Окупанти нищать екосистему України: як не дати ворогу перетворити країну на величезне сміттєзвалище [ Редагувати ]
Торік у вересні Кабмін прийняв постанову про порядок поводження з відходами руйнації.
Збитки від російської агресії рахують і екологи. Цифри - вражають. Шкоду, яку рашистські атаки завдали довкіллю, оцінюють в понад 2 трильйони гривень. Спалені ліси, вбиті тварини, отруєні ріки й озера - окупанти нищать екосистеми, на відновлення яких підуть десятки років. А ще російські ракети летять у будинки цивільних жителів, залишаючи по собі гігантські груди сміття.
У День довкілля наша Ніна Коломієць розкаже, куди вивозять залишки розбитих будинків? Та як не дати ворогу перетворити Україну на величезне сміттєзвалище?
Важка будівельна техніка руйнує стіни будинку. Стіни, в яких колись народжувалися мрії, будувалися плани, - перетворюються на сміття. Перебувати у квартирах людям - небезпечно, врятувати дім - неможливо.
Кожен понівечений рашистами будинок - немов пам'ятник реальній суті "рускава міра"! Там, де побували росіяни, - залишається біль, страх і руїна.
Один будинок під знесення - це десятки, а то й сотні тонн цегли та бетону. Пластика й металу.
Євгеній Федоренко, заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів України:
Якщо говорити про загальну кількість утворених відходів руйнації… Мова йде на сьогоднішній день про кількість від 11 до 12 млн тонн, по території України.
Ніна Коломієць, кореспондентка:
Раніше на цьому місці був величезний склад будівельних матеріалів. На початку березня минулого року сюди потрапив ворожий снаряд. Будівлю охопило полум'я. Усе, що мало слугувати для зведення і ремонту нових будинків, за лічені години перетворилося на токсичне будівельне сміття.
Мільйонні збитки власникам. Ще більші - довкіллю. Фахівці Держекоінспекції за спеціальними формулами рахують, якої шкоди завдає російська агресія українській природі.
Андрій Вагін, заступник начальника Держекоінспекції Столичного округу:
В результаті горіння було забруднено атмосферне повітря на суму близько 1 млн 200 тис гривень. І в результаті руйнування утворилося відходів і засмічень на суму 1 млн 300 тисяч гривень. Все, що тут згоріло і було вивезено на полігон, або на утилізацію. Якщо це утилізація, то воно випалювалося, в тому числі збільшувало забруднення атмосферного повітря. Вплив на довкілля відбувся не тільки під час обстрілів, а й завдається зараз, коли ми вимушені утилізувати небезпечні відходи, які утворилися внаслідок агресії.
Ніна Коломієць, кореспондентка:
Домівки стали домовинами. Такі підбиті цегляні скелети - у передмісті Києва скрізь. Цей багатоповерховий будинок - наче привид тих часів, коли рашисти сунули на столицю. Нині він стоїть пусткою, бо у квартирах - уже неможливо жити. Покалічених війною висоток в Україні - вже понад 17 тисяч!
Чимало будинків - неможливо відновити, їх зносять. Те, що лишається після демонтажу, - вивозять на звалище. Тут, на околиці Ірпеня, за рік виросла ціла гора будівельного сміття. Цегла, шифер, меблі, двері - все це поволі зсувається у річку.
Андрій Вагін, заступник начальника Держекоінспекції Столичного округу:
На підставі рішення комісії ТЕБНС було прийнято рішення по захороненню тут відходів руйнації. Насправді рішення про обрання місця трошки некоректне, тому що воно знаходиться біля річки. Там є і речовини з холодильного обладнання, побутової техніки, які мають вміст небезпечних речовин - це все потрібно сортувати. Якщо його накопичувати таким чином - звичайно, воно потрапляє в річку, поверхневі підземні води, забруднює річку, грунти.
Росія не припиняє воювати з мирними містами, а тому звалищ відходів руйнації - лише більшає. Це бомба сповільненої дії, отруйний вплив якої ще довго відчуватимуть - і не лише українці.
Дмитро Заруба, перший заступник голови Держекоінспекції України:
Ми розуміємо, що все взаємопов'язане. Вплив на навколишнє середовище відбувається не лише в Україні, а і в найближчих країнах.
Ще до повномасштабної війни екологи усіляко заохочували українців сортувати непотріб, використовувати менше пластику, аби хоч якось зменшити навантаження на давно переповнені полігони побутових відходів. Зараз - аби лише зібрати докупи все сміття від руйнацій - нам потрібні тисячі гектарів!
Євгеній Федоренко, заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів України:
Якщо брати за площею, це величезна площа, площа невеличкої європейської країни. Якщо говорити про обсяг відходів руйнації, він дещо вже прирівнюється кількості побутових відходів, ми розуміємо, що цю проблему треба розв'язувати системно.
Торік у вересні Кабмін прийняв постанову про порядок поводження з відходами руйнації. Вивозити, сортувати й переробляти будівельне сміття доручили місцевим органам влади - у районах, де не йдуть активні бойові дії.
Євгеній Федоренко, заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів України:
Постановою зазначено, що повинні бути облаштовані майданчики - це апріорі, обов'язково, постановою встановлено, що роботи з переробки мають бути завершені, якщо я не помиляюся, протягом 6 місяців після завершення режиму військового стану, тому є такий люфт.
Якраз на цьому місці, де ви бачите гори цієї подрібненої цегли, стояли будинки, які були зруйновані росіянами, під час вторгнення, штурму Гостомельського аеропорту. В січні ми їх почали демонтувати, загалом демонтували 5 будинків, зараз закінчуємо переробку всіх матеріалів.
Побитим ворожими снарядами будинкам організатори проекту вирішили дати друге життя.
Кирило Чернишук, директор компанії, яка спеціалізується на демонтажі та переробці будівельних відходів:
Насправді переробити і використати повторно можна більшу частину матеріалів. Сортування, відокремлення - це обов'язково. Метал - окремо, він переробляється, цегла - окремо, вона переробилась уже і буде використана, наприклад, для підготовки паркувальних майданчиків. Бетон передрібнюється, ми його плануємо використати для виробництва нового, свіжого бетону.
Отримані матеріали - витратять тут же, під час будівництва нового житла. Частину робіт профінансував уряд Франції, решту - коштом благодійників.
Вікторія Шимон, проектний менеджер компанії, яка спеціалізується на демонтажі та переробці будівельних відходів:
Для нас важливо з точки зору екології, щоб це не потрапило потім на полігон. Ми плануємо також завезти обладнання для переробки бетону, яке передробить його на більш мілкіші фракції, які потрібні нам у подальшому для виготовлення, заповнення бетону. Це буде таке ноу-хау, вперше, зазвичай ця техніка працює лише біля кар'єрів.
Цей проект - пілотний в Україні. Представники компанії кажуть - готові ділитися досвідом, адже технології та обладнання - цілком доступні. Тим більше, що вирішувати проблему будівельного сміття допомагають закордонні партнери. Днями Україна отримала подарунок від уряду Японії. Місту Ірпінь, де на околиці за рік великої війни виросла ціла гора будівельного сміття, наші партнери подарували екскаватори для сортування.
Ніна Коломієць, кореспондентка:
Перетворити відходи - на доходи. Завдання, яке стоїть перед владою постраждалих від російського терору територій. Сортування та переробка будівельного сміття - колись подарує нам сировину для майбутньої реставрації пошкоджених будівель. А просто зараз допоможе захистити поля й ліси, які під вагою тисяч тонн уламків цегли, бетону та арматури ризикують перетворитися на гігантські сміттєзвалища.
