Звільнити заручників: як Україна добивається повернення політв'язнів [ Редагувати ]

Обміну полонених українських моряків бути не може! Лише - звільнення. Росія повинна виконати норми міжнародного права. Про це сьогодні заявив Володимир Зеленський. А ще підтвердив, що Україна готова до обміну інших бранців. Приміром, Вишинського на Сенцова.

Загалом в тюрмах Росії та ОРДЛО перебувають десятки українців. Досі навіть не встановили їхню точну кількість. Останній тиждень про їхнє звільнення говорили особливо активно - і журналісти, і політики. Йшлося про це і в Мінську. Тож які перспективи в українських полонених? Інна Томіна з'ясовувала.

Дев'ята ранку. Столичний вокзал. Наша знімальна група, разом із іншими журналістами, чекають на прибуття потяга з Москви. Він має привезти родичів українських моряків. На жаль, без моряків.

Це їхня вже третя поїздка до Лефортовського суду за 8 місяців. Кажуть: рішенням про подовження арешту - пригнічені. Але тішаться, що бодай самі військовополонені тримаються гідно.

На засідання їх заводили великими групами - не так, як раніше. Тож моряки мали змогу побачити один одного.

А ще, кажуть родичі, цього разу вони помітили дивну річ. Росіяни змінили і риторику, і ставлення...

"Трошки дали поспілкуватись, цей раз набагато більше, потому що ті рази не давали вообще нам не дотронуться, ми могли руки потрогати їх і поговорити чуть-чуть".

"Даже никто от нас не отодвигал, не хватал, мы могли ребенка потрогать. То есть они были в очень прекрасном настроении - даже, я говорю, конфеты передали детям - хотя это вообще запрещено".

Та все ж головні речі у російському суді залишилися незмінними. Засідання - традиційно відбувалося у закритому режимі. Традиційним стало і рішення суду. Моряків залишили за Гратами до кінця жовтня. Сприйняти цю постанову і самим полоненим, і їхнім родичам було дуже важко. Та вони все одно вірять у звільнення.

"Військовий трибунал, який відбувся в Гамбургу їх давить, і вся общественость, весь світ давить, щоб їх відпустили. Пока нічого конкретного, надіємось, що все буде добре", - говорить Роман Чуліба, батько військовополоненого.

Справу українських полонених моряків можуть направити до суду у серпні, а на вирок можна очікувати вже восени. Це прогнозують адвокати. І тільки після цього їх ймовірно звільнять. Ще є сподівання на зрушення у цьому питанні після зустрічі обмудсменів двох країн.

"Идет процес договоренностей, как в Минском формате, так и в Нормадском формате. Встретились советники президентов в Париже. После этого заместителем головы офиса президента Украины было заявлено о том, что есть намерение по обмену. Мы обменялись списками. Мы готовы в любой момент", - говорить Людмила Денісова, уповноважена Верховної Ради з прав людини.

Та загалом у Києві вважають: Москва повинна звільнити моряків на вимогу міжнародного трибуналу з морського права. І про обмін тут не може бути мови. А щодо решти в'язнів - в офісі президента запевнили - підтримують "політику кроків доброї волі" і пропонують Кремлю здійснити обмін одночасно.

"Ми ж не кажемо про обмін з приводу наших моряків - моряків нам повинні повернути. Якщо про добру волю і ми дійсно бажаємо, щоб такий час настав найближчим часом, ми готові Вишинського поміняти… Сенцов - це як приклад. Ми готові поміняти на Сенцова, але це не розмінна монета, я маю на увазі", - говорить Володиимр Зеленський, президент України.

І якраз сьогодні у Києві тривало засідання у справі Кирила Вишинського. Керівника філії російської інформагенції підозрюють у держзраді та підривній антиукранській діяльності. Суд пристав на прохання прокурорів і залишив Вишинського в СІЗО ще на два місяці. Його адвокати можливість обміну відкинули

"Про обмін не йдеться, лише про звільнення. З самим Кирилом про ймовірний обмін не говорили", - говорить Андрій Доманський, адвокат.

Тож чи відбудеться обмін журналіста на режисера? Наразі питання без відповіді. А поки Олег Сенцов у російській тюрмі в далекій північній Лабитнангі зустрів свій шостий день народження. Зараз стан його здоров'я трохи кращий, ніж в інших політв'язнів з Криму.

Термінова медична допомога потрібна українцію Володимиру Балуху. У нього після Надтривалого голодування серйозні проблеми з нирками. Не допускають лікарів і до тяжкохворого Едема Бекірова. Він має інвалідність - і за міжнародними нормами не має перебувати в тюрмі!

"Сутки он испытывал жесточайшие судороги, которые собственно ничем не снимались. Я полагаю, что есть все основания для изменения. Хотя бы под домашний арест, что бы Эдем Бекиров, собственно, вышел из этих пыточных условий", - говорить Олексій Ладін, адвокат.

На самопочуття скаржиться ще один бранець доброволець-атовець Євген Панов. Два роки тому російські спецслужби викрали його на адміністративній межі із Кримом і вибили зізнання начебто в плануванні диверсії. Зараз, як розповідає його брат, його мордують у в'язниці Омська. Родичів до нього не пускають. Усі новини вони дізнаються через адвоката раз на півроку.

"В нього розвилися вже такі хронічні хвороби. Зі спиною проблеми, з колінами, зараз зуби гниють і треба їх лікувати, щось з тим робити. Дуже впав зір. Він настільки вже не звик до світла денного, що вже коли виходить на вулицю. На денне світло - в нього запаморочення і болить голова", - говорить Ігор Котеліанець, брат політвязня Євгена Панова.

У своє звільненя чи обмін Євген Панов уже не вірить. Та й у родичів після років марного очікування - сподівань дедалі менше.

"Навіть в руслі тих заяв, які звучать. Ну до виборів, це коли? Завтра чи шо? Ми бачимо, що крім того, що уповноважені обмінялись якимись списками якихось зрушень немає", - говорить Ігор Котеліанець, брат політвязня Євгена Панова.

Скільки насправді українців в російських тюрмах та у в'язницях ОРДЛО точно сказати не можливо. Це десятки людей. На непідконтрольних територіях Донбасу у полоні понад сімдесят. І це лише ті, кого підтвердили окупанти. Серед них військовий Сергій Глондар. Він у полоні більше чотирьох років.

За інформацією дружини, Сергій зараз з побратимом у СІЗО Донецька. Те, що вони живі - Катерині сказали представники ОБСЄ. І на сьогодні це всі відомості.

"В нас як хлопці перебували 4, 5 роки в полоні так і перебувають - результату нема. І я думаю, що цифри говорять самі за себе - 1 613 днів на сьогодні. Хлопців життя проходить. Хто ім цей час верне? Ніхто. Я вам скажу - завтра в Сергія День народження, п'ятий рік він получається в неволі", - говорить Катерина Глондар.

За останній рік спроб повернути Сергія додому не було, каже його дружина. Та все ж сім'я з великою надією слухає останні новини з Мінська.

"Найважливіше це те, що досягнуто щодо початку процедури обміну війсовополоненими, незаконно утримуватими, засудженими особами у співвідношенні 208 на 69. Українська сторона вчора була готова почати цю процедуру це було підтримано навіть представниками з ОРДО І ОРЛО, але цьому заперечив Кремль", - говорить Роман Безмертний, представник України у гуманітарній підгрупі ТГК.

Тож поки зійшлися на тому, що зараз триватиме уточнення списків. Щоправда, обіцяють - у прискореному режимі.