Ліквідація наслідків вибуху складів боєприпасів в Артемівську триває [ Редагувати ]

Потужний вибух пролунав 13 лютого на вiйськовому полiгонi в Андрушiвському районi Житомирщини. Щоправда, запланований - вояки знешкоджували невикористанi пороховi заряди. Як наслiдок - сусiднє село Новоiвницьке залишилося без шиб. Викладати грошi на скло мирним громадянам, Мiнiстерству оборони, до речi, доводиться не вперше. Уся Україна пам'ятає про жовтневi подiї в Артемiвську. А кореспонденти "Подробиць" вирiшили поцiкавитися, що зроблено в цьому мiстi вже пiсля вибухiв.

Найближче до складiв розташована школа #2. За словами директора, коли дiтей виводили з примiщення, сходи хиталися. А коли вибухи вщухли, мiж бетонними блоками з'явилися щiлини. Про вiкна й говорити годi - не вцiлiла жодна шибка. Проте, як кажуть, не загубиш - не знайдеш. Зараз у школi триває ремонт, пiсля завершення якого вона стане ледь не кращою в Українi.

Людмила Костенко, директор школи N2, Артемiвськ: "Работы выполняются четко по графику, по плану. Качественно. Закончили уже третий этаж, что позволяет заниматься в одну смену. Надеемся, что ремонтные работы завершатся у нас к концу марта".

На ремонт школи довелося витратити майже половину всiх видiлених урядом коштiв.

Олександр Казаков, заступник артемiвського мiського голови: "Восстановление этой школы - порядка 2 миллиона 800 тысяч гривен. Деньги нам выделялись на город Артемовск из 6 миллионов, которые выделила Верховная рада. 5 миллионов 300 тысяч - это средства, выделенные на ликвидацию последствий в городе, и порядка 700 тысяч - это ликвидация по Артемовскому району. Финансирование работ проводилось буквально из всех уровней".

Наслiдки надзвичайної подiї в Артемiвську лiквiдували будiвельнi бригади з 9 сусiднiх мiст. Люди кажуть, що все робилося швидко та охайно.

Жителька Артемівська: "У всех застеклили все, ходили военные, прокуратура ходила, у всех спрашивали - все были довольны. Все хорошо, все застеклили, все, никаких претензий я не имею!"

Утiм, невдоволенi все ж є. Власники дач, розташованих поруч iз полiгоном, кажуть, що збитки їм не компенсували повнiстю. Втiшає лише усвiдомлення, що подiбна iсторiя вже неможлива. З уцiлiлих складiв усi боєприпаси вивезено. Технiку, що залишилася, охороняють вартовi, озброєні гумовими палицями. А там, де лютувало полум'я - тепер зоране поле. У серпнi вiйськову частину буде повнiстю лiквiдовано, i складську територiю, разом з мiстечком, де мешкали офiцери, передадуть на баланс Артемiвська. Що робити з цим добром, у мерiї вже знають - тут планують спорудити туристичний комплекс. На інвесторів довго чекати не довелося - проектом одразу зацікавилися австрiйцi.

Лариса Фарафонова, перший заступник артемiвського мiського голови: "Более болезненная проблема - это трудоустройство людей, которые попадают под сокращение при реформировании 52 бригады. Это 450 человек, военнообязанных, которых надо при помощи центра занятости переучить и помочь им найти применение в городе".

А ще колишнiх офіцерів потрiбно забезпечити квартирами. Звiсно, збудувати нове житло за пiвроку - справа нереальна. Тож влада Артемiвська сподiвається допомоги вiд Мiнiстерства оборони. А винуватцi - двоє вiйськовослужбовцiв, що знехтували правилами технiки безпеки, - утримуються пiд вартою в очiкуваннi суду. Слiдство триває.

Однак, про те, що рано чи пiзно щось подiбне до вибухiв у Артемiвську мало статися, спецiалiсти попереджали задовго до жовтня 2003-го. Свого часу, президент навiть пiдписав указ, яким доручив урядовi навести лад на складах озброєнь. Але зробили тодi надто мало. Виправдовуючись, посадовцi посилалися, як завжди, на безгрошiв'я.