Глобальне потепління: що чекає планету у майбутньому [ Редагувати ]

Італію заливає, Венеція йде під воду, Франція в снігу, а в Польщі аномально тепло. Ми вже звикли вибриків погоди. Навіть у нас тут в Україні осінь доволі незвична. Що відбувається з кліматом? І глобальне потепління це вигадки фантастів чи наша реальність? Олена Абрамович - розбиралася.

Венеція - місто мрії романтиків і туристів усього світу. Цього тижня пережила одну з найбільших повеней за свою історію. Ось так виглядала площа Святого Марка. Затопило 3/4 міста, рівень води піднявся на півтора метра.

Негода накрила весь Апеннінський півострів. Штормовий вітер повалив дерева, обірвав електролінії. Десятки тисяч будинків знеструмлено, пошкоджені дороги. Машини сотнями опинялися в пастці.

А це південь Франції тижнем раніше. Шторм накрив Корсику. Цілі містечка поринули в темряву. А сьогодні поки південь оговтується від повені центр країни засипає снігом! Неочікувано вхурделило й в теплій Іспанії.

"Ніколи в житті не бачив такого у жовтні. Взимку бувало, але не в жовтні.. - Повірити не можу - ніколи такого не бачив".

Що це звичайні примхи природи чи все ж наслідки кліматичних змін? Ця тема дискусійна. Думки - полярні: від "заспокойтеся, раніше й не таке було". До мало не апокаліптичних прогнозів.

Найпотужніша країна у світі США, а точніше її президент - Дональд Трамп - досі ставить під сумнів глобальне потепління, як явище.

"Щось відбувається, це безсумнівно. Чи це наслідок діяльності людини, чи ні, але щось відбувається і буде тривати хвилями. Але знову ж таки 50 років тому також було жахливо. І в 1890 теж. Бувають різні часи", - говорить Дональд Трамп, президент США.

Трамп, звісно, не кліматолог. Та схожу думку висловлюють й експерти. Це Крістіан Егерхофер. Науковець з Центру досліджень європейської політики у Брюсселі. Він якраз вивчає кліматичні зміни. І в тому, що їхня причина "людська" - дуже сумнівається.

"Кліматичні зміни в історії були дуже різними. Наприклад, ми пройшли через льодовиковий період. Тому, крім іншого, зараз, можливо, відбувається тривалий цикл, який не пов'язаний із нашою діяльністю", - говорить Крістіан Егенхофер-старший, науковий співробітник і директор центру Ceps Energy Climate House.

Пов'язані ще й як! Це вже думка цьогорічного лауреата Нобелівської премії з економіки, американця Вільяма Нордхауса. Кліматичні зміни він вивчає вже 40 років. І став одним із перших, хто почав говорити про необхідність оподатковування викидів вуглецю.

"Думаю одна із проблем - це теревені на тему кліматичних змін, особливо у нашій країні. Розмови про міф, вигаданий хитрими китайцями задля збереження своєї індустрії, це взагалі божевілля, враховуючи те, що наука про кліматичні зміни виникла ще у ХІХ столітті", - вважає Вільям Нордхаус, лауреат Нобелівської премії з економіки.

Нобелівську премію Нордхаус отримав саме за дослідження економічних наслідків - кліматичних змін. І вручили її у день публікації доповіді ООН, яка стривожила багатьох. Бо йшлося про те, що у людства залишилося 15-20 років, аби бодай щось змінити. Бо з нинішніми темпами забруднення кліматичні зміни невідворотні!

"У звіті ООН також чітко визначено зв'язок між екстремальними погодними умовами та зміною клімату. І спрогнозовано, які природні катаклізми можна очікувати при підвищенні температур на 1,5 та на 2 градуси. Висновки цього звіту схвалені та взяті до уваги усіма країнами-членами ООН", - говорить Вендел Тріо, директор центру "мережа протидії кліматичним змінам"(Брюссель).

Здавалося б, що таке півтора градуса? Дріб'язок! Та це середньорічний показник. І його результат нищівні урагани, цунамі, різкі перепади температур та посухи все, як в американських фільмах-катастрофах. Які можуть стати нашою геть не кіношною реальністю.

Зв'язок погоди і кліматичних змін учені довели порівняно недавно - після аномальної спеки 2003. Та зараз таких досліджень уже доволі багато. Одне з останніх про ураган Харві у США в серпні 2017. Якби не кліматичні зміни, опадів буревій приніс би на 40% менше, встановили вчені.

У Євроінституціях довіряють науковцям. Тут давно ухвалили стратегію адаптації до кліматичних змін. Тим часом місцеві фермери та підприємці, не задоволені амбітністю таких заходів, навіть подали скаргу до Європейського суду з вимогою - протидіяти кліматичним змінам активніше.

Із закликами до влади в різних містах Європи люди тисячами виходили на мітинги. Та поки еко-проблеми вирішують локально. Приміром, в Німеччині подекуди забороняють в'їжджати до міст старим неекологічним авто, а в Бельгії планують зробити у найнапруженіші дні громадський транспорт безкоштовним, чимало європейців потроху самі змінюють стиль життя.

"Є стільки ознак глобального потепління, що заперечувати чи називати його гіпотезою, як на мене, це нонсенс. Треба діяти".

"Наприклад, ми прибираємо після себе сміття, сортуємо його, не використовуємо дезодоранти".

"Я стараюсь не їздити всюди на машині, користуватись громадським транспортом. Здаю сміття на переробку, економлю воду. Усього по-трошки".

І якщо постарається кожен, то на ситуацію вплинути можна, запевнили науковці у звіті ООН. Бо хоча заходи потрібні термінові та безпрецедентні - вони все ж цілком доступні. Адже будь-які великі зміни починаються з маленьких кроків.