Чергова камера [ Редагувати ]

Якби звір убив навмисно, це був би людський вчинок. Бо лише людина може побачити в смерті користь і лише людина може отримати задоволення від споглядання страждань невинних жертв. В ефірі - "Чергова камера".

Захват

Кружка води та окраєць хліба на день. Це все, що запропонували бандити чиновнику Макарівської райадміністрації Ігору Яцуку. Начальника земельних ресурсів викрали з власної оселі, кинули до підвалу одного з приватних будинків, де прикували ціпком до батареї. За життя земельного розпорядника зловмисники вимагали у родичів 450 тисяч доларів. Як звільняли заручника, знає Михайло Дворянчук.

У правоохоронні органи звернувся брат викраденого чиновника. Схвильований родич розповів, що за кілька днів після зникнення Ігоря, додому зателефонував невідомий. Він вимагав 450 тисяч доларів за життя працівника райадміністрації. У разі відмови - погрожував надіслати людину по шматках. 

Ігор Завацький, заступник начальника ГУБОЗ МВС України : "Щоб знайти бодай якісь сліди зловмисників, працівникам ГУБОЗу знадобився тиждень. Далі проводились виключно оперативно-розшукові дії: встановлювали особи викрадачів та місце, де можуть тримати Ігора Яцука.
Упоралися із цим доволі швидко. Далі бійці спецпідрозділу ГУБОЗу "Сокіл" провели затримання. Викрадачами виявилися четверо вихідців із Придністров'я, а тюрмою для чиновника - приватний будинок у районі Софіївської Борщагівки у Києві".

Ігор Завацький, заступник начальника ГУБОЗ МВС України : "Двоє із затриманих раніше брали участь у бойових діях. Вони розповіли, що спостерігали за жертвою понад два місяці.

За останні два роки земля в Макарівскьому районі Київської області підскочила у ціні щонайменше в шість разів. І не дивно, що люди, які займаються земельними питаннями, потрапляють в поле зору злочинців. Але, що ж наштовхнуло бандитів на думку про наявність у чиновника пів мільйона доларів - невідомо. Ми обов'язково з'ясуємо це в одній із наступних програм. Михайло Дворянчук, Володимир Хоменко спеціально для "ЧК".

Слов'янський потрошитель

У Донецькій області затримано різника. Мешканець Слов'янська нападав на жінок, ґвалтував, а потім - у ще живих - вирізав внутрішні органи. Подейкують, що із сердець своїх жертв маніяк готував релігійні страви. Подробиці знає Олег Білоножко.  

Жахлива історія людини-серцеїда почалася ще у травні. В чергову частину Слов'янського райвідділу зателефонував шокований чоловік і розповів, що знайшов скалічене тіло жінки.

За кілька хвилин на місце злочину прибула слідчо-оперативна група. У флігелі лежав труп із розтятою грудною клітиною.

Олег Данилов, заступник прокурора Слов'янського району: "27 мая 2006 года в городе Славянске было совершено убийство женщины. Было установлено, что в ходе и грудная клетка. Полностью вырезаны внутренние органы, совершения данного убийства, была вскрыта брюшная полость, включая сердце, печень и другие".

Судмедексперти провели детальний аналіз залишків тіла і встановили подробиці страшної ночі. Спочатку жінку сильно побив, а потім - ще у живої - почав вирізати внутрішні органи. Перше, що нелюдь взяв у руки було серце. Жертва померла від больового шоку та втрати крові. До розслідування підключилась прокуратура Слов'янська. За короткий час вдалося встановити особу підозрюваного. Це був тридцятитрьохрічний місцевий мешканець, який ще в юності отримав судимість за згвалтування неповнолітньої. Відсидівши 10 років, у 2005-му він повернувся в рідне місто. Підозрюваного оголосили у розшук.

Олег Данилов, заступник прокурора Слов'янського району: "В дежурную часть Славянского района поступило сообщение, что в селе Ореховатка, в доме 15, по улице Горная обнаружен труп женщины с аналогичными признаками насильственной смерти.

Звістка про страшний злочин миттєво  набула розголосу. Мешканці навколишніх сіл були налякані.

Місцевий мешканець: "Боялись, и супруга моя боялась, та ну многие вообще. То ж ходили свободно и дети, а то детей не отпускал никто".

Не було ніяких сумнівів, що вбивства в Слов'янську та Ореховатці мають зв'язок. Скоріше за все ці злочини скоїла одна й та сама людина. Правоохоронцям вдалося встановити місце, де переховувався підозрюваний. На затримання виїхала оперативна група.

Сергій Старосвітський, заступник начальника Слов'янського РВ: "Преступник сопротивления не оказал, не успел. Четко сработали наши сот рудники рай отдела. После того как его доставили в рай отдел, не скрывая он сознался в совершении двух убивств".

На допиті затриманий пояснив, що в Орехватці жінка зробила зауваження щодо його невихованості. За це він її і вбив. Олег Білоножко, Володимир Коновалов,  для "Чергової камери". 

128 ножових

Страшною смертю закінчилися для дівчини канікули у родичів на Чернігівщині. Юнак не зміг стерпіти, що подруга не звертала уваги на його залицяння, та наніс їй 128 ударів ножем. Після того, як серце дівчини зупинилося, парубок зґвалтував її, і спокійно пішов додому спати. З місця події - Олексій Лахненко.

Оголений труп молодої дівчини був виявлений близько п'ятої години ранку
в лісосмузі села Добрянка що на Чернігівщині. Під час огляду тіла експерти встановили: потерпілій було нанесено 128 ножових поранень, з яких 56 в область шиї.

Після огляду трупа та ділянки, де його знайшли, правоохоронці висунули кілька версій щодо мотивів злочину.

Іван Катеринчук, 1-й заступник начальника УМВС в Чернігівській області: "Перша версія була з метою зґвалтування. Друга версія була - неприязні стосунки".

Однак поспілкувавшись із родичами загиблої, а також взявши до уваги те, що
труп був оголений, правоохоронці почали схилятися до версії про зґвалтування. Як встановили слідчі, 19-річна дівчина була родом з Сум, в Добрянку приїхала до родичів. Того сумнозвісного вечора вона разом із двоюрідною сестрою була у кафе.

Тетяна, бармен: "Она пришла с сестрой, посидели в кафе. Потом пришёл Рома, присел к ним за столик".

Якийсь час молоді люди посиділи у трьох. Випили. Поговорили. Згодом  сестра загиблої пішла додому, залишивши хлопця та родичку. Минуло кілька годин і вона почала турбуватися, що дівчини досі немає.

Наташа, двоюрідна сестра: "Я разбудила мужа, пошли, говорю, заберём, как-нибудь уговорим. Ну, за ней перед этим мама моя приходила, и её родители тоже приходили забирали. Но она ж ни в какую. Там прямо скандал устроила. Что вы меня суда позорить пришли, я хочу погулять, отдохнуть".

Родичі пішли ні з чим. Близько першої ночі кафе зачинилося і молоді люди залишили його разом. Коли правоохоронці розшукали парубка, він спокійно спав. Вже згодом під час допиту його розповідь пролила світло на трагічні події, що сталися того вечора.

Олександр Крюков, перший заступник начальника Рипінського УМВС
Проходя железную дорогу, подходя недалеко к лесополосе, он стал домогаться девушки, и в этот момент, когда она отказала, он, как рассказывал, он достал нож и нанёс ей 3 ножевые ранения в спину.

Слідство триває і у найближчих випусках "Чергової камери" ми розповімо про нові деталі чернігівської трагедії.

Два трупи

У Хмельницькому зникло 2 жінки. Із заявою у міліцію звернувся чоловік, якому вони довОдилися мамою та бабусею. Їх знайшли... за чотири роки. Але мертвими. З Хмельницького - Віталій Афанасієнко.

Коли - після двотижневої відпустки - чоловік повернувся додому ні матері, ні бабусі не було. Схвильовані сусіди повідомили, що обидві зникли одразу після його від'їзду до Хмельницького. На телефонні дзвінки ніхто не відповідав, двері у квартиру - не відчиняв. 

Розслідування тривало 4 роки. За цей час у правоохоронців з'явилися підстави вважати, що жінки могли стати жертвами жорсткого вбивства. А головним підозрюваним став той самий хлопець, який колись звернувся із заявою про зникнення матері та бабусі.

Отже мотив злочину був очевидним - заволодіння житлом. У разі смерті матері та бабусі, власником двох приватизованих квартир, згідно із заповітом, мав стати єдиний  онук та син.

З'ясувалися і страшні подробиці вбивства. Першою жертвою стала бабуся. З нею розправилися дуже просто: бідолашну рідний онук задушив. А його суджена холоднокровно за усім цим спостерігала. Матір на той час ще не повернулася з роботи. Для розправи із нею подружжя запросило знайомого дружини. Той, без вагань погодився взяти участь у кривавому дійстві.

Аби приховати сліди страшного злочину, вони разом поховали тіла. Одне у полі, друге - у лісі. На разі чоловіки заарештовані, а з молодої жінки, оскільки вона вагітна, взяли  підписку про невиїзд. Усіх трьох звинувачують у навмисному убивстві двох людей. Цього разу ціною життя стали квадратні метри "хрущовок".

 

Картопля

Осінь - пора врожаю. Якщо ви не встигли його зібрати - поспішайте, поки за вас це не зробив хтось інший. Про городніх крадіїв - Олена Пастушенко.

Щоб ви подумали, коли побачили авто,  за яким - прив'язана тросом біжить жінка? Нещодавно таку картину спостерігали автолюбителі Чернігівщини.

Не секрет, що багато наших земляків займаються городництвом, і завдяки цьому  мають власні фрукти-овочі, а інші - копійчину вторговану на базарі. Тож, недивно, що крадії городини непокоять власників землі. Перебороти ситуацію  кожен намагається по своєму: хтось - може наставити синців спійманим на гарячому, хтось несе заяву до міліції - а от Василь Пилипович з дружиною вирішили проблему більш оригінально. І проти закону не пішли, і крадійку провчили. Схопивши "на гарячому" жінку, яка  викопувала чужу  картоплю - прив'язали її до бампера машини, та потихеньку поїхали до райвідділу. А докази  - викопану  картоплю - поклали до багажника.

Зупинився такий собі "кортеж" лише зустрівшись з автопатрулем. Таким чином, затримана Василем Пилиповичем жінка - продовжила шлях до райвідділу вже не пішки, а в міліцейському авто. Виявилося, злочинниця систематично промишляла крадіжками з чужих городів, за це її навіть двічі засуджували. Звісно, що таким незвичним чином - до райвідділу двадцятисемирічна Оксана потрапила вперше.  Тепер жінка обіцяє, що остаточно кине звичку "гуляти по чужих городах".

Пробема так званого "городнього крадійства" набуває актуальності. А за останні роки - взагалі - зі слів міліції, хазяї городів часто били, бо навіть убивали крадіїв. Тож виявлялося, що один злочин тягнув за собою інший.

Чи почуваються власники городів у безпеці, чи все ж частіше потерпають від нальотів крадіїв? Намагаються вирішити проблему самостійно, чи звертаються таки до правоохоронців? Про це ми спитали у самих городників.

А що ж стосовно збитків? Чи в змозі крадії серйозно нашкодити добутку городників?

Що ж з цього приводу думають правоохоронці, та які чинять заходи, аби попередити "масовий городній рух"?

Звісно, мешканець Чернігівщини - вчинив досить орігінально, притягнувши злочинницю до  міліції на тросі. Але, може держслужбовці винайдуть альтернативний спосіб боротьби з крадіжками ? Бо якщо усі стануть наслідувати приклад Василя Пилиповича - дорожній рух може значно ускладнитися....

Лох - это судьба

Що Ви зробите, коли дізнаєтесь, що над вашим сином чи донькою знущаються в школі однолітки, а вчителі сприймають все це за жарт? Певно, спробуєте вирішити все самотужки і навряд чи звернетеся до міліції. А марно. Адже ви не дізнаєтесь, яких страждань насправді  заподіяли вашій дитині. І хтозна - якою психологічною травмою все це може обернутися, і як відгукнеться через кілька років. Прикладів багато - людожер із Нової Каховки затаїв глибоку образу на людей ще зі школи. Таке саме почуття гіркоти відчували Чикотило й Онопрієнко. Про жорстокі знущанн  я над дітьми у найпопулярнішій чернівецькій  школі # 27 дізналися лише завдяки фільму під невигадливою назвою "Лох - це доля ". Його знімали самі старшокласники.

Бійки у школі, чи це новина? Мабуть ні, проте коли бійку знято на відео, ця обставина дає привід замислитись. Що наштовхнуло на думку цих хлопців зробити такий фільм. Звісно, підліткам властиво з'ясовувати стосунки за допомогою кулаків, але чому фільм? Спершу ми вирішили розпитати директорку школи. Час який ми обрали для інтерв'ю був не надто вдалий, оскільки Вона як раз чекала на перевірку з районного відділу народної освіти. Однак ми вирішили не чекати.

Олена Галан, директор школи: "На сам перед це звичайні діти, як з одного боку так і з іншого. Проблемні були, як і ініціатори так і учасники фільму. І серед тих був один проблемний хлопчик який у нас був на шкільному обліку. І серед тих, який стверджував, що вони домовлялися і гралися. Але факт є, це ганебний необдуманий вчинок цих дітей звичайно це наш біль за який відповідає вся школа і резонанс який отримали він дуже великий, дуже шкідливий і можливо він і дасть проблему насильства яке є у суспільстві зараз. Психологи пояснюють це своєю точкою зору які кажуть про те що у них виникає нове відчуття дорослості і вони по новому показують свою агресію.

Школа, звісно, впливає на виховання дітей, але як казали розумні люди - "дитину треба виховувати коли вона лежить поперек ліжка, а не вздовж". Тож окрім навчального закладу на психологію дитини впливають дуже багато різних факторів.

Олена Галан, директор школи: "Є аналіз навіть соціально-психологічного дослідження виявив так, що є проблеми в питанні насильства але у суспільстві вони давали відповідь таку. Управління освіти у нас проводило опитування. І насильство в сім'ї і вплив засобів масової інформації це є".

Виникає ще одне питання, про яке чомусь не замислились ті хто висвітлював цю подію. Яким чином це відео потрапило до правоохоронців. Міліція отримала відео від прокуратури, однак, як цей диск потрапив туди, досі не відомо. Ми знаємо лише те, що відео не було завантажено з Інтернету.  То ж ті хто мав доступ до цього фільму на диску, або через Інтернет, скоріш за все отримали адресу сайту або диск саме від виробників цього продукту. Нам вдалося знайти один примірник.

Хлопці не приховували задоволення від своїх дій. Ми вирішили дізнатись думку школярів, що до цього фільму. Що саме їм сподобалось чи не сподобалось і чому:  "Да дивились, понравилось, ну не знаю шо понравилось. Ну з одного поку сподобалось, а з іншого ні. Ну прикольно було побачити своїх".

То чому ж дітям так подобається насильство? Самі вони не можуть це пояснити. Під час зйомок до нас підійшов хлопець і почав розпитувати, що знімають, де будемо показувати. Під час розмови він сказав, що хлопці, яких били - Лохи і в тому що їх били він не бачить нічого поганого. Що ж, може варто замислитись над тим, про що зараз думає нове покоління.

Нещодавно ця школа стала об'єктом уваги, майже усіх телевізійників. Буденна справа завдяки відео зйомці набула резонансу. Однак чи винні в цьому вчителі...

 

.

"Реал-відео"

А зараз, подробиці гучної справи про розбійні напади на ювелірні магазини Донецька. Нагадаю, в одному із салонів прикрас, була встановлена прихована відео-камера, яка зафіксувала збройне пограбування. На плівці зафіксовані постріли в охоронця. Зараз ви маєте нагоду на власні очі побачити як насправді відбувається те, про що ви не раз читали в газетах та бачили у голлівудських фільмах. Ще раз наголошую - відео  - справжнє, герої - теж.

Отже, 18 година 45 хвилин - на вулиці перед магазином ювелірних прикрас все спокійно. Камера відео спостереження фіксує - охоронець на місці, продавець теж. Кожен зайнятий своїми справами. О 18:47 - зненацька гримнули вибухи петард. Це привертає увагу охоронця. Він виходить на вулицю, щоб подивитися на феєрверк. У той момент, ніхто в магазині навіть не міг уявити, що за кілька хвилин замість "грому салюту" лунатимуть пістолетні постріли.

Охоронець забігає в магазин і намагається закрити за собою двері. Здавалося, він випередив грабіжника. Але забарився на якусь мить, і злочинець встиг протиснути руку з пістолетом у щілину.

Олександр Спічка, охоронець салону: "Вышел посмотреть. Только вышел, а он на крыльце с пистолетом и лицо - маска обоженного человека. Я начал закрывать вторую бронированную дверь и он просунул руку, успел".

Далі відбулося найстрашніше. Злочинець розвернув руку з пістолетом і охоронець опинився під прицілом. У той момент пролунали постріли. Після цього нападник підбігає до продавця і вимагає ключі від сейфу.

- Где ключи от сейфа? Где ключи?
- У меня нет ключей, не стреляйте, не стреляйте!

Грабіжник діє чітко та виважено - ніякої метушні. Першими до сумки потрапляють ювелірні вироби з діамантами. Злочинець поспішає, тому примушує продавця допомагати йому.  Але не склалося, як гадалося.
Наряд охорони, який встигли викликати, прибув швидко і заскочив нападника, як то кажуть, на гарячому.

Знешкодити грабіжника відразу не вдалося. По-перше, вхідні двері у крамницю були блоковані тілом важко пораненого охоронця. По-друге, у співробітників приватного агентства зброя була з гумовими кулями, що не додавало їм впевненості в успішності операції.   

Охоронці вирішили дочекатися підкріплення з агентства і спробувати захопити грабіжника, коли він виходитиме з магазину. Нападник готовий був до такого перебігу подій. Те, що сталося далі, нагадувало справжні бойові дії.

Зараз ви бачите як грабіжник дістає гранату, витягує запобіжну чеку і жбурляє на вулицю. Ці дії він повторив ще п'ять разів. П'ять гранат РГД-5 вилетіло з магазина. Шосту, тікаючи з крамниці, зловмисник тримав у руці. Граната була на бойовому взводі. Живим здаватися він не збирався.

Кинувши на вулицю димові шашки, зловмисник, прихопив сумку з ювелірними виробами та без зайвих перешкод залишив магазин. Переслідувати його  ніхто не наважився і він зник у темряві.

Міліцію викликала співробітниця магазину, тільки-но прийшовши до тями після стрілянини. На місце негайно прибула слідчо-оперативна група. Ретельний огляд приміщення і прилеглої території дав перші результати. Було знайдено револьвер системи "наган", який під час втечі загубив зловмисник. Так, саме загубив. Свідки, а їх було не багато, розповіли, що нападник був високим на зріст і фізично сильною людиною.

Переглядаючи відео, правохоронці помітили дрібну, але надто  важливу деталь. На одній з рукавичок був годинник із таймером. Саме в такий спосіб бійці деяких спецпідрозділів контролюють час, відведений на операцію. А те, як поводився грабіжник зі зброєю, доводило, що він має відношення до якогось із них.
.      
Денис Арабєй: "Были разосланы запросы и не только на территорию Украины, но и в Россию, Белоруссию, Казахстан. В ближайшие страны, там, где возможно были аналогичные факты".

Ключем до розкриття злочинів стала зброя. Під час пограбування магазину у Дніпропетровську, злочинець використав пістолет марки ПСМ. Там знайшли кілька гільз. Саме ця зброя застосовувалася і влітку 2002-го, коли було здійснено напад  на фірму  "Пірс" у Сімферополі.
 
Арабєй: "По информации преступников на тот период времени на фирме должно было находиться около миллиона гривен, почему преступники и решились на такое жестокое преступление. Войти туда, расстрелять всех и забрать деньги. Но, как оказалось на самом деле, такого количество денег там не было. Там было около шестидесяти тысяч".

При нападі на підприємство "Пірс" злочинці вбили чотирьох людей. Ця справа, на час пограбування ювелірного салону "Золотий лев", була розкрита і один з трьох зловмисників відбував довічне ув'язнення, ще двоє перебували у розшуку.

Аби встановити причетність бандитів до пограбування ювелірних магазинів, у в'язниці допитали засудженого. Та до нападів на крамниці його колишні...... спільники не мали жодного відношення. Проте, арештант розповів про торговця зброєю, який продав пістолет ПСМ грабіжникам. Він мешкав у   Сімферополі.
    
Денис Арабєй: "Мы установили этого человека, взяли его в активную разработку. Это нам дало положительный результат. Мы установили из его связей лицо, которое по приметам было очень похоже на преступника, который действовал при совершении разбойного нападения в городе Донецке".

Підозрюваний, мабуть, відчув небезпеку і три доби не виходив із дому. За допомогою спецобладнання правоохоронцям вдалося з'ясувати, що на вхідні двері він встановив так звані розтяжки з гранатами "Ф-1". При чому зробив це настільки професійно, що найменша спроба проникнути до оселі  закінчилася б для мешканців будинку трагедією. Вибух зруйнував би цілий під'їзд. Цікаво, що у квартирі, окрім підозрюваного, були дружина і двоє неповнолітніх дітей. Штурм довелося відкласти.

Та за добу ймовірний спецназівець розмінував двері і вийшов на вулицю. Було помітно, що він нервує. Правоохоронці мали діяти негайно.

Співробітник спец підрозділу "Беркут: "Максимально быстро надо было взять его "под ствол" - основное давление. И это подействовало, потому, что мы работали " под прикрытием", то есть "по гражданке". Изначально он обмяк ,даже пакетик у него выпал из рук ,потому что одно дело убивать кого-то, и другое - умирать самому. И эти секунды, они нужны были нам для того, чтобы начать его "пеленать". Но дело в том, что он все равно понял, что убивать его никто не собирается и начал сопротивляться, но инициатива была уже упущена. Сопротивлялся он до последнего, потому, что парень здоровый и в машине пытался сопротивляться, но шансов у него уже не было". 

Підозрюваний: "Весь этот мой бизнес был малодоходным. Выгоднее всего, если бы это были золотые слитки. Лом, но его было бы много. А чем оно вычурнее, чем оно дороже стоит, тем оно никому не нужней".

Затриманий зізнався у пограбуванні чотирьох ювелірних салонів. Немає жодних сумнівів, що на цьому він не збирався зупинятися. Наступний напад планувався на крамницю у Кривому Розі.

Підозрюваний: "Я Вам не могу сказать, что я не думал о том, что я его буду применять. Потому что если человек не думает, что он будет применять, то, вряд ли он наберет с собой  оружие. В идеале, если сказать это с долей юмора, то это выглядело так, захожу туда и говорю, ребята, смотрите, сколько на мне железа, давайте Вы мне все отдайте и я пошел.
 
Життя - завжди було і буде цікавішим за кіно. Хоча б тому, що всі сюжети фільмів режисери беруть із нашої з вами повсякденності. "Чергова камера" - залишається у вирі кримінальних подій. Ми -там, де відбуваються злочини, ми - там, де звільняють заручників, нарешті наша камера там, де відбувають покарання злочинці. З вами був я, Костянтин Стогній. Зустрінемося у середу, в наступному випуску.