Верховна рада хоче зробити прозорою виплату роялті українським авторам [ Редагувати ]
Мільйони гривень повз касу. Точніше - повз кишені українських музикантів. Все через непрозорий розподіл збору, призначеного для них як авторський гонорар, або ж роялті. Хто та скільки збирає, і куди потім зникають ці гроші - з'ясовували наші кореспонденти.
Підтримка музикантів завдяки купівлі мобільного телефону, телевізора чи магнітофона. Згідно із законом, імпортери і виробники звукозаписувальних пристроїв повинні сплачувати збір, який йде на оплату роялті авторів пісень і музики. За даними імпортерів, мова йде про мільйони гривень на рік.
"Порядку 5-6 мільйонів в рік з усіх імпортерів. В рік. Але зазвичай це набагато більше. Вони з одного імпортера можуть вимагати 1,5 мільйона", - каже юрист Асоціації імпортерів Валерія Дяченко.
Збір, про який йдеться, - це не податок, до скарбниці гроші не надходять, пояснює економіст Ілля Несходовський. Імпортери і виробники платять його посередникам - організаціям, уповноваженим Міносвіти Табачника. А ті вже розподіляють кошти авторам.
"У нас є дві організації внесені в реєстр повноважених організацій авторських прав. "Український музичний альянс" і "Українська асоціація авторських прав". Фактично питанням збору цих коштів займаються УААП. Ці організації не здають жодних звітів ні до органів статистики, ні до уповноваженого органу. Як вони розподіляють ці кошти - невідомо", - наголошує юрист Ілля Несходовський.
Працівники музичного цеху розказують: грошей від цього збору більшість артистів в очі не бачили.
"Це все створював Дмитро Табачник. Який на тому добре знався і він зробив все, щоб всі ці гроші ховалися. Взагалі авторська спільнота про це почула тільки нещодавно", - розповідає продюсер Олександр Ягольник.
"Був скандал десь рік тому, коли кілька десятків мільйонів, що надійшли на рахунки УАСП, кудись пішли в якийсь банк, який відразу збанкрутував. З кількох мільйонів авторам було виплачено 60 тисяч гривень. Можете собі уявити які гроші крутяться", - розповідає композитор Володимир Бистряков.
Тож за яким принципом розподіляються мільйони гривень збору? Ми спробували це з'ясувати у організацій-посередників. Але ті від коментарів відмовилися. У Держагентства з авторських і суміжних прав теж знизують плечима. Кажуть, подібний збір існує в усьому світі. Тільки такої непрозорості, як в Україні, немає ніде.
"На наші звернення у ці організації ми отримуємо відписки і ніякої інформації нам вони не дають. Це чорні ящики, завдання яких - гроші заманити, а що з ними далі, я коментувати не можу. Авторів просто грабують. От і все", - каже директор українського агентства з авторських і суміжних прав Дмитро Костюк.
У Раді, як нам стало відомо, вже зареєстрований законопроект - Про роялті. Він передбачає, що розподіляти гроші від збору за ввезення звукозаписувальних пристроїв буде одна організація - Держагентство з авторських прав. Там обіцяють автоматизувати цей процес, щоб всі могли побачити - скільки грошей платять імпортери і скільки з них отримують українські автори.