В бюро знахідок метрополітену зберігають загублені пасажирами речі [ Редагувати ]

Зліпок зубів, кувалда, праска, сотні парасольок і гаманці з грішми. Це - далеко не повна колекція загублених речей, які зберігаються у столичному метро. Там підрахували: цього року в бюро знахідок метрополітену назбиралося понад дві сотні експонатів. Що стає з тими, за якими не повертаються власники - дізнавалася Поліна Спасенко.

Типова знахідка працівника столичного метро - шарф. Щодня пасажири гублять десятки речей. Усі знахідки з 52-х станцій потрапляють сюди - до невеличкого бюро на Нивках.

Шарфи та шапки - взимку, парасолі - восени, пляжні килимки - влітку. У пані Тамари свій календар сезонів. Ось уже десять років вона - головна у світі загублених речей столичного метрополітену.

"Саме приємне те, що я перша бачу реакцію людей - на знайдені речі, коли людина дізнається, що речі є", - розповідає Тамара Колч, старший працівник бюро знахідок.

Поза сезоном - документи, телефони і гаманці. У рейтингу забутих речей - вони серед лідерів.

"Люди повернули - 1000 гривень просто лежали на станції, так що якщо хтось звернеться - гроші у нас", - запевняє Тамара Колч, старший працівник бюро знахідок.

Кожну річ пані Тамара підписує: номер, час і місце знахідки. Цього року їх назбиралося понад дві сотні. Третина уже повернулася до власників. Решта - чекають.

"Саме цікаве те, що у нас знаходиться - це наші зубні зліпки були загублені, ми чекали власника, власник так і не з'явився", - розповідає Тамара Колч, старший працівник бюро знахідок.

Чимало речей власники не забирають. Бо за зберігання треба платити. Один день - 7 гривень 68 копійок. Якщо річ затрималася на півроку - спеціальна комісія вирішує її подальшу долю. Цінні речі продають, інші - утилізують. Виняток - ця картина, знайдена 7 років тому. Пані Тамара попросила її залишити.

"- Бюро знахідок!"

Чергову знахідку принесла працівниця станції.

"- Обхід робили і знайшли папку".

За кожною забутою річчю - своя історія. Хочеш-не-хочеш, - працівники метро часом дізнаються чужі секрети.

"Звернувся пасажир, що він тільки що сідав в поїзд і в нього випала каблучка. Черговий запитує: як вона могла впасти? А він каже: вона в мене в кишені була, а я їду додому, я її хотів одягнути на руку", - розповідає Тамара Колч, старший працівник бюро знахідок.

В минулому, пані Тамара працювала кондитером. Та про зміну роботи не шкодує. Каже, найбільше тішить, коли пасажири чесно повертають знайдені речі і вдається розшукати власника.