Чергова камера. Випуск 3 [ Редагувати ]

Якщо ви вважаєте, що до вбивства людини може підштовхнути лише матеріальна скрута, ви помиляєтесь. Іноді на злочин штовхають інстинкти, приборкати не в змозі навіть любов до рідних батьків. Герой наступного сюжету, шістнадцятирічний юнак конфліктував з батьками з-за того, що ті не дозволяли йому зустрічатись з подругою. Згодом батька й матір знайшли мертвими.

У Криму шістнадцятирічний юнак убив власних матір та батька

Слідчо-оперативна група, що виїхала на місце пригоди, була шокована жорстокістю злочину. На тілі та голові чоловіка були численні ножові поранення. Закінчив же своє знущання зловмисник тим, що перерізав жертві горло. Труп жінки - теж був не в кращому стані. Колото-різані рани по всьому тілу не додавали гуманних рис характеру вбивці.

На місці трагедії працівники правоохоронних органів виявили наявні ознаки пограбування: з квартири зникли гаманці та мобільні телефони. Однак оперативні співробітники відчували, що тут щось не так. Звичайний грабіжник таке вчинити не міг не міг.

Під час проведення оперативно-розшукових заходів з'ясувалося: в благополучній на перший погляд родині був, як то кажуть, "свій скелет у шафі".

15-ти річний юнак, який щойно перейшов до одинадцятого класу зустрічався з дівчиною. Його повернення додому після опівночі стали не рідкістю. Це не викликало задоволення з боку батьків і численні розмови з сином нерідко закінчувалися скандалом. До того ж з'ясувалося, 15-ти річна дівчина, що зустрічалася з сином потерпілих - вагітна.

На одному з допитів юнак визнав, що боявся зізнатися батькам в тому, що сам незабаром стане батьком. А в той сумнозвісний вечір між родичами відбулася чергова неприємна бесіда. Тоді підліток не знайшов нічого кращого, ніж як за допомогою кухонного ножа та сокири довести свою правоту.

Невдовзі додому повернулася мати. Її очікувала така ж розправа.

Після цієї різанини хлопець інсценував пограбування та заховав знаряддя вбивства. Після цього, аби забезпечити собі алібі, відправився ночувати до сестри. Коли ж вранці повернувся додому то зобразив жах та смуток і звернувся за допомогою до правоохоронців. Вже незабаром міліціонери йому допомогли і знайшли убивцю, однак хлопцю від цього краще не стало.  За фактом подвійного вбивства порушена кримінальна справа. Слідство триває. Олександр Зуб, Юрій Першиков, Володимир Коновалов для "Чергової камери".

Вбивство у Запоріжжі. У вбивстві жінки та розчленуванні тіла підозрюють її сина

Аналогічний злочин скоєний у Запоріжжі. За підозрою у вбивстві та розчленуванні тіла власної матері міліція затримала її двадцятичотирирічного сина.

Про зникнення п'ятдесятиоднорічної річної жінки - директора місцевого заводу міліцію повідомила її донька. За кілька днів тіло зниклої знайшли у Дніпрі.

Олександр Кравченко, заступник начальника УМВС в Запорізькій області: "Сотрудники к городской милиции активно включились в работу. В течение 5 дней проводились розыскные мероприятия, отрабатывались всевозможные версии, и 31 числа был задержан родственник пропавшей без вести. который совершил убивство"

Головним підозрюваним у вбивстві жінки став її двадцятичотирирічний син. На відтворенні злочину він розповів, що під час сварки на кухні вдарив матір по голові металевою гантелею. Аби приховати сліди, вбивця розчленував труп. Після чого закопав частини тіла матері у різних місцях. А решту поклав до валізи і втопив у Дніпрі. Мотиви жорстокого вбивства з'ясовує слідство.

Олександр Кравченко, заступник начальника УМВС в Запорізькій області: "14:24 Также проведены оперативно-следственные мероприятия прокуратурой и милиции, собранны доказательства его вины. приступник арестован, ведеися расследование.

Сімейна драма у Донецьку. Восьмирічного хлопчика вбито сокирою

Повернувшись додому, батьки знайшли сина без ознак життя. Викликана "швидка" приїхала марно. Лікарі вже нічим не могли допомогти дитині.

Євген Осташов, слідчий прокуратури Куйбишевського району: Євгеній Осташов - слідчий прокуратури Куйбишевського району: "Сразу же на место выехала следственно оперативная группа. Было установлено, что в одном из домов частного сектора при осмотре был обнаружен труп восьмилетнего мальчика с открытой черепно-мозговой травмой, многочисленные переломы костей свода и оснований черепа. Немедленно был начат осмотр места происшествия".
Слідчі припустили, що злочинець вдерся до будинку через вікно з метою пограбування. А хлопчик загинув лише через те, що став випадковим свідком.

Олександр Іваник - керівник Куйбишевського РВ у місті Донецьку: "Была выдвинута версия, что преступление мог совершить родственник или знакомый. Ребенок мог застать его при совершении преступления, боялся преступник опознания и совершил убийство этого мальчика".
Після опитування свідків та батьків слідчі запідозрили, що до злочину причетний їх далекий родич, який напередодні ночував у будинку. Подальше розслідування довело, що правоохоронці не помилились. Після затримання підозрюваний зізнався у вбивстві та крадіжці. А під час відтворення злочину спокійно розповів - як все було.

Підозрюваний: " В это время зашел Данил и спросил, что ты тут делаешь? Я, ни слова не говоря, вышел во двор".

Але це не була втеча з місця злочину. Чоловік не збирався залишати награбоване, тож повернувся до оселі вже із сокирою. Достатньо було кількох сильних та влучних ударів по голові, щоб позбавити беззахисну дитину життя.

Вчителька Данилка: "Очень тяжело. Дети плакали. Он был маленьким галантным мужчиной. У нас были девочки, которые жили по пути с ним. Он всегда их провожал".

Знайдені тіла людей, що були закопані у землю живими. Розкрите вбивство п'ятирічної давнини

У Чернігівській області міліціонери розкрили подвійне вбивство п'ятирічної давнини. Виявилось, що людей закопали в землю коли вони були ще живими. З експертами спілкувався Олексій Лахненко.

П'ять років знадобилося душам двох закопаних живцем молодиків, що мешкали в Чернігівській області, аби нарешті віднайти спокій. Убивця був викритий, а тіла поховані згідно християнським звичаям.

Двоє товаришів, одому з яких було близько тридцяти, а другому ще не виповнилося і дев'ятнадцяти знаходилися у розшуку близько 5-ти років. Перший - як утікач від органів слідства та суду, а інший, як безвісти зниклий. В останнє їх бачили разом восени 2001 року в селі Карпилівка, Козелецького району Чернігівської області. Після цього їх слід губився. Оперативні заходи по їх розшуку тривали весь цей час. Збираючи по крихтам інформацію правоохоронці вийшли таки на слід людини, що була причетна до їх зникнення. Ним виявився житель Карпилівки, який розповів, що того сумнозвісного дня ці двоє вирішили зайнятися рекетом і стали вимагати у нього гроші. Коли почули відмову - почалась бійка, в якій гору взяли він, та його син. Потім непроханих гостей господар вивіз на коні в поле неподалік села, де й закопав. Згадати точне місце поховання підозрюваний не зміг, однак визначив ділянку площею десь з гектар, де нібито мала бути могила вбитих. Аби знайти місце поховання якнайшвидше, на допомогу міліції прийшли військовослужбовці. Вони і натрапили на могилу в полі. За довгий час перебування в землі тіла вже стліли. Збереглися лише рештки одягу, за якими й можна було пізнати небіжчиків.

Сергій Клименко, прокурор-криміналіст прокуратури Чернігівської області: "Сам факт був підтверджений. На даний час слідство на стадії завершення".

Битва за врожай. Як впіймати крадія картоплі на гарячому?

Осінь - пора врожаю. Якщо ви не встигли його зібрати - поспішайте, поки за вас це не зробив хтось інший. Про городніх крадіїв - Олена Пастушенко.

Щоб ви подумали, коли побачили авто, за яким - прив'язана тросом біжить жінка? Нещодавно таку картину спостерігали автолюбителі Чернігівщини.

Не секрет, що багато наших земляків займаються городництвом, і завдяки цьому мають власні фрукти-овочі, а інші - копійчину вторговану на базарі. Тож, недивно, що крадії городини непокоять власників землі. Перебороти ситуацію кожен намагається по своєму: хтось - може наставити синців спійманим на гарячому, хтось несе заяву до міліції - а от Василь Пилипович з дружиною вирішили проблему більш оригінально. І проти закону не пішли, і крадійку провчили. Схопивши "на гарячому" жінку, яка викопувала чужу картоплю - прив'язали її до бампера машини, та потихеньку поїхали до райвідділу. А докази - викопану картоплю - поклали до багажника.

Зупинився такий собі "кортеж" лише зустрівшись з автопатрулем. Таким чином, затримана Василем Пилиповичем жінка - продовжила шлях до райвідділу вже не пішки, а в міліцейському авто. Виявилося, злочинниця систематично промишляла крадіжками з чужих городів, за це її навіть двічі засуджували. Звісно, що таким незвичним чином - до райвідділу двадцятисемирічна Оксана потрапила вперше. Тепер жінка обіцяє, що остаточно кине звичку "гуляти по чужих городах".

Проблема так званого "городнього крадійства" набуває актуальності. А за останні роки - взагалі - зі слів міліції, хазяї городів часто били, бо навіть убивали крадіїв. Тож виявлялося, що один злочин тягнув за собою інший.

Чи почуваються власники городів у безпеці, чи все ж частіше потерпають від нальотів крадіїв? Намагаються вирішити проблему самостійно, чи звертаються таки до правоохоронців? Про це ми спитали у самих городників.

А що ж стосовно збитків? чи в змозі крадії серйозно нашкодити добутку городників?

Так. Для мене продаж овочів - засіб існування. Крадії на ділянках можуть серьозно пошкодити бюджет.

Що ж з цього приводу думають правоохоронці, та які чинять заходи, аби попередити "масовий городній рух"?

Звісно, мешканець Чернігівщини - вчинив досить оригінально, притягнувши злочинницю до міліції на тросі. Але, може держслужбовці винайдуть альтернативний спосіб боротьби з крадіжками? Бо якщо усі стануть наслідувати приклад Василя Пилиповича - дорожній рух може значно ускладнитися....

Одним з головних ньюзмейкерів серпня стало Міністерство оборони, а точніше українська армія. Низка трагічних безглуздих подій примушує віднести до анахронізму відому приказку, що снаряд двічі в одну воронку не влучає. Військові частини інспектувала Олександра Тіторова.

Власне розслідування. Жертви української армії

6 серпня 2006 року. Безпрецедентна подія в одній з військових частин у Полтавській області. Черговий офіцер впритул вистрілив у рядового, який відмовився переключити телевізор саме на той фільм, який хотів подивитися майор. Хлопця переправили до районної лікарні, проте від отриманого поранення він помер. Слідство стверджує, що офіцер був у стані алкогольного сп'яніння, тому реакція на непослух була неадекватною.

Пояснити, чому військовослужбовець, який відповідає за дотримання дисципліни та контроль за особовим складом, був у нетверезому стані, у Міністерстві оборони пояснити не можуть. Тільки знизують плечима, мовляв, не повинен він був цього робити.

Глєбов, начальник Військової служби правопорядку в ЗСУ: обойма у него должна была быть в пистолете, но никак не патрон в патроннике. Он должен стоять на предохранителе, а все остальное - это нападение на пост, нарушение, неповиновение и т.д. Есть абсолютно жесткий перечень вариантов, при которых он имеет право применить оружие и то, извините, сначала в воздух.

Поки що триває слідство і майору загрожує до 15 років ув'язнення. А нещасна мати зустріла свого сина з армії у труні.

Минуло лише 3 дні після трагічного інциденту в Полтавській області, як сумна звістка з лав української армії надійшла з Білоцерківського гарнізону. Тут, на полігоні, під час навчань рядовий застрелив свого співслужбовця.

У військовій прокуратурі Центрального регіону кажуть, що попередньо причиною вбивства стала суперечка між солдатами. Один з вояків образив іншого, і останній недовго думаючи взяв автомат Калашникова і вистрілив в голову своєму кривднику. У той час керівника стрільб на місці не було.

Папуша, начальник слідчого управління: "Він займався іншими справами, чим було грубо порушені вимоги статутів по організації стрільб, і відповідно буде реагування прокуратури на порушення правил організації стрільб".

У тому, що винних шукатимуть, знайдуть та покарають сумнівів не викликає, проте чи буде це повний список тих, хто заслуговує на покарання, можна поставити під знак питання. А поки що Міністерство оборони оголосило такий план дій на майбутнє:

Глєбов:" Буде пiдготовлена директива по пiдвищенню взiрцевостi офiцерiв. Буде пiдвищений рiвень правової пiдготовки, як офiцерiв, так i прапорщикiв, вiйськовослужбовців за контрактом. Буде по-новому переглянута i доведена ще бiльш методика по проведенню бойової підготовки".

Натомість журналістам рекомендують не здіймати паніки, тому що зараз відбувається складний період реформування збройних сил. І, незважаючи на резонансність цих подій, простежується чітка тенденція до зменшення загальної кількості загиблих військовослужбовців. Прикриваючись статистикою, представники оборонного відомства побічно стверджують, що такі події - ледь не норма для армії. Проте чи готове суспільство прийняти таку норму?

На пам'ять напрошуються події минулого року на полігоні "Десна", що в Чернігівській області. 29 листопада 2005 року під час нічних стрільб екіпаж танку втратив ціль і уламково-фугасний снаряд влучив у навчальний клас. Тоді загинуло двоє вояків і двоє отримали травми різного ступеня тяжкості. Зараз тривають судові слухання, і на лаві підсудних троє - оператор-навідник, командир танку та командир роти.

Свинар, заступник прокурора (військова прокуратура):  Всі троє пояснюють, що це сталося в результаті втомленості. Якi б вони втомленi не були, нiщо не заважало оператору-навiднику подивитися на азимотальний показник, вiн би побачив, командир роти, який би вiн втомлений не був, нiхто його не звiльняв вiд обов'язку подивитися, де знаходиться башта танка теж, саме i командир танка.

Проте родини загиблих і постраждалих солдат не мають до обвинувачуваних жодних претензій. Натомість дивуються, чому Міністерство оборони не хоче визнати в цьому свою провину? Адже ця трагічна подія є прямим результатом того, що лише за один рік із учорашнього школяра намагаються зробити справжнього захисника Вітчизни й вже через 2 місяці після присяги вкладають у руки справжню зброю й саджають у башту справжнього танку, який стріляє справжніми снарядами.

Валентина Надточій, сестра загиблого Анатолія Надточія каже, що компенсацію за смерть брата й досі не виплачено.

Валентина Надточій, сестра загиблого: Ми б її не отримували, просто хочемо поставити хороший пам'ятник i все, вона нам не нужна. Толку того, що вони всiх їх поувольняли, вони уволили, щоб нiхто не вiдповiдав за це. Це моя думка. А життя людей немає.

Все, на що поки що спромоглися військові, це оплатити похорони. Тобто в армію родина відправляла сина, а отримала, вибачте за сарказм, ящик горілки.

Сашкові Бурдіну пощастило більше за товаришів - він принаймні лишився живим. Але вже майже рік не може самостійно пересуватися, у правій нозі - апарат Єлізарова. Про ту трагічну ніч, коли він став свідком двох смертей і покалічився сам, говорити не хоче. На очі цього мужнього хлопця навертаються сльози. Але одна заява з його вуст звучить майже сенсаційно:

Олександа Тітарова: ты бы больше не пошел в армию служить?
Сашко, свідок: "Ну если бы здоровый был, пошел бы, а так, конечно нет".

Незабаром розпочнеться осінній призив до лав української армії. З яким серцем підуть туди новобранці, знаючи, що наші збройні сили переживають не найкращі часи і низка безглуздих смертей тому найяскравіший приклад. Ми намагалися запросити представників міністерства оборони, щоб отримати коментарі та заспокоїти призовників, проте до студії ніхто не прийшов. Не хочеться думати, що запропонована для обговорення тема для них байдужа.

Кримінал

У центрі Харкова скоєно жорстоке вбивство: жінка знайшла у своїй квартирі оголений труп чоловіка з чисельними ножовими пораненнями. Поруч з тілом лежала закривавлена гантель. На дверях - жодного сліду злому.

Леонід Калина,  начальник відділку карного розшуку в місті Харкові: "Нас не устраивало то, может, удивляло то, что заход преступников в квартиру. Они уже ждали хозяина в квартире, поэтому сам вопрос возникал, как попасть могли преступники в квартиру".

Разом із загиблим у квартирі мешкала його дружина та 19-річний син. У скоєні злочину підозрюювали і їх. По-перше, незнайомець потрапити до квартири майже не міг. По-друге, у кімнатах був лад і нічого не зникло. Це практично нанівець зводило версію пограбування.

Замечательная семья, мама, папа, все как положено, играл мальчик на кларнете, стихи писал, хорошо учился, ничего плохого сказать не могу ни о семье, ни о сыне.

Тіло загиблого лежало у дальній кімнаті. Здавалося, зловмисники влаштували там своєрідну засідку і очікували на господаря. Та знову поставало питання: як вони опинилися у помешканні? Адже вхідні двері були закриті на ключ зсередини. Аби переконатися у непричетності рідних або навпаки довести їх причетність до злочину, правоохоронці почали перевіряти їх алібі.

Леонід Калина,  начальник відділку карного розшуку в місті Харкові: Самое первое версия - это отработка места происшествия. Значит, рисуем план-схему всего дома, всех квартир, выход-вход, повременная таблица, начинаем работать с жильцами, опера уже знают, о чем разговаривать, нахождение дома с утра до вечера, где кто был по таблице и где кто что видел. Потом сравниваем со всех, что получается, сравниваем, какие есть проколы, какие дырки есть что еще надо тщательно проверять. И что кого видел выходящим. И потом получается рисованная картина.

За півроку до теперішнього часу

Того дня - після побачення з нареченою - на хлопця очікувала ще одна зустріч з друзями. Вони випили по келиху пива і вирішили - одруження має відбутися як найшвидше. Для вбивства майбутньої дружини все було підготовлено...

Наш час

Почалася довга, кропітка, але така необхідна робота з перевірки алібі.

Леонід Калина, ,начальник відділку карного розшуку в місті Харкові: "Проверяем алиби на работе всех, как бы там не было. Хотя мы даже не подозреваем, что это мог совершить сосед Петрович или Михайловна, но проверить нужно все полностью, это правило любого опера. Закон осмотра место происшестви"я.

Як з'ясувалося, і син загиблого і його дружина, на момент скоєння злочину мали стовідсоткове алібі.

Леонід Калина, ,начальник відділку карного розшуку в місті Харкові: "Сама цель убийства - она была не понятна. Умысел был непонятен. Если это был человек богатый, богатая квартира, или какой-то авторитет преступный, картежник, или сбытчик краденого, барыга, банкир, но нет, обычная семья смысл, умысел непонятен был этого убийства этого человека.

Після того, як слідчі порівняли усі обставини, у них знову виникла підозра - до вбивства батька причетний син. Але не давали спокою дві речі, по-перше - неспростовне алібі хлопця, по-друге - мотиви злочину.

Несподівано слідчі збагнули, можливо, того дня мав загинути не лише батько підозрюваного, а й матір. Адже хлопець - єдина дитина в сім'ї та єдиний спадкоємець. До того ж юнак чудово знав, у які дні батьки ходять до басейну. А от передбачити, що матір дещо занедужає і не повернеться додому разом із батьком, він звичайно не міг. Однак знімати усі підозри з дружини загиблого теж було зарано.

Юрій Бєлянінов, начальник Київського райвідділку міліції в місті Харкові: "Реакция такая была, что у нас насторожено все. Жена приходит долго живут, жена приходит, видит убитый муж, горе какая-то реакция должна быть нервная здесь, смотрим женщина совершенно сдержанная. Сын тоже, когда она ему позвонила тоже никаких эмоций, ни слез, ни жалости, что не стало папы.

Хоча син та дружина загиблого мали беззаперечні алібі, правоохоронці не могли позбутися думки, що саме вони причетні до вбивства. Можливо, навіть удвох.

Юрій Бєлянінов, начальник Київського райвідділку міліції в місті Харкові: "Почему мы долго думали, всегда когда мы начинали с ней разговаривать она сама, сыну она говорит ты молчи, молчи. И у нас первоначально возникало такое впечатление, что или был конфликт отцы-дети и она могла придти и увидеть, как убивал сын и она его выгораживала".

За три місяці до теперішнього часу

Того дня вони зустрілися в парку як завжди. Проте невдовзі між ними спалахнула жахлива сварка. Коли хлопець зрозумів, що він неправий і спробував залагодити свою провину, було надто пізно.

Наш час

Під час допиту дружини загиблого, слідчі з'ясували одну дуже цікаву деталь.

Юрій Бєлянінов - начальник Київського райвідділку міліції в місті Харкові: "Было установлено, что накануне, за три дня сломался компьютер.

На перший погляд - дрібниця, і яке це має відношення до вбивства?! Та все було набагато складніше, ніж здавалося. За кілька днів до трагедії юнак сказав батькам, що віддав свій комп'ютер у ремонт. А ще попередив, що працівники сервісного центру самі принесуть машину додому, аби перевірити її на місці. Тож, якщо у двері подзвонять незнайомі, заспокоїв хлопець, нічого не боячись, відкривайте їм двері. І справді незабаром з'явилися майстри.

Они зашли, это было два молодых человека.

Та хазяйку занепокоїло те, що година була досить пізня. Близько пів на дванадцяту ночі.

Юрій Бєлянінов - начальник Київського райвідділку міліції в місті Харкові: "Это наводило ее на какие-то сомнения. Но на ее вопрос прямой им они отвечали, что работы много и чтобы клиент более быстро получал свою аппаратуру, более качественное у них обслуживание мы поэтому приходим, работаем сами допоздна.

Та й поводилися майстри якось дивно. По-перше, щойно зайшли, одразу наділи гумові рукавички. Чим вони боялися забруднитися в комп'ютері - не зрозуміло. Можливо, навпаки, не хотіли самі залишити слідів у квартирі...

По-друге, незнайомці попросили у жінки викрутку. Що ж то за працівники сервісного центру, які цілий день ремонтують комп'ютери та не мають своїх інструментів? Питання виникало само собою, але жінка в той момент не приділила цьому великої уваги.

Поколупавшись десь з півгодини, майстри сказали, що усунути негаразди в комп'ютері не вдалося і вони знову забирають його у ремонт. За словами дружини загиблого, хлопці приходили ще раз, теж близько дванадцятої ночі й знову одягали гумові рукавички. Проте, й тоді вони не змогли полагодити ПК.

Правоохоронці звернули увагу ще на одну цікаву деталь. Кожного разу, коли з'являлися майстри, вдома були лише чоловік та жінка, а от 19-річного сина не було.

Аби поспілкуватися із ремонтниками, слідчі попросили у хлопця координати сервісного центру. Однак у жодному документі фірми не було записано викликів за адресою - вулиця Чернышевского, 77 квартира, 13 - де було скоєно вбивство.

Юрій Бєлянінов - начальник Київського райвідділку міліції в місті Харкові: "На вопрос, можешь ли ты опознать сотрудников данной фирмы, он говорит - да, могу. Мы начали всех приглашать, вызывать, собирать сотрудников, делать в присутствии следователя, очные ставки, он никого не опознал.

Слідчі все більше переконувалися - у сина загиблого, як то кажуть, "рильце в пушку". Але що то були за дивні майстри? Чи справді вони працювали в сервісному центрі? І якщо причетні до вбивства, то чому приходили принаймні двічі?

Юрій Бєлянінов - начальник Київського райвідділку міліції в місті Харкові: "Потом мы установили, что на этой фирме велось такое наблюдение за всеми, кто входит в это помещение, когда мы просмотрели этот диск, то дни, которые указывает сын, что он там был, его в эти дни не было".

Усе вказувало на те, що хлопець каже неправду і ніяких майстрІв він не запрошував. Тоді хто ті двоє, яких бачила дружина загиблого?

Лише під час допиту юнак зізнався, що грав з друзями в карти та заборгував їм велику суму.

Підозрюваний: "Да, я задолжал, я проиграл 80 000 долларов, я боялся, что меня убьют".

Підозрюваний розповів, що йому дуже потрібні були гроші, аби розрахуватися. Але таке пояснення викликало у правоохоронців великі сумніви.

Юрій Бєлянінов - начальник Київського райвідділку міліції в місті Харкові: "На наши ж вопросы, с кем играл, где играл, карты 80 000 долларов, это надо играть долго или помногу. Кто будет играть с пацаном 19 лет, кто сядет играть в карты на большие деньги, ни имея на руках ничего.

Як пояснював юнак, він не знав, де розжитися грошима, тож вирішив продати квартиру. Але за живих батьків зробити цього - не міг.

Юрій Бєлянінов - начальник Київського райвідділку міліції в місті Харкові: "Оказалось, что есть у него два товарища, которым он предложил совершить убийство своих родителей.

За чотирикімнатну квартиру у центрі Харкова хлопець сподівався отримати приблизно 100 тисяч доларів. Убивцям за виконану роботу пообіцяв 15 тисяч. Крім того, він знав, що після продажу квартири на вулиці не опиниться.

Юрій Бєлянінов - начальник Київського райвідділку міліції в місті Харкові: "Самое банальное, что все эти долги, все это он прикрывал чисто себя. Хотел не совсем показаться, что у него звериное. А все оказалось значительно проще.

Хлопець домовився з друзями, що вони - під виглядом ремонтників - прийдуть до нього додому та вб'ють батьків. Але молодикам не вистачило сміливості піти на злочин. Тоді організатор розробив новий план.

Юрій Бєлянінов - начальник Київського райвідділку міліції в місті Харкові: "Значит, он их запускает утром, а сам уходит в институт, уходит туда, они остаются. Прячутся в комнате.

Злочинна група складалася з п'яти осіб. Замовник - він же син загиблого. Організатор убивства. Посередник. Та двоє - виконавців. Що цікаво - усі вони були з безбідних родин. Усі - навчалися в інституті, а познайомилися... на шаховому турнірі.  У той сумнозвісний день, щойно за батьками зачинилися двері, хлопець впустив убивць у квартиру. У кімнаті знайшли важку гантель, ножі - принесли із собою.

Юрій Бєлянінов - начальник Київського райвідділку міліції в місті Харкові: "Ножи, которые нами потом были найдены, утром использованные на месте преступления - это был подарок отца одному из этих участников убийства.

Зловмисники сховалися в кімнаті покійного, де мали дочекатися жертву. Коли чоловік нарешті з'явився, його приглушили ударом гантелі по голові, а потім...

Юрій Бєлянінов - начальник Київського райвідділку міліції в місті Харкові: "Начали наносить ему удары ножом в область груди, и когда мужчина уже падет на спину, один из преступников говорит надо его уже наверняка добить, и наносят ему еще в область шеи ножевые. Потом, с их слов, они садятся и ждут маму, хозяйку.

Та жінка затрималася, бо не поспішала додому. Тоді у вбивць не витримали нерви і вони, не дочекавшись хазяйку, втекли.

Як з'ясували слідчі, кількома місяцями раніше, було підготовлено ще один план злочину. Син загиблого мав одружитися на дівчині, застрахувати її життя, а потім так само найняти убивць і назавжди звільнитися від дружини, отримавши великі кошти від страхової компанії. Та незадовго до весілля молоді люди посварилися. Таким чином, він - залишився без грошей, а вона - живою.

Леонід Калина, начальник відділку карного розшуку в місті Харкові: Задерживая убийц, мы были удивлены, что они спокойно спали в постелях, розовые щечки, одного другого.

Організатор убивства був певен - злочин спланований добре, тож боятися покарання не варто. Він не міг навіть уявити, що "некомпетентні", на його думку менти, зможуть все прорахувати. Головна помилка злочинців полягає у тому, що вони вважають себе розумнішими за інших. Та насправді, існує багато методів розкриття злочинів і вірогідність бути викритим набагато більша, ніж можливість залишитися непокараним. Студент другого курсу, організатор убивства, страждав на манію величності. Навіть прізвисько придумав годяще - "Цар".

Леонід Калина, начальник відділку карного розшуку в місті Харкові: Ну, у нас царей много было в истории России, Украине. Чем заканчиваются все эти игры царевые... Сейчас наверное в СИЗО где-то под лавкой сидит и весь царь.

Усі п'ять підозрюваних затримані й дають свідчення.

Леонід Калина, начальник відділку карного розшуку в місті Харкові: Заказ отца и матери, как вы считаете, опять-таки дичавший случай, ни в моей биографии милицейской, хотя я работаю в розыске уголовном уже 27 лет, такого я никогда еще не встречал. И счастье матери, что не пришла она вовремя домой с отцом, с мужем, потому что там же остаться могла бы.

Жінці пощастило - вона не загинула. Але все життя її буде переслідувати почуття провини.... Провини за смерть чоловіка, провини за те, що холоднокровним убивцею батька став рідний син. Син, який не зморгнувши оком, вкоротив би віку і їй самій.