Бронетехніку під Широкиним перевіряє на міцність негода [ Редагувати ]

З мінометів обстріляли українські позиції поблизу Широкиного. Попри заяви про готовність відійти від цього населеного пункту, бойовики продовжують шукати слабкі місця в обороні села. Під прицілом снайперів та обстрілами зі стрілецької зброї українські вояки зміцнюють укріплення на всіх точках маріупольського плацдарму і готуються до Дня Перемоги. Як саме - далі.

Поблизу Маріуполя найгарячішою точкою залишається селище Широкине. Напередодні позиції наших військових обстрілювали, у тому числі з мінометів. В інших опорних пунктах сектора - відносно спокійно. Неподак села Павлопіль - це зона розмежування - останніми днями переважно тихо - тому у військових є можливість відремонтувати оборонні споруди та звести нові.

"Зима багато дала своє. Дощі дають - все осипається. Зараз треба рити, готуватися. Мало що може бути. Ми зрозуміли, коли стояли - тільки ямка спасає", - говорить позивний "Батя" військовослужбовець збройних сил України.

"Це осколки від різних систем артилерійського озброєння. Тобто від САУ, мінометів - там десь валялися ще градівські осколки", - говорить позивний "Албанець" військовослужбовець збройних сил України.

Особливу увагу приділяють бронетехніці. Цими днями погода тут ніби випробовує - і техніку, і людей - на міцність.

"Зараз машини стояли чотири дні - їх потрібно прогнати. Дощ пройшов - треба подивитися як машина їздить. Але буває і виїжджаємо на патрулювання", - говорить позивний "Вісімка" військовослужбовець збройних сил України.

Крім того, військові стежать за безпекою пасажирського сполучення з населеними пунктами, розташованими в зоні розмежування. Люди, які живуть в Павлополі, щодня їздять до Маріуполя на роботу, при цьому часто наражаються на небезпеку. Один із місцевих жителів розповідає - мало не загинув під час чергового такого рейсу.

"В Орловську стояли - чекали поки трошки стихне. Потім поїхали - полями поїхали. Звідси не пустили нас", - говорить місцевий мешканець.

А на крайньому рубежі позицій українські військові, не боячись потрапити під вогонь, відновлюють пам'ятну стелу воїнам Великої вітчизняної війни. Солдати висаджують квіти - так готуються до дев'ятого травня. І це передова, яка під прицілом ворожих снайперів.

"День Перемоги - це пам'ять. Прадід мій помер за цю перемогу - багато поклали життя. Як зараз наші ложать - за нашу свободу. Як тоді наші діди і прадіди", - говорить військовослужбовець збройних сил України.