Свято в кредит: чому українці змушені відмовлятися від застілля? [ Редагувати ]
Чим ближче Новий рік, тим актуальніше питання про гроші. Наскільки цьогоріч виросли ціни дуже добре видно якраз зараз - перед святом? Чи всі зможуть собі дозволити пишний новорічний стіл?
Розбиралася Любов Кукла.
Ссвято наближається! Україна готується до Різдва та Нового року. Та хоч до свят ще більше тижня, українці уже починають купувати усе необхідне: ялинку, подарунки та продукти з усією широтою душі та гаманця!
"На новорічні подарунки нічого не шкода взагалі. Тисячу, дві, три, заробляємо непогано. - А на новорічний стіл? - Тисяч дві, бо я люблю поїсти, ви ж бачите, який я товстенький".
На щорічну гастрономічну розкіш третина українців готові викласти - півтори тисячі. Решта - удвічі більше. А одиниці - взагалі більше 10 тисяч планують пустити на делікатеси. І звісно, незалежно від бюджету, королем на кожному столі буде - він: салат "олів'є".
"Буде олів'є і шампанське".
"Олів'є салат".
"Как обычно, оливье".
Бо без нього і Новий рік - не свято. Адже, за індексом "олів'є", навіть макроекономічні поканики звіряють - і рівень інфляції вираховують. І загальне подорожчання продуктів.
"Ближче до нового року ціни потрохи зростають".
Потроху - це на 20 відсотків! Саме настільки, за підрахунками експертів, здорожчав новорічний стіл. Щоправда, сама вартість банкету - різниться. У місті та в селі.
"Ось у мене квітник тут, красивий квітник, яблуня "білий налив", тут дві сливи, це - малина, а далі йде город".
Ніна Іванівна живе у Великій Димерці на Київщині. Показує свій невеликий город. Тож усі овочі та консервація - власний хенд-мейд:
"Тут консервація: огірки, помідори, перець, груші, персики, томатний сік. Ну, все, що потрібно".
Хоч живе пані Ніна сама, новорічні свята зустрічає у компанії. Запрошує в гості друзів.
"Учора я пішла - накупила всього. Купила пляшку, м'ясо, ребро. Купила перець, рибу. Рибу копчену, рибу солону і рибу морожену. Морожену я буду зараз жарити", - розповідає Ніна Федірко, пенсіонерка.
Та то вже для нас. Поки готує, розповідає. На новорічний стіл для дев'яти людей віддала 2,5 тисячі. І це при тому, що половина продуктів свої, власні:
"Горілка - домашня, я сама гонила, лікер я сама робила"
А як новорічний стіл накривати городянам - пані Ніна навіть не уявляє.
Які ціни у столиці - йду перевіряти власним гаманцем. На один із бюджетних київських ринків.
"Добрий день. А які ціни у вас на м'ясо? - Нормальні ціни, стабільні!"
Перевіряти базарну стабільність прямую в рибний відділ. Одразу купую оселедець та червону ікру.
"Є "сахалінська", є наша українська розфасовка. По чім в нас ікорочка? 330 гривень. Це за 200 грам. Є 140 грам, вона дешевша, 138 гривень. - Люди беруть? - Звісно, беруть. Зараз Новий рік, свята".
Далі - набір на "олів'є" та "шубу".
"- Можна, будь ласка, горошок і майонез? - Це буде 40 гривень".
"Картопелька 9, картопелька 8, морковочку продаємо по 16, бурячок продаємо по 16. - А можна мені, будь ласка, набір на "олів'є" та на "шубу".
Віддала за овочі на два салати 60 гривень. На черзі - найдорожче. М'ясний відділ.
Свинина та яловичина - від сотні. Курятина - не набагато дешевша. Ковбаси - ціновий делікатес.
"Сирокопчена сама дорожча - 250, а дешевша - 160. Теж вищий сорт. А люди беруть нормально? - Так, звісно!"
Півкілограма вареної - півсотні гривень. І це ще дешево! Далі - яйця, які теж, до речі, сезонно здорожчали. Та один із головних атрибутів свята - мандарини!
"Давайте кілограм!"
Від 30 гривень.
Отже, за доволі скромний "базовий" новорічний кошик на двох людей - я на бюджетному базарчику віддала 700 гривень. І це без алкоголю. А в магазинах - ціни ще вищі. І коли для людини, яка працює, - ці суми підйомні, то для пенсіонерів - недозволена розкіш.
"На те, щоб провести або Різдво, або Новий рік українець буде витрачати десь до 30 відсотків свого місячного доходу", - переконаний Олексій Дорошенко, директор Української асоціації постачальників торговельних мереж.
А все тому, що ціни - ростуть, а заробітки і пенсії - ні. До того ж, і традиції банкетного марнотратства б'ють по кишені.
"Звісно, коли ми говоримо, що грошей немає, але в Україні столи ломляться від страв, це означає, що все, що ми маємо, ми витрачаємо саме на те, щоб показати, що в нашому домі є достаток", - говорить Олексій Дорошенко, директор Української асоціації постачальників торговельних мереж.
А потім - цей достаток треба швидко доїсти, аби не зіпсувався. Скільки і насправді цей показник достатку - є свідченням бідності. І якщо для українців накривати щедрі столи у два яруси - норма, для європейців - дивина.
Бельгія. Тут, як і у всій Західній Європі, Різдво - головне свято року. Зазвичай, зустрічають його з родиною. За доволі скромною вечерею.
"Зазвичай, це основна страва, плюс гарнір, потім сир і десерт Це важлива вечеря. Але зазвичай, це основна страва, плюс перше - фуагра чи устриці. Бо буває хтось печінку не любить, хтось устриць, тому готуємо і те, і те. Але головна страва - однакова для всіх. - Яка саме? - Думаю, рис із ягням, бо мій син дуже любить баранину", - розповідає Патрісія, жителька Бельгії.
"Я не роблю великий стіл - середній. Якісь смачні страви, які люблять ті, хто приходить на вечерю. Усього їх кілька, але без індички", - говорить Жозіан, жителька Бельгії.
Бо для європейців свято - не привід для зайвих витрат. І їхній чек на Новий рік чи Різдво від звичайного візиту в маркет майже не відрізняється. У середньому - 100 євро. Зрештою, як і в Україні. Але в Бельгії - немає передсвяткового гастро-ажіотажу. І підвищення цін.
100 євро для європейців - це приблизно 5 відсотків від їхнього середнього доходу. Для українців - третина. І більшість готові викладати ці суми, аби хоч раз на рік відчути себе багатими й ситими.