Священники створили асоціацію допомоги наркозалежним [ Редагувати ]
В Україні створюється православна Асоціація допомоги алко- та наркозалежним. Її ініціатори - священнослужителі з досвідом практичної психології. Перший православний центр реабілітації уже п'ять років успішно працює у Дніпрі. На його прикладі і впроваджують нову методику.
У маленькому храмі святого Агапіта Печерського - незвичайна служба. На неї зійшлися ті, хто колись не міг відірватися від пляшки або постійно бігав у пошуках чергової дози. Ці хлопці - пацієнти православного центру реабілітації для алко- та наркозалежних.
Він створений 5 років тому. На ньому відточувалася методологія реабілітації саме для українських реалій. Отець Тарасій - науковець-психотерапевт, став одним із розробників нової методики.
"Людина привчається жити не зовсім так, як він жив раніше. Природно, з ним починають працювати психологи, і з ним починає працювати священик. За допомогою фахівців він не просто знаходить відповіді на ті питання, які раніше не отримав - він будує себе в буквальному сенсі", - говорить Отець Тарасій Марченко, настоятель храму преподобного Агапіта Печерського УПЦ, зав. кафедрою психології медичної академії Дніпра.
Це душепопечительський центр на честь Агапіта Печерського, де і проходять реабілітацію. Зовні звичайний приватний будинок із кількома кімнатами та спортмайданчиком. Утім, кожен день пацієнтів центру розписаний за хвилинами. Тут не лише читають Біблію та відвідують монастирі.
Є і групова психотерапія, і активне соціальне життя. У кожного процес реабілітації триває по-різному від кількох місяців до понад півтора року розповідає голова центру. Він сам колись був наркозалежним.
"Ми не пропонуємо той експрес-метод, навіть не експрес, а той, що зараз багато хто пропонує: тобто приїхали, з доставкою з дому в центр, помістили, закрили і починаємо опрацьовувати, промивати мізки. Ми цим не займаємося. Ми допомагаємо людям, ми їм даємо новий досвід життя.
Брати відповідальність, нести цю відповідальність", - говорить Сергій Соломаха, голова душепопечительського центру допомоги алко- та наркозалежним.
До центру реабілітації 35-річний Микола приїхав з Одеси. Каже: не раз і не двічі намагався лікувати алкоголізм і у державних, і у приватних закладах. Не допомогло: по закінченні курсів лікування, повернувшись додому, щоразу зривався. Але тут, каже, все інакше.
"Є можливість працювати самому над собою, щоб потім, коли ти опинишся в світі, це вже буде сформований такий, правильний кістяк, як далі жити по-іншому", - говорить Микола, пацієнт душепопечительського центру допомоги алко- та наркозалежним.
Денис - один з перших пацієнтів. Страждав водночас і від наркоманії, і на алкоголізму. Після його реабілітації у православному центрі минуло три з половиною роки. Відтоді - ані шприц, ані пігулку, ані пляшку - до рук не взяв.
"Треба просто захотіти кинути все а далі все реально. Немає нічого неможливого. Я ж, бачите, не вживаю", - говорить Денис, колишній пацієнт центру.
Працівники центру відслідковують подальше життя своїх, так би мовити, випускників. Третина з них, а це близько тридцяти людей - повністю повернулись до нормального життя. Показник більш, ніж обнадійливий. Щоб надавати таку допомогу по всій Україні, і виникла ідея створення православної Асоціації допомоги алко- та наркозалежним.
"Щоб можна було здійснювати централізовано навчання священнослужителів, які будуть займатися реабілітацією. Щоб кожен священик на кожній парафії міг надавати цю допомогу", - говорить Отець Тарасій Марченко, настоятель храму на преподобного Агапіта Печерського УПЦ, зав. кафедрою психології медичної академії Дніпра.
До участі у добрій справі зараз запрошують не лише церковні парафії, а й громадські організації, які працюють із залежними людьми. І, звичайно, самих алко- та наркозалежних. Головне, що від них потрібно - бажання змінюватись.
Наталя Грищенко, Євген Коденцов