Україна вшановує пам'ять загиблих в Іловайському котлі [ Редагувати ]

Сьогодні Україна вшановує пам'ять військових, які загинули в Іловайському котлі. Наприкінці літа 2014 року там тривали запеклі бої між українськими добровольчими батальойнами та бойовиками, на підтримку яким надійшли російські регулярні війська. Тоді загинуло 366 наших захисників.

"Якогось стратегічного значення він для нас не мав".

Так начальник Генштабу Віктор Муженко відгукується про Іловайськ зараз. Але у серпні 2014 саме там відбулися найзапекліші бої за увесь час протистояння на Донбасі.

Виконувати бойові завдання в районі Іловайська тоді доручили добровольчим батальйонам. Підтримували їх невеликі підрозділи Збройних сил України - усього близько півтори тисячі військових. Наступати на Іловайськ почали в середині серпня.

"Ситуація склалася таким чином, що ніхто не міг собі навіть уявити вторгнення російських військ. Усі від генерала Хомчака до останнього солдата сподівалися і вірили, що найближчим часом будуть звільнені райони Донецької і Луганської областей, буде встановлено мир і розпочнеться розбудова цих територій", - розповідає Олексій Ноздрачов, начальник управління цивільно-військового співробітництва ЗСУ.

Протягом тижня добробати намагались звільнити місто. Тривали запеклі бої. Зрештою, українські військові опинилися в оточенні ворога.

"Противник, оцінивши загрозу знищення своїх гібридних формувань, 24-25 серпня ввів на територію України з різних напрямків до восьми батальйонів тактичних груп загальною чисельністю до чотирьох тисяч осіб", - розповідає Сергій Соболєв, офіцер головного оперативного управління генштабу ЗСУ.

"Сам Іловайськ, як населений пункт, був просто як одне з тактичних завдань цієї операції. Стратегічного значення він не мав, особливо в серпні, коли ми контролювали Кутєйникове. А саме воно дає нам можливість перерізати залізничне сполучення з Росією", - говорить Віктор Муженко, начальник Генерального штабу ЗСУ.

28 серпня Кремль пообіцяв надати українським військовим так званий "зелений коридор", на вимогу Москви армійці мали виходити беззбройними. Та коли 29 серпня українські колони рушили, російська артилерія впритул розстріляла вояків.

Хто направив добровольців захищати Іловайськ з'ясовували прокуратура та парламентська комісія. Єдиного висновку не дійшли.

"Що ми побачили, коли ми йшли цим зеленим кровавим коридором, я особисто своїми очами бачив як наносилися артилерійські удари по позиціях росіян. Як літали наші літаки і один по-моєму був навіть збитий. Виходячі з ситуації і можливостей, які були на той момент, збройні сили намагалися хоч щось зробити", - розповідає В'ячеслав Власенко, командир 46 окремого батальйону спецпризначення "Донбас-Україна", учасник бойових дій під Іловайськом.

За офіційними даними військової прокуратури, в Іловайському котлі Україна втратила 366 армійців, 429 були поранені, 300 - потрапили до полону бойовиків, 150 - вважають зниклими безвісти. А ось за іншими даними, на полі бою полягло близько тисячі бійців. Торік влітку Генпрокуратура України передала до Міжнародного кримінального суду матеріали розслідування про масове вбивство бійців ЗСУ російськими військовими.