Дідусь планує підкорити Гімалаї у пам'ять про загиблих від коронавірусу [ Редагувати ]

Підкорити Гімалаї на пам'ять тих, хто не пережив ускладнення від коронавірусу. Таку мету поставив перед собою, 81-річний альпініст із Іспанії.

Про методи підготовки до підйому та те, як чоловіку вдається триматися в формі - далі в сюжеті. 

Я Карлос Сорія, ветеран-альпініст, - справжнісінький ветеран-альпініст. Я уже багато років підіймаюся в гори. Зараз мені 81.

Але такий поважний вік не став для чоловіка пенсійним. Карлос прагне піднятися на чотирнадцять вершин, визнаних Міжнародною федерацією альпінізму найвищими на планеті. Кожна з них заввишки понад 8000 метрів над рівнем моря. І 12 уже йому підкорились.

Карлос Сорія, альпініст:

Я здійснив багато дуже складних підйомів у всіх куточках світу. Зокрема, на Піренейському півострові. Зараз я став трохи старшим. Хочу показати людям, що вони не повинні полишати своє захоплення лише через вік.

Альпінізм для Карлоса не є роботою. Усе своє життя він ремонтував меблі, а дитячі роки, взагалі, припали на повоєнний період.

Карлос Сорія, альпініст:

У дитинстві було гірше, ніж зараз. Тоді навіть харчів практично не було, - принаймні, у моїй родині. Проте коронавірус є більшою загрозою. Сьогодні у вас є їжа, але існує і небезпека втратити своє життя.

Цього року Карлос планував підкорити гору Дхаулагірі, що у Непалі. Та пандемія змусила відкласти підйом.

Карлос Сорія, альпініст:

Я навіть спав у камері, де створені атмосферні умови, як на вершині. Це, приблизно, - мов на висоті 5 тисяч метрів над рівнем моря. Думав вирушити в Гімалаї наприкінці березня, і вже мав отримати свій квиток. Аж раптом вся ця пандемія.

Не зважаючи на епідемію, чоловік максимально використовує час удома. Він продовжує тренуватися та пробігає кілометри по крутих передгір'ях. А також Карлос побудував власну скелелазну стіну. На ній імітує сходження на гору.

Карлос Сорія, альпініст:

Сподіваюся, вже незабаром я зможу підкорити ще дві вершини. Ці підйоми хочу присвятити людям похилого віку, які не змогли побороти недугу. Планую зробити це наступної весни, піднявшись на Дхаулагірі у Гімалаях. Взяти туди з собою кілька квіток або якусь дрібничку, які б на мить нагадали про них.

Карлос зізнається, що й сам не може повірити у власні досягнення. Бо хлопчик, який колись жив упроголодь, - зміг побачити весь світ. Завдяки своїй наполегливості та великій любові до гір. І в свої 81 він не втомлюється руйнувати стереотипи.