На Черкащині люди самотужки рятують рибу у річці Рось [ Редагувати ]

На Черкащині люди самотужки рятують річку Рось. Мало не кожне літо там масово гине риба. Усе через відсутність течії та цвітіння водоростей. Місцева і центральна влада на проблему майже не звертають уваги. Подробиці - далі.

Ще років десять тому під Корсунь на мальовничий берег Росі відпочивальники їхали звідусіль. Однак із кожним роком туристів стає дедалі менше. Адже купатися в річці неможливо. Через відсутність постійної течії водойма зеленіє ще на початку літа.

"Меня лично это не беспокоит, ну конечно смущает, но что делать, если она должна быть чище и лучше!? То да", - говорить Оксана Хоменко, відивальниця.

Аби показати, якою має бути вода в Росі, ми прямуємо човном у верхів'я Стеблівського водосховища. До старого русла річки, зі стрімкою течією та плавнями.

Для порівняння Олександр набрав воду у склянку. Річка та сама, але різниця в пробах просто вражає.

"Ну це та, що ми зверху набирали, буквально три кілометри звідси, а це вже внизу, де заводь. Де вона збирається і де потрібно її регулювати правильно", - говорить Олександр Суходольський, житель Черкаської області.

На цій ділянці течію регулюють дві гідроелектростанції - у Стеблеві та Корсуні. Вони накопичують воду, аби пустити через велику турбіну. У стоячій воді водорості розмножуються, а потім гинуть, опускаючись на дно і споживаючи кисень. Його рівень під стеблівською електростанцією вже майже нульовий, а отже задуха риби вже не за горами.

"Треба організувати і верхній скид води, щоби не накопичувалася біомаса, щоб це все текло і треба забезпечити постійний проток, тому що насправді оце водосховище, ця гребля, вона працює в режимі накопичення води і потім скиду, тобто, більше ніж пів-доби вода в цьому місці не тече", - говорить Олег Собченко, громадський активіст.

За нормативами, ГЕС має забезпечувати безперебійне скидання води у два з половиною кубометри, але вона цього не робить. Місцеві чиновники намагалися вплинути на енергетиків - зверталися до Кабміну та Мінекології. Однак відповіді не отримали.

"Звідки я знаю чи його зареєстрували чи не зареєстрували, ми зверталися електронною поштою і ми направляли паперові примірники. Відповіді ми не отримали", - говорить Василь Клименко, голова Корсунь-Шевченківської Райадміністрації.

Не чекаючи на милість від влади, жителі району заходилися самотужки рятувати річку. Зібрали гроші й закупили хлорелу - водорость, що має витіснити з Росі іншу, синьо-зелену, й наситити річку киснем. Уже другий тиждень активісти вносять її у воду.

А ще частину зібраних коштів ініціативна група з порятунку Росі планує витратити на дороге обстеження водосховища фахівцями Інституту гідробіології. Вони нададуть чіткі висновки й реальні шляхи порятунку річки.