Данило Лідер - великий художник театру [ Редагувати ]
Рятувати цей свiт кожен намагається по-своєму. Хтось приєднується до волонтерiв, хтось - створює шедеври мистецтва. Данило Лiдер присвятив цiй справi усi 85 рокiв свого життя. Незважаючи на те, що служiння прекрасному нерiдко вимагало вiд майстра неабиякої мужностi.
Життя цiєї людини - справжнiй авантюрний роман, перед яким тьмянiє навiть "Граф Монте Крiсто".
1941 рiк. Сталiнський стипендiат Ленiнградської академiї мистецтв Данило Лiдер їде на канiкули до батькiв в село Вiкторiвка Ростовської областi. Але починається вiйна, i всiх мешканцiв села, як нiмцiв за нацiональнiстю, вiдправляють на Алтай. За рiк вони вже опиняються на примусових роботах у зонi за колючим дротом. Данило змушений будувати залiзничну колiю, працювати забiйником у шахтi.
Та раптом тресту "Єманжелiнсквугiлля" знадобився художник для створення агiтплакатiв i написання гасел. Вибiр падає на Лiдера. Але фарб, звiсно, в зонi та ще пiд час вiйни не було. Так само як i в Челябiнську, куди направили художника у вiдрядження. Пошуки привели до мiського театру. I тут Лiдер знаходить не тiльки фарби, а й свою долю. З легкої руки режисера театру Володимира Люце, теж нiмця, Данило Лiдер стає сценографом. Бiльше того, у 1952-му роцi виставу "Любов Ярова" челябiнського театру iменi Цвiллiнга висувають на здобуття Сталiнської премiї.
I знов - посмiшка долi: якби документи у Москву не вiдвiз особисто Олександр Фадєєв, невiдомо чи став би Лiдер лауреатом, бо на той час вiн ще не був реабiлiтованим. Так що, як сумно жартує Кiра Пiтоєва-Лiдер, Данило Данилович - повний Сталiнський кавалер: спочатку - стипендiат, потiм - в'язень i, нарештi, - лауреат державної премiї.
У 62-му Лiдер переїжджає у Київ через хворобу дружини. Тут йому довелося попрацювати майже в усiх театрах з найкращими режисерами i балетмейстерами України. Досить згадати Молостову i Вронського, Данченка, Вiктюка i Шекеру. Такi вистави як "Вишневий сад", "Король Лiр" i "Тев'є-Тевель" вважають еталоном сучасного сценографiчного мистецтва, втiленням системи свiтобачення художника, його космологiчної теорiї Малого та Великого свiту.
У 72 роки Лiдер створив виставу "Тев'є-Тевель", яку вважав найкращою своєю роботою, i... з власної волi припинив працювати в театрi. Та на змiну майстру прийшли його учнi.
Це - генеалогiчне дерево сучасної української сценографiї. Стовбур, звiсна рiч, - то Данило Лiдер. А гiлки, що складають розкiшну крону - то його учнi. Одна з таких гiлок - Андрiй Александрович-Дачевський. Коли його запросили в театр iменi Франка на посаду вчителя, вiн був настiльки приголомшений вiдповiдальнiстю, що тиждень вагався з вiдповiддю.
Андрiй Александрович-Дачевський, головний художник Нацiонального академiчного драматичного театру iмені Франка: "И тут мне Данила Данилович написал тогда: "Андрей, держись! Твой Лидер." Говорю - самое лучшее пожелание напишите мне. Так он - "Держись!"
Тримаються учнi Лiдера на всiх культурних фронтах - i в кiно, i в театрi, на телебаченнi i в книжковiй графiцi. Та, головне, нiколи не забувають свого Майстра. Про що свiдчить книга "Данiїл Лiдер. Театр для себе." , яка щойно вийшла з друку.
Сергiй Маслобойщиков, кiнорежисер, сценограф, графiк: "Очень важно было не погрешить, конечно, в книге, вот, против самого Данилы Данилыча, чтобы это как-то соответствовало ему. Не знаю, насколько и как это всё вышло. Во всяком случае, вот то удовольствие от общения, которое вдруг судьба ещё раз предоставила, это было незабываемо".
Незважаючи на тяжку хворобу, Лiдер не припиняв творити. Майже до останнiх днів викладав у Академiї мистецтв, поставив разом iз дружиною "Днi Турбiних" та "Останнi днi" в музеї Михайла Булгакова i, головне, створив новий жанр "усної режисури".
Кiра Пiтоєва-Лiдер, наукова керiвниця музею Булгакова в Києвi: "Я очень рада, что в эту книгу вошли все главные литературные произведения Данилы Данилыча, и что они очень серьезные. Потому что юмор Данилы Данилыча, который так помогал ему всегда - в борьбе, в жизни, в последние тяжёлые годы он как бы разошёлся в пространстве нашего города".
У баченнi Данила Даниловича Анна Карєнiна не загинула пiд колесами потягу. Вона зупинила локомотив, щоб повернути собi Вронського. А реалiзував задум вчителя Сергiй Маслобойщиков, коли створив фiльм "Lider".
Андрiй Александрович-Дачевський, головний художник Нацiонального академiчного драматичного театру iмені Франка: "В принципе, те уроки Лидера, которые, в общем-то, были построены на безукоризненном каком-то постижении вкуса, в первую очередь, отборе художественном, незавершённость образа - это самая, наверное, сложная такая вещь, когда нету такого указующего пальчика, как в ТЮЗе, знаете, детям говорят: "Вот, будешь так делать - будет тебе плохо".
