Україна відзначає 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди [ Редагувати ]

Війна проти культури і духовності. Знищені церкви, школи та університети, театри та ...музеї. Росіяни намагаються зламати дух українців, руйнуючи культурну спадщину. Але марно. Бо навіть в умовах війни ми святкуємо визначну дату трьохсотріччя від дня народження українського філософа Григорія Сковороди.

Як саме? І що зараз із музеєм Сквороди на Харківщині, який прицільно руйнували окупанти - дивіться у нашому матеріалі.

Найбільший деревʼяний храм України - самобутній та величний. Дерев'яний Всіхсвятський скит Святогірської лаври на Донеччині було освячено ще в 1912 році. І це одна з пам'яток дерев'яної сакральної архітектури України. Була. Скіт знищили московити. Святиня згоріла у полумʼї ворожого вогню.

А ось і сама Святогірська лавра до нашестя окупантів. Одна з трьох найбільших святинь України. Історико-архітектурний заповідник. Рашисти обстрілювали святиню, завдавали авіаударів, випалючи церкви та ікони. 

Вооють окупанти і проти культури! 16 березня російські літаки скинули дві 500-кілограмові авіаційні бомби на драматичний театр у Маріуполі. Під уламками загинули сотні мирних жителів. 

Ворог підступно завдає ударів по освітнім закладам. У списку понівечених -Харківський національний університет Каразіна - один із найстаріших вишів Європи. 

Марина Саботюк, мистецтвознавець, дослідниця традицій української культури:

Це вже понад 500 різних культурних об'єктів всій території України, серед яких і бібліотеки, і пам'ятки, і музеї і, театри, скульптурні споруди, міська архітектура, витвори мистецтва. Щоб понизити наш моральний дух, щоб змусити нас засмутитися, розчаруватися. І по-друге, це їхня дійсно ідентичність - ми бачимо історично, що це люди, які завжди все знищували. 

Ще одна ціль рашистів - Національний меморіальний комплекс видатного українського філософа Григорія Сковороди на Харківщині. В ніч проти 7 травня туди влучила російська ракета. 

Наталія Мицай, директорка Національного літературно-меморіального музею Г. Сковороди:

І буквально в цю секунду телефонний дзвінок, і сказали, що горить музей. Я ще кричала - там вогнегасників багато, хватайте. Але це було неможливо. 

Як виглядає зараз музей, на власні очі побачила моя колега Світлана Шекера. 

За 7 місяців з дня жахливої пожежі пані Ганна веде нас по спалених залах. 

Ось отсюди вона увійшла. Ось зруйноване, якщо тут горіло, то ось оце воно. Власне це говорять сапери, які виймали голівку. Вони зазначили, що "Калібр" розрахований на 2 тис км польоту. Скільки в ньому пального. Але так як пролетіло 20 км чи скільки, тут 30 сек лету. І все, і все оте пальне вилилося і так потужно спалахнуло.

Від будівлі 18-го століття, садиби Михайла Ковалінського, де прожив останні дні Сковорода, лишилися самі стіни. У вогні впала скульптура філософа. 

Світлана Шекера, кореспондентка:

Ось на цьому місці стояла скульптура Григорія Саввича. І таке враження, що сам Сковорода закривав собою кімнату від нищівної пожежі. Це єдине місце в усьому будинку, де зберігся фрагмент старого паркету. 

Ще одне диво - кам'яна фігура Сковороди вціліла. Вже після пожежі її винесли з музею. 

За 9 місяців війни це - єдиний "приліт" до Сковородинівки. Проти музею росіяни не пожаліли високоточної ракети. Потім відзвітували, що знищили пульт управління. Проте найцінніші експонати музею вдалося завчасно евакуювати...

Ганна Ярміш, завідувачка науково-освітнього відділу Національного літературно-меморіального музею Г. С. Сковороди:

24 лютого, коли вже ми знали, що ворог їде по Україні, танки пішли зразу, о 8 год всі як один прийшли на роботу. І знали, і знали, що ми повинні знімати експозицію. І готувати експонати до евакуації. 

Музей зруйнували, але не знищили! Так кажуть його співробітники. Вони прибрали згоріле сміття, доглядають територію. Готуються встановлювати аудіогіди для прогулянок навколо розбитого будинку. Калинова алея... криниця мислителя ... і знаменитий дуб Сковороди.

Ганна Ярміш, завідувачка науково-освітнього відділу Національного літературно-меморіального музею Г. С. Сковороди:

Дуб вражаючий. Його обіймало 8 дорослих чоловіків, і 12 підлітків заходили всередину дупла. Дубові вчені, підтвердження документальне, нараховують близько 700 років. Він патріарх лісів України.

На території - величезний яблуневий сад - улюблені дерева мислителя. І вже за сучасних часів тут з'явилися філософська алея і алея афоризмів. Бо твори Сковороди і його дух свободи - як ніколи актуальні. 

Ганна Ярміш, завідувачка науково-освітнього відділу Національного літературно-меморіального музею Г. С. Сковороди:

А на сьогодні духовна зброя сильніша тілесної - це коли сьогодні наш народ обʼєднався саме духовністю своєю, своєю ідентичністю, що ми - українці!

Олена Логінова, кореспондентка:

Але українську культуру не знищити. Навіть під загрозою повітряних тривог і обстрілів ворога ми святкуємо визначну дату - ювілей - 300 років з Дня народження українського філософа і письменника. Тут, у стінах Національного музею історії України, відкрилася виставка "Світи Григорія Скороводи".

Мислитель, письменник, філософ, викладач ... Григорій Сковорода став символом Свободи! 

Олександр Ткаченко, міністр культури та інформаційної політики України:

Символ свободи - Сковорода, символ української культурної спадщини потребує додаткової уваги, в тому числі і тому, що росіяне свідомо цілять в місця повʼязані з його життям, було зруйновано музей в Сковородинівці, але ми раді, що цього місяця ми зможемо почати роботи з консервації, в тому числі завдяки харківським меценатам, обласній адміністрації і підтримці ЮНЕСКО. ЮНЕСКО власне буде святкувати 300-річчя Сковороди по всьому світу, він внесений в порядок памʼятних дат ЮНЕСКО. 

Максим Яременко, науковий співробітник Національного музею історії України:

Ми знаємо дикість російської агерсії через нищення людей, але також через культурні памʼятки. Тому хочемо ми,чи не хочемо, спеціально чи не спеціально, Григорій Савич став уже символом і культурного спротиву!

Тут представлені оригінали документів про Григорія Сковороду, його життя, батьків, викладання, перші публікації творів і рукописів... І унікальна річ - копія старовинного теологічного трактату 1740 року. Його писали обрані студенти Києво-Могилянської академії і особисто Григорій Саввич. 

Ярослав Затилюк, науковий консультант виставки "Світи Григорія Сковороди":

Про те, що Сковорода брав участь у переписуванні цього трактату серед інших 35 студентів ми знаємо завдяки цьому напису, де латиною написано "Григорій Сковорода". І власне цей напис важливий з кількох причин - по-перше, почерк Сковороди, його автограф того часу. По-друге, участь у переписуванні важливого трактату, який потім надрукували різними мовами. 

А ще тут марки, листівки і гроші із зображенням мислителя. Відвідувачі виставки зауважують, росія не раз намагалася привласнити собі особистість філософа. Але він - українець.

Він нині як один із сиволів української стійкості - статуї, яка витримала бомбардування. 

Ця виставка свідчить, що не дивлячись на знищення, навпаки ми працюємо, ми живемо і ми таким чином перемагаємо і якраз на нашій стороні весь світ і добро.