Минулого тижня керiвник українського МЗС зробив справжнiй марш-кидок на Схiд [ Редагувати ]

До Києва прибув литовський мiнiстр закордонних справ. З Костянтином Грищенком Антанас Валiонiс буде обговорювати, зрозумiло, не скандал у Вiльнюсi. Мова пiде про те, що i як потрiбно зробити, аби приєднання Литви до Європейського Союзу якомога менше позначилося на економiчнiй спiвпрацi двох країн.

А минулого тижня керiвник українського МЗС зробив справжнiй марш-кидок на Схiд - до Туреччини, Узбекистану, Казахстану i Туркменiстану.

Костянтин Грищенко, мiнiстр закордонних справ України: "Ми маємо працювати там, де є вiддача для наших політичних i економiчних iнтересiв. Іти просто в одному напрямку не означає скорiше досягнути цього результату. Для нас приоритетним є iнтеграцiя в ЄС. Вiн є приоритетним, але вiн нiяк не виключає послiдовну роботу в iнших напрямках також.

На сходi українцiв приймають традицiйно добре. Так було, коли головним принципом зовнiшної полiтики Києва була багатовекторнiсть, так є й сьогодні, пiсля проголошення курсу на iнтеграцiю в ЕС та НАТО.

Спочатку - короткий робочий вiзит до Туреччини, потiм - дипломатичне турне по країнам Середньої Азиї. В Акарi говорили здебiльшого про можливiсть спiльно вiдновлювати iракську економiку та про суперечку Київа та Москви навколо Тузли та Керченскої протоки.

Турки наполягають, що це питання є суто двостороннiм. I все ж в Анкарi українцi знаходять розуміння. Турецька влада пiдкреслює, що пiдтримує український суверенiтет i обiцяє всiляко сприяти вступу в НАТО. Цього разу для переговорiв - лише кiлька годин. Костянтин Грищенко вирушає до Ташкенту - розглянути економiчнi питання.

Костянтин Грищенко, мiнiстр закордонних справ України: "Скажiмо питання зони вiльної торгiвлi. Воно турбує всiх, воно для нас є принципово важливим як в рамках СНД, так i в контекстi вiдносин з кожною з держав. В Узбекистані ми проговорювали як раз можливiсть того, щоб найближчим часом зняти тi обмеження i вилучення, якi iснують у режимi такої торгiвлi з Узбекистаном.

Україна та Узбекистан можуть стати першими країнами в СНД, мiж якими угода про зону вiльної торгiвлi справдi працюватиме. Так вважають аналiтики. Щоправда, поки що навпаки - угода практично не працює. Але Київ i Ташкент збираються повнiстю лiквiдувати з документа список вилучень i тодi є пiдстави сподiватися - товарообiг стане набагато бiльшим. Щож до полiтичних питань, то й тут не обiйшлося без обговорення подiй у Керченськiй протоцi. Причому, позицiя узбекiв недвозначна.

Садик Сафаєв, мiнiстр закордонних справ Узбекiстану: "Вопрос должен быть решен за столом переговоров при соблюдении территориальной целостности Украины."

Якщо Ташкент просто уважно слiдкує за ситуацiєю, як будь-який член СНД, то вже в Казахстанi, куди далi вирушить українська делегацiя зi стосунками Києва та Москви тiсно пов'язують питання економiчного спiвробiтництва.

Костянтин Грищенко, мiнiстр закордонних справ України: "Питання тарифiв, питання нашого транзиту, в тому числi через Росію. Воно лежить в площинi економічній, але це й полiтичне питання."

Таким економiко-полiтичним питанням стало створення Єдиного Економiчного Простору. Аналiтики стурбованi тим, що процес уповiльнить суперечка щодо Керченської протоки. Казахстанцi не розумiють, як полiтичне питання може вплинути на долю економічної структури. Український мiнiстр каже про необхiднiсть вiдновлення довiри у двостороннiх вiдносинах. Астану, схоже, ця ситуацiя засмучує на спiвпрацю з Києвом тут покладають великi сподiвання.

Казахстан - чи не найважливiший економiчний партнер України в регiонi Середньої Азiї. Один з основних напрямкiв спiвробiтництва - паливно-енергетична сфера.

Навтопровiд Одеса-Броди - в центрi уваги на переговорах. Офiцiйно Казахстан дуже зацiкавлений, але хоче ще раз ретельно вивчити технiко-економiчне обґрунтування проекту. Без мiкрофонiв спостерiгачi кажуть, що справа зовсiм не в обґрунтуванні. Астана вагається, бо на неї тиснуть певнi росiйськi компанiї. I будь-якi проблеми в стосунках Києва та Москви можуть призвести до того, що цей тиск зростатиме.

А єдиною країною, яка зовсiм не робила публiчних заяв щодо Тузли став Туркменiстан. Хоча, мабуть, лише тому, що програмою не було передбачено прес-конференцiй. Головними ж стали питання економiчної спiвпрацi, бо тут Київ серед iнших партнерiв Туркменiстану займає особливу позицiю.
 
У Туркменiстанi Україна не просто користується неабияким авторитетом. Київ - найбiльший торговельний партнер Ашгабада.

Україна - найбiльший споживач туркменського газу. Причому сплачує лише половину цiни грошима, а iншу - товарами та послугами. Зараз йдеться про пiдписання угоди щодо поставок газу на 25 рокiв. З iншого боку, в Туркменiстанi активно працюють українськi компанiї. I не випадково, що один з найбiльших у державi будiвельних проектiв - спорудження мережi дренажно-комунiкацiйних тунелiв пiд Ашгабадом - здiйснюють саме українцi. А пiд час цього вiзиту туркмени запропонували взяти участь у будівництвi газопроводу Туркменiстан - Афганiстан - Пакистан. Який прибуток обiцяють подiбнi проекти, мабуть, можна й не пояснювати. Тому Київ вже дав принципову згоду.

Взагалi дипломати пiдкреслюють - на ринках Середньої Азiї Україна вже успiшно конкурує з iншими країнами СНД, i перспективи подальшої спiвпрацi - надзвичайно обнадiйливi. Важливо не втрачати позицiї на сходi, яким би не був основний зовнiшньополiтичний вектор країни.

Костянтин Грищенко, мiнiстр закордонних справ України: "Думаю, йдеться не про векторнiсть, багатовекторнiсть, йдеться про вiдстоювання наших нацiональних інтересів, а вони є реальними в цьому регiонi.

Мiнiстр каже, що вiзитом задоволений. Щоправда, вiд дипломата iншого вiдгуку навряд чи варто очiкувати. Сам Грищенко визнає - проблем теж вистачає, хоча жодна з них i не є глобальною. Iнша справа, що дипломатiя - кожного разу лише початок. А домовленостi та проекти ще треба реалiзувати.