У Івано-Франківську безпритульні прибирають місто [ Редагувати ]

Івано-Франківськ прибрали до свят. Мешканці вийшли у зони відпочинку, парки та сквери - туди, де люди бувають часто, тож і сміття залишають багато. Приєднались до загальноміської толоки і франківські безхатченки. Пояснюють - хочуть бути корисними для міста та його мешканців.

Півтори години і більше двох гектарів берегів Бистриці - чисті. Це - одне з улюблених місць відпочинку іванофранківців. Сюди приїздять на пікніки від ранньої весни до пізньої осені.

"Вона дуже засмічена, її смітять проїжджі, відпочиваючих дуже багато біля річки є", - розповідає працівник технагляду міського департаменту ЖКГ Дмитро Сабат.

Зголосились прибирати відпочинкову зону 13 безхатченків, які нині є клієнтами будинку нічного перебування. Їм склали компанію ще шестеро соціальних працівників.

"От, збираю пляшки. Діти гуляють, люди ходять, хіба на це приємно дивитись? Різну заразу лишають", - пояснює безпритульний Микола Чоботарьов.

"Ми десь підключилися для того, щоб зламати цей стереотип, що бездомні тільки засмічують місто. Ми хочемо цією акцією показати, що вони можуть бути корисними", -  розповідає директор будинку нічного перебування Іван Боберський.

Усіх цих людей об’єднує один заклад - будинок нічного перебування. Нині на нічліг тут чекають 15 безхатьків. Приймають - не всіх.

"Відмовляємо у послугах особам, які перебувають у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння, або є якісь ознаки, острахи захворювання або психічних розладів", - каже Іван Боберський.

Він - один з тих, кого життя не зламало. Будинок нічного перебування вже третій рік його дім. 66-річний іванофранківець просить його не показувати. Свого часу дипломований підприємець втратив усе: і перспективне майбутнє, і сім’ю, і житло.

"Сталось так, що всі ті плани поламались у зв’язку з тим, що за аморальної економічної політики, за аморальних людей, які підставили починаю працювати, розпочинаю ті плани, які задумав", - розповідає Антон.

Соціальні працівниці зізнаються : заново зводяться на ноги далеко не всі безхатченки. Часто їх надто боляче било життя.Ввідтак у спілкуванні з ними дотримуються кількох негласних правил.

"Єдине, чого не можна робити - це порушувати гідності людини, її права, розголошувати інформацію, яка є конфіденційною по кожній окремій людині", - пояснює соціальний працівник будинку нічного перебування Оксана Крутоголова.

У той час, як половина ліжок у будинку нічного перебування - вільна, на вулицях Івано-Франківська живуть понад дві сотні людей. І це лише за офіційними даними.