У Афганістані попри заборону створили жіночу збірну з велоспорту [ Редагувати ]

Велосипедний спорт став ознакою свободи для афганських жінок. Попри несхвалення, а почасти й глузування вони крутять педалі на тамтешніх вулицях. Навіть більше, вони сподіваються на перемоги світового рівня. Як живеться велосипедисткам у консервативній мусульманській країні, дивіться далі у сюжеті.

Вони надягають пальто поверх спортивного костюму, закутують обличчя в шарф і навіть у такому вигляді привертають погляди оточуючих. Це національна жіноча збірна Афганістану із велоспорту. Тренуватися дівчатам доводиться на безлюдній дорозі в околицях Кабула. Тільки виїхавши подалі з міста, вони нарешті можуть змінити шарф на шолом і натиснути на педалі.

"Ми хочемо довести і самим собі і усьому світу, що жінки Афганістану можуть це зробити. Ми більше не хочемо сидіти цілими днями вдома, ми хочемо діяти і перемагати", - розповіла велосипедистка Зара Алізада.

До початку двохтисячних, за правління Талібану, афганські жінки були буквально викреслені із громадського життя. Заборонялося навіть вийти з дому без чоловіка. Тепер закони дещо лояльніші, однак з громадським Осудом упоратись не так просто. Чоловіки, які проїжджають повз на машинах і мотоциклах, не стримують образливих вигуків у слід велосипедисткам. Вберегти дівчат від цього намагається їхній тренер - від один на дві збірні, чоловічу та жіночу.

"Я бачу, що жінки у цьому спорті більш наполегливі і уважні, ніж чоловіки. У нас в країні для них існує мало розваг, їх права багато в чому обмежені. Велосипед дає їм відчуття свободи", - розповів тренер Абдул Садік.

Нині у збірній 22 спортсменки. Більшість із них ще навчається в школі. Однак тренер скаржиться, що попри весь ентузіазм, склад команди часто змінюється. Щойно дівчина виходить заміж від велосипеда їм доводиться відмовлятися. Правда, знайти нових бажаючих покрутити педалі - не проблема. Відчути свободу щодня хочуть все більше афганських дівчат.