Саміт міст та регіонів: міжнародні делегації відвідали Київщину та Чернігівщину [ Редагувати ]
Обмін досвідом задля відновлення України! 250 учасників з 18 країн світу зібрав в Києві Другий Міжнародний саміт міст і регіонів. Серед гостей - європейські депутати, меценати та представники громадських організацій з-за кордону. Щоб наші іноземні партнери краще розуміли, що пережили українці за понад 2 роки війни, що втратили і що, попри нескінченні ракетні атаки, спромоглися відновити, міжнародні делегації відвідали найбільш пошкоджені міста та села Київщини й Чернігівщини. Почули історії місцевих жителів і на власні очі побачили, як відбувається відродження. Анатолій Журавльов продовжить тему.
Чернігівщина. Іноземні делегати відвідують село Ягідне.
Ось такий вигляд населений пункт мав після деокупації. росіяни, поки були тут, руйнували домівки жителів, знущалися з людей. Закордонних гостей ведуть до місцевої школи. Тут понад 300 людей майже місяць виживали в імпровізованій в'язниці.
Іван, житель Ягідного:
Людей збирали по вулицях, витягували з погребів, із хатин. Самі там заселялися, а нас під дулами автоматів сюди заганяли у цей підвал. І за 3 дні усе наше село зігнали саме у це приміщення.
Історії місцевих жителів вражають закордонних гостей.
Лінда Мей, голова правління німецько-українського товариства "Синьо-жовтий хрест":
Ми багато зустрічалися, спілкувалися через допомогу з нашими людьми, котрі змогли врятуватися також з Бучі, Ірпеня та других місць. Але ось так близько бути - і це не жахливий фільм, це правда, це сталося. Я беру цю історію з собою, бо ми також розмовляємо з німецьким суспільством, ми говоримо з політиками.
І поки одна група делегатів ознайомлювалася з життям в умовах війни на Чернігівщині, інша - оглядала Київщину. Селище Бородянка, де росіяни чинили терор два роки тому.
Ірина Захарченко, в.о. Бородянського селищного голови:
Загинули люди, загинули мої сусіди. Потім, коли ми зрозуміли, що бомбити можуть і далі, ми вирішили всіх мешканців просто евакуйовувати з будинків і переходити просто в поле. Ми реально, щоб ви розуміли, люди з собаками, котиками, дітками, з якимись валізами з документами - бігли просто в поле. Це, уявіть, березень місяць.
Нині відновлення Бородянки триває. У цьому гості могли упевнитися на власні очі. Ось такий нині новозбудований Центр соціально-психологічної реабілітації населення. Місцеві посадовці у розмові з закордонними делегатами акцентують на ще одному важливому питанні - житлове. Багато сімей на Київщині ворог лишив домівок. Нині хтось живе ось у таких модульних містечках. Їх допомагали облаштовувати закордонні партнери.
Микола Бойко, перший заступник начальника Київської обласної військової адміністрації:
Таких містечок, які ви бачите зараз, на Київщині 17. Це була допомога уряду Польщі в цій частині, уряду Литви - в тій частині. Для того, щоб надати людям прихисток і було прийнято рішення з встановлення таких модульних містечок, де громада опікується, надає всебічну допомогу: прибирання, електроенергія, харчування людей тощо.
Триває в регіоні й відбудова пошкоджених багатоповерхівок. Тут зводять нові приватні будинки. Взаємодія з закордонними партнерами дає можливість робити цей процес продуктивнішим.
Руслан Кравченко, начальник Київської обласної військової адміністрації:
Перелаштовуємося на інший порядок співпраці з міжнародними донорами. Ми не просимо грошей. Якщо хтось хоче допомогти відновити - ми надаємо об'єкт. Наприклад, Міжнародна організація міграції. Ми надали майданчик, вони самостійно обирають замовника і самостійно витрачають кошти.
Історію Ельвіри ми розповідали торік у грудні. Її родину росіяни двічі залишили без житла - спочатку у Волновасі, потім у Бахмуті.
Ще наш член сім'ї, це Патрік. Він також тут буде жити.
Свій новий дім жінка та її син знайшли в містечку Хансена, в селі Тарасівка. Ельвіра вже має нових друзів, знайшла й нову роботу.
Ельвіра, жителька Містечка Хансена:
Тоді, коли це одразу було, воно якось і вірилось, і не вірилось. Але зараз - вже тепер ти приходиш додому, ти їдеш додому з роботи, не важливо, скільки добиратися - але ж додому. Це безцінно. У нас старша будинку є, у нас загальний чат - ми всі між собою дуже класно комунікуємо і таке враження, що ми взагалі все життя так жили, чесно.
Нині в містечку Хансена живуть уже майже тисяча переселенців. Кожна родина може залишатися тут до 5 років. І це ще один приклад успішного міжнародного партнерства держави та бізнесу, зазначив меценат зі США.
Делл Лой Хансен, меценат зі США:
Відколи на початку травня 23-го ми купили землю, і до того, як сюди заселилися перші 72 сім'ї, пройшло 130 днів. Ми повністю синхронували наше бачення, як швидко та ефективно допомогти людям, що постраждали внаслідок війни.
Побачивши, як живуть люди, делегати, схоже, лише упевнилися у думці про необхідність подальшої підтримки України.
Патрік Моліноз, віцепрезидент Асоціації мерів Франції:
Ми маємо донести 2 повідомлення. По-перше, ми маємо досягти миру. І ми маємо працювати над відновленням і підтримкою міст та регіонів, щоб допомогти Україні якомога швидше перейти на європейський рівень. Є дуже міцна підтримка України, коли війна тільки розпочиналася. Коли це відбулося, це було як землетрус, але єдина відмінність від землетрусу - це те, що він не закінчується. Отже, необхідно постійно докладати зусиль, доки ми не досягнемо миру, доки не буде перемоги.
Українські високопосадовці називають зустріч з іноземними колегами продуктивною. Дводенний Саміт виконав свою місію - об'єднати на одному майданчику українські та іноземні місцеві громади задля перемоги та відновлення України, встановлення і гарантування миру та безпеки.
