Що приготували українськi митцi до ювiлейної Венецiанської Бiєнале? [ Редагувати ]

Намагання вiдгородитися вiд сусiдiв, схоже, починає дратувати не лише мешканцiв колишнього Радянського Союзу. В суботу члени журi ювiлейного п'ятдесятого Бiєнале у Венецiї просто не змогли потрапити до iспанського павiльйону. Художник-авангардист Сантьяго Серра, якому було доручено оформити експозицiю, замурував головний вхiд. Потрапити всередину можна було тiльки через заднi дверi, бiля яких охоронцi вимагали у вiдвiдувачiв iспанськi паспорти. У такий спосiб Серра вирiшив висловити протест проти обмеження прав iммiгрантiв та бiженцiв. Утiм, цей скандал тiльки привернув додаткову увагу до цього грандiозного дiйства.

Бiєннале у Венецiї - це своєрiдний мiжнародний фестиваль фестивалiв. Протягом року тут можна побачити наймодернiшi театральнi вистави та кiнострiчки, послухати сучасну музику, подивитися танцi та експозицiю архiтектури. Але починалося все з виставки образотворчого мистецтва ще наприкiнцi 19-го сторiччя.

Невiдомо, чи було б Бiєннале в Венецiї, якби не варварський вчинок Наполеона. Виставки сучасного мистецтва проводять тут з 1895 року у славетному "Джардини делла Бiєнале". Цей парк з'явився на мiсцi пiвденно-захiдного кварталу iз старовинними церквами, який iмператор зруйнував ущент пiсля захоплення мiста.

Зараз Венецiю штурмують не вiйська, а туристи. Пiд час Бiєннале їх приїздить у мiсто до чвертi мiльйона. Вiдповiдно злiтають угору i лiтнi розцiнки. Будьте готовi, що за 40 хвилин прогулянки в гондолi ви маєте викласти 80 євро. Пiвтора лiтра води, якi зазвичай коштують 40 центiв, стають на 2 євро дорожче, а одна пляшка пива йде за цiною трьох. Це тiльки першi "жертви мистецтву". Ще бiльша - перебувати в мiстi улiтку. Спека пiд 40 градусiв, вологiсть - майже сто вiдсоткiв. Люди в таких умовах почуваються "стегенцями Буша" у гарячому бульйонi.

Але жага до нового перемагає. I тисячi прихильникiв прекрасного вирушили до шiстдесяти чотирьох нацiональних павiльйонiв, що розкиданi по всiй Венецiї. Цього року "Страву для очей" органiзатори готували пiд девiзом - "Диктатура глядача". Мабуть, тому в мистецтвi вiдчувається дрейф вiд академiчного у бiк розважального. На перший погляд здається, що професiйнi живопис, графiка, скульптура вiдiйшли у минуле, немов єгипетськi пiрамiди. Переважають перформанси - своєрiдний синтез аматорського театру i образотворчого кiтчу.

Удруге в iсторiї грандiозного огляду сучасного мистецтва, що не має аналогiв у свiтi, бере участь Україна. Цього разу - за пiдтримки голови держави. Проект Вiктора Сидоренка "Жорна часу" демонструють у палацi Джустiнiан Лолiн. За якимось дивним збiгом обставин живопис митця перебуває в гармонiї з фресками 17 столiття i складає з ними одне цiле. Цьому сприяє i композицiя твору, побудована за принципом "Таємної вечерi". Другою частиною проекту є вiдеоiнсталяцiя. Вiзуальний ряд якої нагадує взiрцi вiтчизняного кiномистецтва. Вiд Довженка до Санiна. До речi, - автор "Мамая" - режисер проекту "Жорна часу".