактами. З новими цінами.
Микола Давидюк, політичний експерт:
Газові війни от періоду 2004-2009, коли вони підписали угоду - це були війни за вплив на пост революційну, про європейську Україну. Газ - це була єдина ниточка, щоб повернути Україну в минуле. Ну от власне вона і спрацювала.
Бо у 2009 році Україна таки підписала нові газові контракти з росією. Після вже другої газової війни. Тоді, 31 грудня, на самий Новий рік росія перекрила транзит газу через Україну. Бо ми його начебто крали.
Олексій Міллер, голова правління ВАТ "Газпром":
С первого января этого года Украина украла на своей территории 65,3 миллиона кубометров газа. Есть предложение сократить объемы поставок на границе россии и Украины на тот объем, который Украина украла.
Юрій Корольчук, експерт у сфері енергетики:
Повторювалася там думка, що "Україна - ненадійний транзитер", "може вкрасти газ". Це неправда звичайно, бо росія ж там фіксує і є точка виходу, де росія також фіксує.
Це був просто привід "перекрити вентиль" і залишити країну без газу взимку. Чи могли ми тоді обійтися лише реверсом? На той час - ні. Тож у 2009 році Україна отримала ледь ненайвищу ціну за куб в Європі. І геть невигідну за транзит.
Віктор Ющенко, президент України (2004-2010 рр.):
Сьогодні працює тариф 1,7 десятих долара за тисячу кубічних метрів газу з його прокачкою на 100 кілометрів. Такої ціни немає в Європі. Це не ринкова ціна, це політична ціна. Це ціна шантажу.
На газових переговорах - біля путіна весь час був - Олексій Міллер. "Газпромом" керує понад 20 років.
Микола Давидюк, політичний експерт:
Він мовчить. Він вхож до путіна, він робить свою задачу. По великому рахунку, голова "Газпрому" це путін, а Міллер - його секретар.
Який - доволі довго на посаді тримається. Бо інструмент "Газпрому" працює. Поки.