Оборонці Авдіївської промзони відповідають на провокації ворога [ Редагувати ]

Ситуація з ознаками загострення. Саме так, стримано, в штабі Операції об'єднаних сил коментують те, що відбувається на фронті. Ворог атакує із забороненої зброї. У відповідь - отримує гідну відчсіч. Цього тижня однією із найбільш гарячих точок на карті воєнного Донбасу були околиці Донецька.

За кілька днів наш кореспондент Руслан Смещук об'їхав прилеглі до окупованого Донецька території. Побував і в Авдіївській промзоні, яку боронять наші хлопці, і в прифронтових селах, де досі живуть люди. Докладніше про війну, яка не припиняється ані на хвилину - дивіться далі.

Вогонь, який не припиняється ні вдень, ні вночі. Із заборонених калібрів. По всій лінії розмежування.

Найзапекліші бої цього тижня - точилися навколо окупованого Донецька. Ми працювали саме там.

Побували і на промці, і в прифронтових селах. Об'їхали ось цю, умовну дугу, від Авдіївки до Мар'їнки вздовж західних районів Донецька.

Авдіївська промзона. Це північний початок Донецької дуги. І вже традиційно одне із найгарячіших місць Донбасу. Можливо, друге після закінчення оборони ДАП. Бої тут не припиняються майже п'ять років. Узагалі.

Завжди бути напоготові - для оборонців Авдіївської промзони - умова виживання. Бо обстріл може початися будь-якої миті.

"Бойницы простреливают, ну и на авось вдруг кого зацепят. Тут уже надо отвечать - потому что они обнаглели, и будет только хуже и хуже, и хуже", - говорить Денис, військовослужбовець Збройних сил України.

Зазвичай ворог б'є вночі. Та зараз поводиться зухваліше - стріляє і вдень.

"Пару днів взагалі не було, а от проснувся, зігрівся - тепло йому стало чи патрон найшов", - говорить Ігор, військовослужбовець Збройних сил України.

Загалом ця промзона - місце стратегічно надважливе. Вона захисний щит Авдіївки. Тому й бої за неї були запеклі. Зрештою, вони не стихають і досі.

Наш наступний пункт - Шахта Бутівка. Ще одна стратегічна місцина. Насправді, це одна із стволів шахти Засядька. Тієї самої, що починається в Донецьку. Це частина Авдіївського плацдарму і поряд коротка дорога до донецького передмістя, селища Спартак. Тож усі під'їзди сюди - прострілюються.

Як і підходи. І все навкруги, що не розташоване нижче рівня землі. А відтактут справжній лабіринт з окопів, бліндажів та вогневих позицій.

"Вот оттуда навесиком любят стрелять. Аккуратно, скользко. Хлопцы сколько могли засыпали, засыпали этот лед".

Цілий тиждень у Бутівці тумани й дощі, земля скута кригою. Умови для боїв складні. Тож окупанти трохи притихли, але почали ротацію.

"С той стороны два ешалона, вчера и сегодня утром. Работа тепловоза. работа тяжелой техники - прогрев", - говорить "Дєд", військовослужбовець Збройних сил України.

До ворожих позицій настільки близько, що супротивника не те що видно - чутно. Навіть розмови. Наші армійці вже розрізняють ворога по голосу.

"Мы слышим их разговоры, ссоры, бред их пьяный. Мы все прекрасно слышим и понимаем - не те люди подходят", - говорить Юрій, військовослужбовець Збройних сил України .

І хоча поки у Бутівці туманне затишшя. Це ненадовго. Тільки-но зміниться погода і новоприбулі обживуться - стане набагато гарячіше.

Як це - жити під постійними обстрілами добре знають ось тут. У Красногорівці та Мар'їнці. Це нижні точки донецької дуги, які впритул наближені до лінії фронту. Подекуди вона проходить по вулиця

Побиті хати, окопи та терикони, захоплені ворогом. Це те, що ми побачили в Новомар'їнці. Про близькість війни тут свідчить усе. От розбиті будинки, де досі живуть люди. Ті, кому нікуди тікати.

"Я у кухне живу - он там. С дровами плохо. Раньше нам давали , а тепер я бачу, и у них плохо".

Живе Лілія Кондратівна сама. Навіть сусідів майже не залишилося - всі виїхали. Тож єдина надія на допомогу для жінки - наші вояки.

"Електричество, как стріляють, буває і немає. Не так, шо довго - там хлопці справляють - той пареньок. И хлопці хату мені, там да, он накрили, обращаетесь, да".

Армійці кажуть - на цьому плацдармі у бойовиків зараз "зимове загострення".

"Прилетало именно по жилым зонам, по огородам. По нам не попадали - были или перелеты или недолеты".

Нещодавно тут спробували прорватися диверсанти. Наші бійці кажуть - ті були під кайфом. Бо від вогню кулеметів не пригиналися. Втрачали своїх - та все одно вперто йшли в атаку.

 "В наркотичному стани тому що вони лишають втрати - потім через двадцять хвилин повертаються. Але завдяки нашому озброєнню ми іх стримуємо".

І хоча артилерію та Гради зараз тут майже не застосовують, міномети і стрілецька зброя не стихають.