У Косово спокійно. Як на діжці з порохом [ Редагувати ]
Парламентськi вибори минулого тижня вже вiдбулися в Косово - краї, який став своєрiдним полiгоном для балканської полiтики Сполучених Штатiв. За попереднiми результатами, найбiльшу кiлькiсть голосiв здобула Демократична Лiга - партiя косiвського президента Iбрагiма Ругови. Її пiдтримали 47 вiдсоткiв виборцiв. На другому мiсцi - Демократична партiя Хашима Тачi - одного з колишнiх лiдерiв Армiї Визволення Косова - 27 вiдсоткiв.
Косовськi серби - як закликали їх деякi белградськi полiтики - голосування бойкотували. Взагалi на дiльницi прийшло дещо понад сорок вiдсоткiв виборцiв. Мiжнародна спiльнота, зокрема керiвництво ООН i НАТО - покладають на вибори неабиякi сподiвання. Бойкот сербiв розчарував Захiд, бо нiяк не сприятиме порозумiнню в регiонi, кажуть вони. З iншого боку, деякi спостерiгачi сподiваються, що новий парламент зможе конструктивнiше вести дiалог iз сербським керiвництвом щодо статусу Косова.
Зараз у Косово мир та спокiй. Нiяких серйозних заворушень не було з весни. Край живе звичайним життям. Хоча кажуть, аби переконатися, що етнiчний конфлiкт триває, досить спробувати в центрi, примiром, населеної здебiльшого албанцями Приштiни розплатитися за каву сербськими дiнарами.
Утiм, i в цьому випадку навряд чи на вас очiкує щось серйознiше, нiж нагода поповнити словниковий запас албанських лайок. Секрет толерантностi простий - в регiонi з двохмільйонним населенням розташовано близько двадцяти тисяч миротворцiв КФОР та ще декiлька тисяч полiцейських ООН.
Сербська влада має чiтку позицiю щодо вирiшення косовського питання - край не може бути незалежним. Водночас, потрiбен компромiс мiж сербами та албанцями. Утiм, шукати таке рiшення можна роками.
Косово - протекторат ООН, регiон пiд контролем мiжнародних миротворчих сил. Перважна бiльшiсть населення - етнiчнi албанцi. За оцiнками фахiвцiв, їх понад дев'яносто відсотків, хоча ще десять рокiв тому третину мешканцiв складали серби. Албанцi прагнуть незалежностi вiд Белгарада, серби - проти.
Формально Косово входить до складу держави Сербiя та Чорногорiя, хоча Белград регiон не контролює. Край має власного президента, уряд та парламент.
Борис Тадич, президент Сербiї: "Необхiдно найти таке рiшення, яке б задовольнило iнтереси i сербiв, i албанцiв. Це означає децентралiзацiю влади та передачу повноважень органам самоврядування".
Єдиної думки щодо того, як саме вирiшувати проблему, немає навiть в Белградi. Борис Тадiч, наприклад, закликав сербiв взяти участь у парламентських виборах у краї - аби вже зараз вони обирали полiтичну силу, яка зможе захищати їхнi iнтереси. Натомiсть, сербський прем'єр - колишнiй югославський президент Воїслав Коштунiца - звернувся до косовських сербiв iз закликом бойкотувати вибори. Вiн упевнений, що серби мають iгнорувати органи самоврядування, доки лiдери краю не гарантуватимуть зихист прав сербського населення. Чи велика користь вiд того, що в косовський парламент оберуть лише албанцiв - сказати важко, проте серби з радiстю прислухалися саме до заклику Коштунiци.
Власне, тема Косово стала однiєю з головних i на переговорах з українським минiстром закордонних справ, який вiдвiдав Сербiю i Чорногорiю цього тижня.
Вук Драшковiч, мiнiстр закордонних справ Сербiї та Чорногорiї: "Хочу висловити подяку мiнiстровi Костянтину Грищенку за те, що українськi миротворці захищають у Косово сербське населення, сербськi церкви та монастирi. Дякуємо й за те, що Україна пiдтримала резолюцiї ООН щодо статусу краю".
Український миротворчий контингент у Косово - близько п'ятисот осiб. Приблизно половина з них входить до складу сил КФОР, iншi - підпорядковані вiйськовiй поліції Організації Об'єднаних Націй.
Солдати службою задоволенi. "Зараз," - кажуть вони, - "взагалi спокiйно". I додають: "Як на дiжцi з порохом".
За словами керiвника мiсiї ООН Сорена Єнссена-Петерсона, українцi свою роботу виконують вiдмiнно, i сподiвається, що вони й далi залишатимуться в краї. Український мiнiстр, до речi, вважає, що iнакше й бути не може.
Костянтин Грищенко, мiнiстр закордонних справ України: "Для України, на моє переконання, дуже важливо бути в цьому процесi. Вiд того, як вирiшиться проблема Косово, залежить i те, якi будуть пiдходи до вирiшення iнших проблемних ситуацiй, якi знаходяться, у тому числi, i поруч iз нашими кордонами. Ми виходимо з того, що рiшення має бути таким, яке б вiдповiдало iнтересам сербської спiльноти в Косово, iнтересам спiвiснування всiх цих спiльнот в краї i iнрересам держав, якi знаходяться поруч".
Власне, в тому й проблема - якщо таке рiшення iснує, його ще не придумали. Незалежне Косово - на думку багатьох аналiтикiв - означатиме загострення ситуацiї на Балканах в цiлому. У першу чергу - не виключено поновлення етнiчного конфлiкту в сусiднiй Македонiї, де албанцi теж виборювали незалежнiсть, i встановити мир було досить нелегко. Косово як частина Сербiї - iз зрозумiлих причин не влаштовує албанську бiльшiсть.
У Белградi, з iншого боку - навряд чи мають iлюзiї щодо повернення контролю над краєм навiть через декiлька рокiв. Адже й зараз пiдтримувати мир у провiнцiї вдається лише завдяки зброї миротворцiв, i для нових сутичок достатньо найменшого приводу.